Безпека життєдіяльності

Львівщина захоронює на території Яворівського району (с. Буда) радіоактивні відходи із 7 областей України.

Значний негативний вплив на довкілля здійснюють Яворівське та Роздільське ДГХП «Сірка», Стебницьке ДГХП «Полімінерал». Інтенсифікація карстоутворення від видобутку корисних копалин загрожує рекреаційній зоні м. Трускавець.

В області накопичені промислові відходи видобутку сірки, кам'яного вугілля (м. Червогоград).

Лісистість території області сягає 28% (середня по Україні – 14, 5%), проте надмірне вирубування лісів в Карпатах спричинило глибоке порушення захисної функції лісу (біорізноманіття, водо- і ґрунтозахист).

З причин антропогенного забруднення найнебезпечнішими є райони: Дрогобицький, Яворівський, Миколаївський, Кам'янка-Бузький та Сокальський.

Велику небезпеку становлять карстові явища в місцях видобутку калійних руд (Дрогобич, Трускавець, Стебник), нафтові карсти (Борислав, Східниця), вугільні карсти (Червоноград, Сокаль).

Небезпекою зсувів характеризуються Мостиський та Городоцький райони. Лавинонебезпечним є регіон Карпат. Підземні води забруднені у всій центральній частині області.

Значне забруднення атмосфери викидами від стаціонарних джерел спостерігається в районах і містах, де розташовані підприємства – найбільші забруднювачі: Кам'янко-Бузький, Радехівський, Сокальський, Миколаївський, Жидачівський, Городоцький райони та міста Дрогобич, Львів, Червоноград, Борислав (94% обласних викидів). Основні шкідливі речовини в повітрі Львівщини – оксиди сірки, вуглець (сажа) і оксиди вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, леткі органічні сполуки.

Найбільші забруднювачі повітря на Львівщині (в порядку спадання викидів) Добротвірська ТЕС, НПК «Галичина» (м. Дрогобич), Миколаївський цементний комбінат, ЦЗФ «Червоноградська», Сокальський завод «Хімволокно», Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, ГВУ «Бориславнафтогаз», Роздільське ДГХП «Сірка», Радехівський цукровий завод, Яворівське ДГХП «Сірка».

Забруднення басейну річок Балтійського моря (Західний Буг-Вісла) стічними водами таких підприємств: спиртові заводи (Рава-Руська Жовківського р-ну, Струтин Золочівського р-ну, Великий Любінь Городоцького р-ну, Лопатин і Вузлове Радехівського р-ну, Красне Буського р-ну), водоканалізаційні господарства (Львів, Жовква, Кам'янка-Бузька), ЛКП «Збиранка» Жовківського р-ну (міське сміттєзвалище).

Забруднення басейну річок Чорного моря (Дністер, Південний Буг) : «Ензим» (Львів), Роздільське і Яворівське ДГХП «Сірка», «Дрогобичводоканал», Бориславське НПО «Синтез», ДГХП «Полімінерал» (Стебник).

Для ґрунтового покриву області характерний інтенсивний розвиток водної ерозії. В пробах ґрунту виявлено перевищення рівня міді (майже вдвічі), сполук азоту.

На Львівщині зростає кількість захворювань, пов'язаних з забрудненням довкілля – гіпертонічна хвороба, хронічний бронхіт, злоякісні пухлини; зріс рівень первинної інвалідності населення.

Таким чином, у зв'язку з наявністю в Україні досить значної загрози з боку природних чинників захист населення, навколишнього природного середовища, промислових споруд, об'єктів від стихійного лиха, поруч із захистом від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, є важливим державним завданням.

Література:

1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Мохняк С. М., Дацько О. С., Козій О. І. і ін. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2009. – 264с.

2. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Васійчук В. О., Гончарук В. Є., Качан С. І., Мохняк С. М. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 412с.

3. Мягченко О. П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства. Навч. пос. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 384 с.

4. Панкратов О. М. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник / О. М. Панкратов, О. К. Міляєв − К. : КНЕУ, 2005. 286 с.

5. Безпека життєдіяльності / Желібо Є. П., Чмир А. І., Троян В. С., Савінов Є. О. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.

Вахула О. М., Качан С. І.

 

 

1. Класифікація та характеристика негативних чинників

техногенного середовища.

2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Теперішній стан природного середовища України оцінюється як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення і самоочищення. Головними факторами, що призвели до кризи техногенно-екологічної безпеки є: демографічний вибух, урбанізація, індустріалізація та хімізація народного господарства. Майже 20% міського населення країни проживає в зонах, де гранична допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин в повітрі перевищує встановлену у 15 разів.

Трагедією для українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС з її непередбаченими наслідками для нині живучих і майбутніх поколінь. Радіоактивний викид, що трапився в ніч на 26 квітня 1986 року, викликав явища і події які мають довготривалий характер.

1. Класифікація та характеристика негативних чинників

техногенного середовища

Техногенне середовище створене людиною для задоволення своїх потреб у комфортному житлі, вигідних та безпечних умовах праці і, відповідно, поділяється на побутове та виробниче. У побутовому середовищі людина переважно сама відповідає за свою безпеку, а на виробництві існують спеціальні служби нагляду за безпекою (відділи охорони праці, пожежної безпеки тощо).

Техногенне середовище життєдіяльності може бути закритим (наприклад, у приміщенні) чи відкритим (наприклад, на вулиці).

Людину під час перебування у такому середовищі супроводжують чинники середовища, які поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та соціальні. Вони можуть бути сприятливими, негативними чи небезпечними.

Кожний з чинників, який діє у середовищі, має гранично допустимий рівень, за яким виникає небезпека для людини чи можливість виникнення надзвичайної ситуації.

Фізичні чинники

Фізичні чинники справляють на людину енергетичний вплив.