Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Бернард Шоу

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Бернард Шоу
 
Зміст
 
Майстер сатиричної драматургії
П'єси неприємні і приємн
П'єси для пуритан
П'єси початку хх століття
П'єси 20-х років
Останні роки творчості
Використана література
 
МАЙСТЕР САТИРИЧНОЇ ДРАМАТУРГІЇ
 
Творчість Бернарда Шоу – видатного англійського драматурга, одного з засновників реалістичної драми XX ст., талановитого сатирика, гумориста, найдотепнішого парадоксаліста – користується в нас заслуженою популярністю і викликає загальний інтерес. У нашому літературознавстві з'явилася ціла наука про творчість Бернарда Шоу. Її основи були закладені А. В. Луначарским, що проявив глибокий і співчутливий інтерес до пошуків, протиріч і творчої своєрідності письменника. Останнім часом радянськими вченими був захищений ряд докторських і кандидатських дисертацій про творчість Б. Шоу, й опублікований ряд книг, у тому числі ретельно прокоментований том листів драматурга (1971), його висловлень про драму і театр (1963), книга А. Г. Зразкової про його театральну і режисерську діяльність (1974).
Кілька книг присвятила Бернардові Шоу, його драматургічному методу і його впливу на англійський і європейський театр А. Г. Образцова.
В історії англійської літератури ім'я Бернарда Шоу стоїть поруч з ім'ям Вільяма Шекспіра, хоча і народився Бернард на триста років пізніше, ніж його попередник. Обоє вони внесли неоціненний внесок у розвиток національного театру Англії, і творчість кожного з них стала відомою далеко за межами їхньої батьківщини. Переживши свій найвищий розквіт в епоху Відродження, англійська драма піднялася на новий рівень лише з приходом у неї Бернарда Шоу. Він – єдиний, гідний соратник Шекспіра; його по праву вважають творцем сучасної англійської драми. Продовжуючи кращі традиції англійської драматургії і увібравши досвід найкращих майстрів сучасного йому театру – Ібсена і Чехова, його творчість відкриває нову сторінку в літературі XX сторіччя.
Чудовий майстер сатири, Шоу обирає основною зброєю своєї боротьби із соціальною несправедливістю сміх. Ця зброя служила йому безвідмовно. «Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду», – ці слова Бернарда Шоу допомагають зрозуміти своєрідність його викривального сміху, що голосно звучить з підмостків сцени от вже ціле сторіччя.
Батьківщиною Шоу була Ірландія. Він народився в 1856 р. у Дубліні. Протягом усього XIX ст. «Зелений острів», як називали Ірландію, вирував. Наростала визвольна боротьба. Ірландія прагнула стати незалежною від Англії. Її народ жив в убогості, але не бажав терпіти поневолення. В атмосфері горя і гніву, пережитих його батьківщиною, протікали дитинство і юність майбутнього письменника. Батьки Шоу походили із середовища збіднілого дворянства. Життя родини було невлаштоване і недружнє. Його батько, Джордж Карр Шоу, потерпівши крах у бізнесі – хлібній торгівлі, виявив пристрасть до алкоголю. Мати Шоу, Люсінда Элізабет Герлі, – жінка неабияких музичних здібностей – змушена була сама утримувати родину. Вона співала на концертах, а пізніше заробляла на життя уроками музики. На дітей у родині звертали мало уваги; засобів на те, щоб дати їм освіту, не було. Але по своїм настроям і поглядам батьки Шоу належали до передових, патріотично налаштованих, шарів дублінського суспільства. Вони не дотримувались релігійних пропагувань і виростили своїх дітей вільнодумними атеїстами. Основна заслуга в цьому належала матері Шоу, характер якої не був зломлений невдало сформованим сімейним життям. Вчився Шоу в дублінській школі, але перебування в ній не було для нього особливо радісним. Не випадково він у наслідку писав: «У школі я не вивчив нічого і забув багато чого». Однак і шкільний курс завершений ним не був. У п'ятнадцять років він почав сам заробляти собі на життя. Шоу влаштувався клерком у фірму з продажу земельних ділянок. Збирав квартирну плату з мешканців бідних кварталів Дубліна. Життя міських трущоб він знав добре. До двадцяти років Шоу одержав місце старшого касира. Це було не мало, але до цього часу інтереси Шоу уже визначилися. Нічого загального зі службовою кар'єрою чиновника вони не мали. Він вже в молодості вирішив заробляти на життя літературною працею, і хоча статті, що ним розсилалися, поверталися до нього з обтяжуючою регулярністю, він продовжував осаджувати редакції. Тільки одну його статтю прийняли до друку, заплативши автору п'ятнадцять шилінгів, – і це було усе, що майбутній письменник заробив пером за дев'ять років.
Не в силах перемогти відразу до роботи старшого касира, Шоу у 1876 р. залишив Ірландію, і виїхав у Лондон до матері. Визначених занять у нього не було, не було і засобів до існування, але коло його інтересів і культурних запитів було дуже широке. Він захоплювався театром, під псевдонімом Корно де Боссето публікує свою першу музичну рецензію, а потім впродовж ряду років виступає як музичний критик. Шоу був не тільки чудовим знавцем музики, але і сам чудово грав. Його ім'я стає добре відомим в театральних колах Лондона.
Його характерна риса полягала в тому, що заняття мистецтвом він ніколи не відокремлював від властивого йому інтересу до суспільно-політичного життя свого часу. Він відвідує збори соціал-демократів, бере участь у диспутах, наполегливо виробляючи в собі навички оратора, із захопленням і глибоким інтересом читає «Капітал» Маркса – праця, що, по його власних словах, являлась для нього відвертістю. Інтерес Шоу до актуальних проблем сучасності позначився в
Фото Капча