Безпека життєдіяльності

• метеорологічні (температура, вологість, швидкість руху повітря, атмосферний тиск, газовий склад повітря, освітленість) ;
• бароакустичні (тиск, шум, ультразвук, інфразвук) ;
• термічні (нагріті чи охолоджені поверхні та предмети, відкритий вогонь, пожежі) ;
• механічні (рухомі предмети чи їх елементи, вібрація, прискорення, удари) ;
• електричні (електричний струм, статичний електричний заряд, аномальна іонізація) ;
• електромагнітні (електричні та магнітні поля, лазерне, світлове, ультрафіолетове випромінювання, радіохвилі, видиме світло),
• іонізаційні (рентгенівське, α-, β-, γ- та нейтронне випромінювання).

Хімічні чинники

Протягом життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров’я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. Сьогодні до таких “найвпливовіших” чинників належать: пестициди (отрутохімікати), мінеральні добрива, важкі метали, сильнодійні отруйні промислові речовини, дими (в тому числі тютюновий), будівельні матеріали й побутова хімія. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які, залежно від їх практичного використання, можна поділити на:

• промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) є джерелом небезпеки гострих та хронічних інтоксикацій під час порушення правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо) ;
• отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур‘янами та гризунами (гербіциди, пестициди) ;
• лікарські препарати;
• хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;
• хімічна зброя.

Токсичними (отруйними) називаються такі речовини, які потрапляючи в організм людини, викликають помітні фізіологічні зміни його окремих систем та органів і тим самим призводять до порушення його нормальної життєдіяльності.

Виробнича аварія – це раптова зупинка роботи або порушення установленного процессу виробництва на об’єкті, яка призводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

Виробничі аварії можуть бути різними, але у них є найбільш типові уражальні чинники – це вибухи, які призводять до руйнування виробничих будівель, інтенсивні пожежі, отруєння людей рідинами та газами; завали виробничих будівель споруд, ураження людей електричним струмом, затоплення виробництва разом з людьми.

Аварія може зумовити катастрофу з невиправданими наслідками, з великими людськими втратами.

Основними причинами виробничих аварій є безвідповідальне ставлення проектувальників до вимог техніки безпеки, керівників підприємств до дотримання цих вимог, низький контроль за станом виробництва, порушення будівельних норм під час будівництва об’єктів та монтажі технічних систем; порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин та механізмів.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру виникають в основному на потенційно техногенно небезпечних об’єктах. До них належать: хімічно небезпечні об’єкти, радіаційно небезпечні об’єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об’єкти та гідродинамічні небезпечні об’єкти.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру класифікують за такими основними ознаками:

• за масштабами наслідків (об’єктові, місцеві, регіональні й загальнодержавні) ;
• за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації у сільському господарстві, у лісовому господарстві, на заповідній території, на об’єктах особливого природно-охоронного значення, у водоймах, матеріальних об’єктах, об’єктах інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства).

2. Характеристика надзвичайних ситуацій

техногенного характеру

Транспортні аварії (катастрофи)

Безпосередніми місцями виникнення надзвичайних ситуацій на транспорті є: автомобільні дороги, залізничні станції, колії та переїзди, порти, акваторія Чорного моря, траси магістральних трубопроводів.

Головними причинами цих надзвичайних ситуацій є порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів під час перевезення вантажів та пасажирів, причому особливо тяжкі наслідки мають аварії пасажирських автобусів, як на автодорогах, так і на залізничних переїздах.

Аналіз причин виникнення НС на транспорті показав, що порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, Правил пілотування і судноплавства призвели до аварій майже у 59% випадків, унаслідок незадовільного технічного стану транспортних засобів та комунікацій – 27%, унаслідок протиправних дій осіб – 10% та в 4% випадків – унаслідок порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів та у результаті несприятливих погодних умов.

Небезпечний вантаж – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин та які за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку, залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин:

клас 1 – вибухові речовини та вироби;

клас 2 – гази;

клас 3 – легкозаймисті рідини;

клас 4. 1 – легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані вибухові речовини;

клас 4. 2 – речовини, схильні до самозаймання;

клас 4. 3 – речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою;

клас 5. 1 – окиснювальні речовини;

клас 5. 2 – органічні пероксиди;

клас 6. 1 – токсичні (отруйні) речовини;

клас 6. 2 – інфекційні речовини;

клас 7 – радіоактивні матеріали;

клас 8 – корозійні речовини;

клас 9 – інші небезпечні речовини та вироби.

Раптове руйнування будівель та споруд

Цей тип аварій, як правило, виникає зазвичай не сам по собі, а ініціюється яким-небудь побічним фактором. Наприклад, велике скупчення людей, якість будівельних матеріалів тощо.

Сьогодні в Україні експлуатується понад 17000 мостів,