Антропологічні основи християнського проповідування

• відтворити біблійний образ людини та створену християнством на його основі систему антропологічних, етичних і соціальних поглядів як загальну змістовну базу православного, католицького і протестантського проповідувань;

• на основі аналізу сучасного християнського проповідування в Україні виявити основні напрямки розвитку християнської антропології в цілому та її конфесійних різновидів;

• виділити в соціальних концепціях християнських церков концептуальні антропологічні категорії – основи конфесійного проповідництва;

• виявити конфесійні відмінності проповідування через практичне вираження в проповіді розуміння природи людини і ступеня її спотворення внаслідок гріхопадіння, у пропонованих проповідниками спасіння, у пропагованому ставленні до смерті, до праці і мирської активності, багатства і бідності, у принципах, на яких християнам слід будувати взаємини й відносини із суспільством;

• побудувати на основі якісного контент-аналізу конфесійних проповідей принциповий антропологічний інваріант конфесійного християнського проповідування.

Об’єктом дисертаційного дослідження є тексти проповідей трьох основних християнських конфесій сучасної України – православ’я, католицизму та протестантизму.

Предметом дослідження є антропологічні основі християнського віровчення в тому вигляді, як вони проголошуються сьогодні в конфесійному проповідуванні.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження має міждисциплінарний характер і тому вироблялося на стику філософських і богословських наук: філософської антропології та релігієзнавства, з одного боку, і теологічної антропології, гомілетики і екзегетики – з іншого.

Комплексний характер дослідження обумовив звертання до загальних і конкретно-наукових методів релігієзнавчого дослідження, а саме: до філософського (виокремлення базових положень християнської антропології) та структурно-функціонального (дослідження принципів побудови християнської проповіді) аналізу, синтезу (формування антропологічної концепції християнства) індивідуалізації (виокремлення конфесійних інваріантів сучасної християнської проповіді), узагальнення (аналіз „норми” у християнському проповідництві). Використано також історичні (аналіз розвитку загальнохристиянських і конфесійних антропологічних концепцій), конкретно-соціологічні (анкетне опитування протестантських проповідників), текстологічні (аналіз текстів проповідей, богословських творів), теоретичні та емпіричні методи дослідження. При аналізі релігійних текстів автор прагнув дотримуватися принципів об'єктивності, дескриптивно-історичного раціонального осмислення релігійних феноменів, аконфесійності, які є традиційними дослідницькими принципами у вітчизняній релігієзнавчій школі.

Основним дослідницьким методом був обраний якісний контент-аналіз. На відміну від кількісного контент-аналізу, який виявляє частоту прояву в тексті визначених характеристик змісту, якісний контент-аналіз дозволив зробити висновки на основі наявності/відсутності в аналізованому тексті визначеної значеннєвої характеристики змісту. Якісний контент-аналіз головну увагу приділяє позамовній реальності, яка стоїть за текстом. Ця особливість методу робить його придатним для дослідження антропологічних аспектів християнського проповідування. За допомогою якісного контент-аналізу визначені не тільки характеристики текстів християнських проповідей, але й особливості всього комунікаційного процесу: соціальні орієнтації та установки комунікатора (творця тексту проповіді) ; цінності і норми, поширювані через проповідь, ефективність їх сприйняття у різних аудиторіях віруючих.

Наукова новизна дослідження. Біблійне вчення про людину та конфесійна соціальна доктрина формують антропологічні основи сучасного проповідування в основних християнських конфесіях. Конфесійні розбіжності в прийомах і методах проповідування відносно загальної „норми” християнського проповідування, яка зафіксована гомілетикою, дозволяють ввести поняття „конфесійні інваріанти” сучасної християнської проповіді. Виокремлені конфесійні інваріанти сучасного християнського проповідництва є відображенням процесів трансформації конфесійних традицій проповідування відповідно до “виклику часу”.

Використання автором методології контент-аналізу стосовно антропологічних особливостей християнського проповідування дало можливість сформулювати теоретичні положення, які мають наукову новизну і виносяться на захист:

• загальною змістовною базою православного, католицького і протестантського проповідувань є біблійне вчення про людину, в якому містяться наступні принципові християнські антропологічні концепції:

- створення людини, у якої образ Божий сяяв у всій його досконалості;

- гріхопадіння, яке стало причиною втрати цього образу;

- спасіння, яке розуміється як повернення до первісного образу чи знаходження його знову;

- свобода вибору людини і зв'язані з нею релігійно-філософські доктрини теодицеї й антроподіцеї;

• конфесійні антропологічні доктрини інтерпретують загальнохристиянські антропологічні концепції, актуалізуючи визначені їх положення стосовно конфесійних потреб, що, у свою чергу, обумовлені соціально-історичною ситуацією розвитку конфесії;

• конфесійне християнське проповідництво при побудові проповіді спирається на вчення про людину у тому вигляді, у якому воно представлено в соціальної доктрині церкви, яка являє собою конфесійну інтерпретацію християнського антропологічного вчення стосовно задач конфесії в сучасних умовах;

• конфесійні відмінності антропологічних аспектів сучасного християнського проповідування обумовлено розходженнями соціальних доктрин християнських церков, які визначають, образ людини, пропагований у конфесійній проповіді як зразок для наслідування;

• на основі проведення якісного контент-аналізу конфесійних проповідей виявлено принциповий антропологічний інваріант сучасного православного, католицького і протестантського конфесійного проповідувань, що є основою для їх зіставлення та порівняльного аналізу.

Теоретичне значення дисертації визначається можливостями філософсько-релігієзнавчого аналізу християнського проповідування, які відкриваються завдяки використанню автором нових підходів до рішення поставлених наукових завдань, заснованих на аналізі антропологічних основ проповідування. Доведено методологічну ефективність розробленої та апробованої в ході дослідження методики контент-аналізу антропологічних основ християнського проповідування у філософській антропології і релігієзнавстві.

Осмислення конфесійного проповідування крізь призму сучасної християнської антропології та соціальних доктрин християнських церков дає можливість проводити порівняльний контент-аналіз християнських проповідей різних конфесій, розширює теоретичну і методологічну бази не тільки філософсько-релігієзнавчого, але й соціологічного та порівняльно-історичного аналізу християнської проповіді.

Практичне значення дисертації. Матеріали і висновки дисертації можуть бути використані при читанні лекцій з філософії релігії, філософської антропології, релігієзнавства, історії і соціології релігії, спецкурсів з християнської гомілетики і екзегетики, а також культурології.

Зв'язок проблем сучасного християнського проповідування із