Аудиторська діяльність в Україні

Отже, аудиторам в Україні необхідно удосконалювати та розвивати спектр консультаційних послуг, що обумовлено зростанням попиту на них серед вітчизняних підприємств, а також, здійснюючи пошук нових джерел доходу, проводити політику співпраці з підприємствами середнього та малого бізнесу, що, в свою чергу, забезпечить позитивну тенденцію стабільності діяльності в майбутньому.

І це необхідно робити, користуючись нормативно-правовими документами, які регламентуюсь надання таких послуг.

 

 

Основним Законом, який регламентує аудиторську діяльність в Україні є Закон України «Про аудиторську діяльність» (В редакції Закону № 140- (140-16) від 14. 09. 2006, ВВР, 2006, N 44, ст. 432, із змінами, внесеними згідно з Законами №835-VIII (835-19) від 26. 11. 2015, ВВР, 2016, N 2, ст. 17).

Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

У цьому законі надаються наступні визначення (ст. 3 цього Закону) [1]:

Аудиторська діяльність – підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Міжнародні стандарти аудиту (МСА) можна розділити на 10 груп:

• вступні стандарти, до яких включені 3 стандарти, у яких чітко визначається статус МСА, термінологію, а також проводять класифікацію відповідних послуг (МСА № 100, 110, 120);
• обов’язки, які включають в себе 7 стандартів, в яких визначаються мета, принципи аудиту, відповідальність аудиторів, розкривається питання якості аудиторської роботи, йдеться мова про документацію, особливу увагу приділяється робочим документам, даються визначення «помилка» та «шахрайство» (МСА № 200, 210, 220, 230, 240, 250, 260);
• планування – включає в себе 3 стандарти. В низ розкривається термін «планування», питання розуміння бізнесу клієнта, питання істотності в аудиті (МСА№ 300, 310, 320);
• система внутрішнього контролю (СВК) – в ній розкриваються процеси оцінки, ринку, облік комп’ютерних та інформаційних систем (МСА № 400, 401, 402);
• аудиторські докази – 11 стандартів. В них розкривається інформація о зборі аудиторських доказів, характері аналітичних процедур, вибіркових перевірок. (МСА № 500, 501, 505, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580);
• використання роботи третіх осіб – правила використання інформації іншого аудитора, або внутрішнього аудитора, або виконання роботи незалежних експертів (МСА № 600, 610, 620);
• аудиторські висновки, або звіти (МСА № 700, 710, 720);
• спеціалізовані образи аудиту. (МСА № 800, 810);
• супутні послуги – пов’язані із завданнями по огляду фінансової інформації, згідно процедур й підготовки фінансової інформації. (МСА № 910, 920, 930);
• положення з міжнародної практики аудиту – розкривають особливості аудиту міжнародних банків, малих підприємств, який пов’язаний з екологічними питаннями (МСА № 1000-1010) [36].

Ознайомившись із законодавчою базою, доцільно розглянути основні види аудиту.

 

 

У першу чергу, аудит поділяється на внутрішній і зовнішній.

Загальну характеристику видів аудиту зображено на рис. 1. 2.

Внутрішній аудит – незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів, тобто контрольний орган підприємства. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

Рис. 1. 2. Загальна характеристика видів аудиту

Внутрішні аудитори надають своєму підприємству результати аналізу, рекомендації, поради. Вони працюють як у державному, так і в приватному секторі.

На рис 1. 3. представлена структура внутрішнього аудиту [22].

Будучи на повному утриманні підприємства, цей контролюючий орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування, для чого він покликаний сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню його рентабельності й зміцненню фінансового стану. Мета внутрішнього аудиту – вдосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Рис. 1. 3. Структура внутрішнього аудиту

Внутрішні аудитори здійснюють перевірку внутрішньої звітності так само, як зовнішні аудитори перевіряють зовнішні фінансові звіти. Тому в проведенні внутрішніх перевірок немає істотних відмінностей [28].

Деякі види діяльності внутрішніх аудиторів називаються операційним аудитом. Операційний аудит (аудит результатів, або управлінський аудит) – це вивчення аудиторами операцій компанії з метою