Безпека життєдіяльності

3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-, вибухонебезпекою

Розрізняють такі ступені вогнестійкості будинків: I, II, III, IIIa, IIIб, IV, IVa, V.

I, II. Будинки з несучими та огороджуваними конструкціями з природних або листових та плиточних негорючих матеріалів.

III. Будинки з несучими та огороджуваними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється використовувати дерев’яні конструкції, захищені штукатуркою або негорючими листовими, плиточними матеріалами.

IIIa. Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса виготовлені з металевих незахищених конструкцій. Огороджувані конструкції виготовлені з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем або негорючим, або груп горючості Г1, Г2.

IIIб. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса виготовлені з деревини, що пройшла вогнезахисну обробку.

IV. Будинки з несучими та огороджуваними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плиточними матеріалами.

IVa. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса виготовлені з металевих незахищених конструкцій. Огороджувані конструкції виготовлені з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем групп горючості Г3, Г4.

V. Будинки, до несучих та огороджувальних конструкцій яких не висуваються вимоги щодо вогнестійкості та межі поширення вогню.

Таким чином, найнебезпечніші в плані пожежі будівлі IV і V ступенів вогнестійкості.

Унаслідок пожежі відбувається згорання предметів й об’єктів та їх руйнування. Іншими наслідками пожежі можуть бути: вибухи, витоки отруйних газів чи речовин, що забруднюють навколишнє середовище.

Залежно від масштабів пожежі поділяються на:

- пожежі, що виникли в окремих будинках та будівлях;

- пожежі, що охопили понад 25% будівель;

- вогняні смерчі, що мають стійкий характер та охопили близько 90% будівель.

Відповідно до вимог Державних будівельних норм України “Пожежна безпека об’єктів будівництва” (ДБН 8. 1. 7-2002) вводяться обмеження щодо поширення небезпечних факторів пожежі в будинках, які досягаються:

- застосуванням конструктивних та об’ємно-планувальних рішень, спрямованих на створення перешкод поширенню небезпечних факторів пожежі у приміщеннях, між приміщеннями, поверхами, протипожежними відсіками та секціями;

- зменшенням пожежної небезпеки будівельних матеріалів та конструкцій, у тому числі оздоблень та облицювань, що застосовуються у приміщеннях та на шляхах евакуації;

- зменшенням вибухонебезпечної та пожежної небезпеки технологічного процесу, використанням засобів, що першкоджають розливанню та розтіканню горючих рідин під час пожежі;

- застосуванням засобів пожежогасіння, а також інших інженерно-технічних рішень, спрямованих на обмеження поширення небезпечних чинників пожежі.

Вибух – це явище надзвичайно швидкого горіння речовин, яке складається з трьох етапів: спалаху, вибуху та детонації. Швидкість згорання речовини становить:

• під час горіння – міліметри – сантиметри за секунду;
• під час спалаху – десятки метрів за секунду;
• під час вибуху – сотні метрів за секунду; 
• під час детонації 1-4 км/c.

Крім твердих речовин, газів та рідин, вибухонебезпечними є також парові, водогрійні котли, компресори, трубопроводи, ацетиленові генератори, балони, ресивери та інше устаткування та механізми.

Високий рівень пожежовибухонебезпеки мають підприємства та об’єкти нафтогазового, нафтохімічного та нафтогазопереробного комплексу, які включають велику кількість пожежовибухонебезпечних об’єктів, а саме: майже 200 установок комплексної підготовки нафти та газу, 43 тис. км магістральних трубопровідних систем, 13 підземних сховищ газу, понад 1, 3 тис. газорозподільних станцій, майже 230 тис. км газопроводів, систем газопостачання населених пунктів та понад 70 тис. систем газопостачання промислових підприємств, 8 виробництв вибухових речовин та утилізації непридатних боєпипасів, 12 нафтопереробних та 5 газопереробних заводів.

Основними причинами виникнення пожеж та вибухів стали: порушення вимог безпеки під час виконання газонебезпечних робіт, несвоєчасне виконання діагностичних та ремонтних робіт, порушення вимог безпеки під час виконання ремонтних робіт.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та організаційної діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій тощо.

4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності

речовин і матеріалів

З метою одержання початкових даних для розроблення заходів щодо забезпечення пожежної та вибухової безпеки, під час визначення категорії та класу приміщень і будівель відповідно до вимог норм технологічного проектування, стандартів ССБП, будівельних норм та правил, правил будови електроустановок встановлена номенклатура показників пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів.

У ГОСТі 12. 1. 044-89 “Пожаро-взрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения” наведено 20 показників, перелік яких за необхідності може бути розширений. Вибір показників для характеристики пожежо-вибухонебезпечності тих чи інших речовин та матеріалів залежить від агрегатного стану речовини (матеріалу) та умов її застосування.

Горючість є кваліфікаційною характеристикою здатності речовин та матеріалів до горіння і застосовується для таких потреб: кваліфікації речовин та матеріалів за горючістю; визначення категорії і класу приміщень за вибухо-пожежною та пожежною небезпечністю; під час розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки. За горючістю речовини та матеріали поділяють на негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі – це речовини та матеріали, які не здатні горіти у повітрі. Проте серед них можуть бути пожежонебезпечні, наприклад, окиснювачі та речовини, що виділяють горючі продукти під час взаємодії з водою, киснем або з іншими речовинами. До негорючих речовин належать