Безпека життєдіяльності

вимог пожежної безпеки

У Кодексі України про адміністративні правопорушення є низка статей, які передбачають відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Стаття 175 “Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки” передбачає, що порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням тягне за собою попередження або накладання штрафу на громадян від 0, 5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У статті 188-8 “Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду” зазначається: невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0, 5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки передбачена статтею 270 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року.

Згідно з частиною 1 цієї статті порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, яка заподіяла шкоди здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, карається штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Згідно з частиною 2 цієї статті те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Таким чином, порушення вимог пожежної безпеки може полягати як у дії, так і в бездіяльності, як спричинюватися власними діями, так і виконуватися через підлеглих осіб.

 

Порядок дій у разі пожежі

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов’язаний:

• негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• вжити (при можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газоаварійну тощо).

Для запобігання ураження людини потрібно якнайшвидше вийти з приміщень, які горять, чи загазованих згідно плану евакуації. При цьому треба дотримуватися наступних правил:

Остерігатись високої температури, задимленості і загазованості повітря.

Перед входом до палаючого приміщення накрити голову вологим простирадлом, плащем, тканиною.

В дуже задимленому приміщенні слід плазувати, дихати – тільки через вологу тканину.

Якщо загорівся одяг – лягти на землю та збити полум’я, не бігти. На людину в палаючому одязі слід накинути пальто, плащ, тканину та щільно притиснути.

Література:

1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Мохняк С. М., Дацько О. С., Козій О. І. і ін. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2009. – 264с.

2. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Васійчук В. О., Гончарук В. Є., Качан С. І., Мохняк С. М. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 412с.

3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т. 1. Техногенна та природна безпека / За загальною редакцією В. В. Могильниченка. К. : КІМ, 2007. – 250 с.

4. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці – Львів: Афіша, 2002. 318 с.

5. Пістун І. П. Охорона праці в галузі сільського господарства (землевпорядкування, геодезія) / І. П. Пістун, А. П. Березовецький, Ю. О. Ковальчук. – Суми: Університетська книга, 2007. 374 с.

6. Пожежна безпека в Україні. Нормативна база – К. : КНТ, – 470 с.

7. Баратов А. Н. Пожарная безопасность. Взрывобезопасность / А. Н. Баратов, Е. Н. Иванов, А. Я. Корольченко. Справ. Изд. М. : Химия, 1987. – 272 с.

8. Стеблюк М. І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К. : Знання-Прес, 2007. – 487 с.

Вахула О. М., Романів А. С.

ІІ Радіаційна безпека

1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання.

2. Норми радіаційної безпеки.

3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження.

4. Класифікація радіаційних аварій.

5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.

6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС.

7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення.

8. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки під час аварії на АЕС.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання

Термін “іонізуюче випромінювання” об’єднує різні за своєю фізичною природою види випромінювання. Схожість між ними в тому, що всі вони володіють високою енергією та реалізують свою біологічну дію через ефект іонізації з подальшим розвитком хімічних реакцій в біологічних структурах клітини, які можуть привести до її знищення.

Іонізуюче випромінювання не сприймається органами чуття людини: ми не бачимо його, не чуємо і не відчуваємо його дії на наше тіло. Іонізуюче випромінювання включає потік α-частинок (ядра атомів гелію –  ), β-частинок (електрони, позитрони), γ-випромінювання та