Аудиторська діяльність в Україні

У 2007 – 2011 рр. АПУ було розроблено та прийнято програми вдосконалення професійних знань аудиторів з багатьох актуальних питань, що викликано вимогами часу та умовами ринкової економіки. На сьогодні чинними є 20 програм, які розглядають та деталізують різноманітні аспекти проведення аудиту та надання супутніх послуг (аудит фінансової звітності суб'єктів інвестиційної діяльності, особливості аудиту податкової звітності, завдання з аудиту спеціального призначення, актуальні питання застосування МСА, надання впевненості та етики тощо).

На рис. 3. 2 наведена динаміка кількості аудиторів, які пройшли підвищення кваліфікації, в Україні за 2007 – 2011 рр. [15]

Рис 3. 2. Динаміка кількості аудиторів, які пройшли підвищення кваліфікації в Україні за 2007-2011 рр.

Як видно з рис. 3. 2, у 2011 році, порівняно з 2007 роком, кількість аудиторів, які пройшли підвищення кваліфікації, зменшилася на 126 осіб, або на 4, 97%. При цьому у 2008 році порівняно з 2007 роком спостерігалося підвищення кількості таких аудиторів на 353 особи, а з 2008 до 2010 року відбувалося зменшення кількості і лише у 2011 році порівняно з 2010 вона дещо зросла (на 45 осіб). Ці тенденції загалом відповідають динаміці кількості аудиторів в Україні, які мають сертифікати. Така ситуація може бути пояснена тим, що бурхливе зростання ринку аудиту в Україні припинилося, і він поступово переходить у стабільну фазу розвитку. Ринок, безумовно, поповнюється новими фахівцями в галузі аудиту, та разом із тим зростає кількість аудиторів, які припиняють свою діяльність і не подовжують термін дії сертифіката. Слід зазначити, що в Україні існує велика кількість невеликих аудиторських компаній, які мають складнощі з фінансуванням заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації своїх працівників, тому аудиторам часто доводиться проходити підвищення кваліфікації за власні кошти.

Таким чином, ураховуючи вимоги суспільства до якості аудиторських послуг і відповідальність суб'єктів аудиту за заподіяні збитки в результаті неналежного виконання аудиту, можна зробити висновок, що ефективність діяльності аудиторської фірми залежить від знань і практичного досвіду аудиторів. Тому в підвищенні кваліфікації аудиторів зацікавлені як суспільство в цілому, так і суб'єкти аудиту. У ході роботи було визначено особливості здійснення підвищення кваліфікації аудиторів, які полягають у їх постійному безперервному та систематичному характері, в кількісних та якісних змінах програм постійного вдосконалення знань аудиторів.

Також у майбутньому доцільним буде звернути увагу на подальше вдосконалення змісту програм постійного підвищення рівня знань аудиторів, поділ функцій сертифікації аудиторів, контролю за якістю аудиторських послуг.

 

 

У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки.

Виступаючи комплексним поняттям, якість характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробку стратегії, організацію виробництва, маркетинг та ін. Міжнародна організація зі стандартизації визначає якість (стандарт ІSO-8402), як сукупність властивостей і характеристик продукції чи послуг, що додають їм здатність задовольняти обумовлені чи очікувані потреби. Стандартом введені поняття «забезпечення якості», «керування якістю», «спіраль якості». Вимоги до якості на міжнародному рівні визначені стандартами ISO серії 9000 [18]. Перша редакція міжнародних стандартів ІSО серії 9000 вийшла наприкінці 80-х років і ознаменувала вихід міжнародної стандартизації на якісно новий рівень. Зміст стандартів впроваджено безпосередньо у виробничі процеси, сферу управління й установлено чіткі вимоги до систем забезпечення якості. Вони поклали початок сертифікації систем управління якістю. Стандарти ІSО серії 9000 установили єдиний, визнаний у світі підхід до договірних умов з оцінки систем якості й одночасно регламентували відносини між виробниками та споживачами продукції. Іншими словами, стандарти ІSО – тверда орієнтація на споживача.

Загострення проблем взаємовідносин користувачів інформації і аудиторських фірм зумовлене ситуацією на світовому ринку аудиторських послуг, а діючі форми і методи управління як на загальнодержавному рівні, так і на рівні такого специфічного об’єкту управління, як аудиторська фірма, не сприяють створенню дієвої системи підвищення якості аудиторських послуг на вітчизняному ринку, тому можемо справедливо стверджувати, що наведена вище сутність економічної природи якості продукту в цілому, є абсолютною аналогією природи якості аудиторських послуг зокрема.

Практика свідчить, що категорія якості аудиторських послуг виступає актуальним предметом дослідження сучасної теорії аудиту. Так, Д. В. Єременко наводить трактування змісту категорії якості аудиту, яке ґрунтуються на тому, що якісний аудит – це аудит, проведення якого повністю відповідає вимогам стандартів аудиту, бо саме тільки завдяки якості можна забезпечити «…тотожність думки аудитора про достовірність в усіх суттєвих аспектах даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших правил (внутрішніх положень) суб'єктів господарювання згідно із вимогам користувачів дійсному рівню їхньої достовірності» [13].

Необхідність удосконалення методологічних та організаційних аспектів у сучасних умовах розвитку аудиторської діяльності підвищило інтерес до проблем якості надання аудиторських послуг, правильності ведення аудиторськими фірмами системи контролю якості, однак визначення критеріїв та основні проблеми якості аудиторської діяльності охоплюють значне коло питань, вирішення яких полягає у перевірці старшими аудиторами роботи асистентів аудиторів. Саме тому такі підходи не дають цілісного уявлення про поняття якості аудиту. Кожен із них розкриває його лише частково, опираючись на окремі вимоги до якості