Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Антропологічні основи християнського проповідування

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

С. Гогоцький). Вершиною української християнської антропологічної думки стала антропологічна концепція П. Юркевича.

Представників української релігійної філософії поєднує спільність історико-філософських орієнтацій та напрямку синтезу антропологічних ідей світової філософської думки. Київські філософи прагнули синтезувати ідеї західної філософії – схоластів, а пізніше – німецьких філософів (Шеллінг, Гегель, німецькі містики). Разом з тим взаємодія з вітчизняною духовною традицією повертала їх до східної патристики та її філософських джерел (Арістотель, християнізований неоплатонізм, ісіхасти).
Тема дослідження торкається психологічного аспекту розгляду антропологічних проблем християнського проповідування. У даному розділі дисертації на основі концепції “християнської психології” Б. Бартуся розглядаються основні напрямки вирішення проблеми людини в сучасній психології.
Християнське проповідництво достатньо рідко було як у радянському так і у вітчизняному релігієзнавстві предметом дослідження. Роботи М. Гордієнко, В. Нікітіна, О. Осипова, Є. Степанова, Г. Цвєткова й ін., які критикують проповідницьку діяльність Російської Православної Церкви, мають цінність для осмислення сутності й еволюції церковного проповідництва радянської епохи, розкривають основний зміст православної проповіді у 60-70 роки. Однак вони проведені з атеїстичних марксистських позицій і базуються на матеріалах соціологічного вивчення проповідництва в рамках православних єпархій, що не дає цілісного представлення про роль проповіді в релігійно-церковному комплексі християнства.
Велике значення для дослідження проповідницької діяльності російського православ'я мали праці з проблем православного модернізму. Дослідження Ю. Зуєва, Ю. Калініна, М. Копаниці, Н. Красникова, М. Новикова, В. Танчера, Л. Шапошнікова й ін. хоча й не присвячені безпосередньо вивченню церковного проповідництва, але аналіз соціально-політичних і морально-етичних доктрин православ'я багато в чому базується саме на змісті церковної проповіді.
У працях А. Дубини, А. Симончика, Д. Степаненка та ін. порушено лише окремі аспекти даної проблеми, пов'язані з аналізом змісту церковної проповіді в 1960-1967 рр. у приходах, які знаходяться на території УРСР. Наукові дослідження щодо вивчення проповідницької діяльності Російської Православної Церкви в союзному масштабі не проводилися.
Трансформації християнського світогляду і християнської релігійності в сучасній Україні, які відображаються в зміні тематики і прийомів конфесіонального проповідування, вимагали вироблення нової методології дослідження, в основу якої покладені принципи якісного контент-аналізу. Контент-аналізу протестантської проповіді присвячено декілька праць В. Єленського і В. Мельника (Любащенко). Соціологічні методики аналізу сучасного християнського проповідництва в Україні автор будував на принципах, сформульованих у роботах Н. Новиченко. Виконані на високому релігієзнавчому рівні більше 15 років тому, вони і сьогодні зберігають методологічну актуальність. У дослідженні пропонуються методологічні принципи і конкретна методика контент-аналізу антропологічних основ християнської проповіді, яка може бути застосована до текстів проповідей будь-якої християнської конфесії.
Принцип застосування контент-аналізу до християнського проповідування полягає в наступному. Робиться вибірка з текстів проповідей конкретної церкви. Одиниці вибірки визначає антропологічна проблематика. Установлюються частотні характеристики одиниць вибірки та їх статистичних кореляцій. На цій основі складається реферат текстів конфесійних проповідей, який відбиває конфесійне розуміння антропологічних аспектів віровчення. Такий реферат більш об'єктивний, ніж аналіз індивідуального розуміння антропологічних проблем проповідниками, тому що ними охоплений значно більший масив текстів, ніж може сприймати окрема людина, і статистичні кореляції між різними одиницями змісту, даними у тексті, надійніше відбивають зміст, який може бути даний в особистому розумінні окремої людини.
Цей принцип дозволяє не тільки аналізувати вже наявні тексти, але й спеціально створювати тексти для контент-аналізу: анкетні опитування суспільної думки. Була складена анкета “Проповідь як засіб формування властивостей християнського ідеалу людини в сучасного віруючого”. Анкетування проводилося серед священнослужителів протестантських церков АСД, ЄХБ і п'ятидесятників з усіх регіонів України. Опитані були 350 чоловіків у віці 21-60 років, з освітою від неповної середньої до вищої, які проповідують у всіх регіонах України. Це дозволило простежити думку практикуючих проповідників, проаналізувати сучасний стан протестантського проповідування в Україні і ставлення протестантів до даної проблеми.
Контент-аналіз дав можливість проаналізувати і стан аудиторії віруючих яка сприймає християнську проповідь. Генералізація принципів контент-аналізу стосовно аудиторії проводилася на основі “системи загальних місць” Ласуелла. Ці загальні місця, за якими повинен проводитися контент-аналіз тексту, дозволяють оцінити не тільки характеристики однієї групи текстів християнських проповідей, але й всієї сукупності текстів християнських проповідей, які циркулюють у суспільстві. Виділення системи загальних місць християнської проповіді вироблялося на основі аналізу християнської гомілетики, яка у даній методиці задає систему базових норм і зразків християнської проповіді як виду ораторського мистецтва і жанру богословської літератури.
Дослідження вимагало аналізу трансформації ораторської мови християнського проповідника в умовах масової комунікації, тому що масова інформація поряд із писемною формою мови ввела й усне мовлення не тільки через електронні засоби, але й у безпосереднє спілкування. Тому для вивчення проблем впливовості й ефективності мови проповідника було використано дослідницькі принципи теорії комунікацій, сформульовані В. Шрамом.
Застосування в дослідженні християнської проповіді принципів контент-аналізу Карні, які походять від ідеї фанероскопії Пірса, і співзвучній їй концепції Перельмана, дозволило вийти на генеральну антропологічну модель християнства, реалізовану в конфесіональній антропології, базові положення якої озвучуються у проповіді.
Джерельну базу дисертації умовно можна розділити на три групи:
1. Конфесіональні християнські джерела, які містять антропологічні концепції християнських церков, – куди входять тексти Біблії, конфесіональні віроповчальні документи (енцикліки Римських пап, постанови Синодів, Соборів, звернення православних ієрархів тощо).
2. Антропологічні праці як конфесійних, так і позаконфесійних філософів, які стоять на християнських позиціях.
3.
Фото Капча