Аудиторська діяльність в Україні

Поточний зовнішній контроль полягає у здійсненні постійного або періодичного нагляду за діяльністю аудиторів (аудиторських фірм), наприклад, контроль дотримання чинного законодавства, своєчасного виконання рішень АПУ та САУ, проведення конференцій та семінарів для аудиторів, організація навчання з підвищення кваліфікації аудиторів, підготовка майбутніх аудиторів до сертифікації, поточний контроль документів, поданих до АПУ для сертифікації чи реєстрації [31].

Головні елементи політики контролю якості, яка має бути вироблена і запроваджена на аудиторських фірмах, визначені у МСА 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації» [33].

Співробітники фірми повинні бути незалежними відносно своїх підприємств-клієнтів. Це обов'язкова вимога Кодексу професійної етики. Тому необхідно використовувати спеціальні методи контролю, які давали б достатню впевненість у тому, що аудитори на всіх рівнях зберігають свою незалежність.

Весь персонал, який наймається в аудиторську фірму на посаду аудитора, повинен володіти достатніми професійними знаннями та навиками для виконання своїх обов'язків, а також дотримуватися принципів незалежності, чесності, об'єктивності, конфіденційності та норм професійної поведінки. Для контролю зазначених аспектів необхідно переконатись у наявності чинного сертифіката аудитора, провести співбесіду (інтерв'ю) з потенційним кандидатом, з'ясувати його практичний стан, попередні місця роботи, запропонувати для виконання випробувальне завдання.

Призначення персоналу на виконання конкретного завдання (перевірки, консультації). Відповідно до МСА 220 аудиторську роботу слід доручати співробітникам, які мають технічну підготовку та професійні знання, необхідні у даних умовах. Призначення повинен здійснювати керівник аудиторської фірми (партнер) або старший менеджер (менеджер) відповідальний за перевірку, який знає клієнта та можливості конкретного аудитора виконати якісно поставлені перед ним завдання.

 

 

Організація аудиту в Україні регулюється низкою законодавчих актів, основним з яких є Закон України “Про аудиторську діяльність”. Згідно з цим Законом в Україні створено інститут незалежного фінансового контролю (експертизи), який повинен стати невід’ємною складовою частиною ринкової економічної системи.

Відповідно до чинного законодавства України аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Проте законодавчо не визначено підхід до організаційно-правової форми господарювання суб'єктів аудиторської діяльності. До штату аудиторської фірми входять: керівник робіт з аудиту, старший аудитор, рядовий учасник робіт з аудиту і аудиторських послуг та допоміжний персонал.

У аудиторській діяльності застосовуються індивідуальна і колективна форма організації праці, застосовуються дві форми заробітної плати – почасова і відрядна.

Мета контролю якості виконання завдання полягає в застосуванні політики і процедур контролю за дотриманням персоналом Фірми Професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог.

 

 

Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений компетентний орган встановив, що особа досягла компетентності (результатів навчання) за заданими стандартами [5]

Уповноваженим органом у процесі оцінки компетентності аудиторів є АПУ.

Висококваліфікований аудитор добре володіє методикою аудиту, досконало знає нормативну базу, щодо предмета перевірки та предметну галузь досліджень. Разом із тим аудитор не зупиняється на досягненні професійної компетентності. Він має постійно підвищувати рівень своєї компетентності та підтверджувати свою кваліфікацію. На це спрямовані вимоги Кодексу етики професійних бухгалтерів [4].

В Україні рішенням АПУ від 18. 04. 2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів, який запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг. Одним з найважливіших принципів, на який необхідно звернути увагу, є принцип професійної компетентності та належної ретельності, який зобов'язує професійних бухгалтерів:

• підтримувати професійні знання та навички на рівні, необхідному для надання клієнтам або роботодавцям компетентних, професійних послуг;
• діяти сумлінно і відповідно до застосовних технічних та професійних стандартів [10].
• Компетентні професійні послуги вимагають обґрунтованих суджень у застосуванні професійних знань та навичок. Професійну компетентність можна розділити на два окремі етапи:
• досягнення професійної компетентності;
• підтримка/збереження професійної компетентності, яка вимагає від професійного бухгалтера постійної обізнаності та розуміння відповідних технічних, професійних і ділових здобутків для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних професійних послуг (рис. 3. 1) [16].

Рис. 3. 1. Етапи професійної компетентності

Безперервний професійний розвиток забезпечує вдосконалення та підтримку можливості професійного бухгалтера компетентно працювати в професійному середовищі. Також важливим моментом є той факт, що продовження дії сертифіката аудитора можливе лише за умови отримання свідоцтва про проходження постійного вдосконалення професійних знань.

З метою постійного обов'язкового вдосконалення професійних знань аудиторів рішенням АПУ затверджене Положення про постійне обов'язкове вдосконалення професійних знань аудиторів України, яке рішенням АПУ від 5 липня 2012 р. № 252/8 «Про затвердження змін до Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів» [4] зазнало змін (було викладено в новій редакції мету постійного вдосконалення професійних знань аудиторів, включено до Положення новий розділ: V. Проведення контрольного тестування тощо).

Для забезпечення належної реалізації вимог Кодексу етики професійних бухгалтерів АПУ розробляє відповідні програми, які вміщують питання з аудиту, бухгалтерського обліку і фінансової звітності, системи оподаткування, правового забезпечення підприємницької діяльності, аналізу фінансової звітності, математичних методів та фінансового менеджменту в бізнесі. За своїм обсягом вони розраховані на