Безпека життєдіяльності Навчально-методичний посібник

Унаслідок застосування БЗ утворюється зона бактеріологічного (біологічного) зараження, в середині якої може виникнути один або декілька ОУ. Зоною бактеріологічного (біологічного) зараження називають територію, яка зазнала безпосередньої дії БЗ, та територію, на якій поширюються біологічні рецептури та заражені кровоссальні переносники інфекційних захворювань.

Територію, в межах якої внаслідок застосування БЗ відбулися масові ураження людей та сільськогосподарських рослин і тварин, називають осередком бактеріологічного (біологічного) ураження. Межі осередку бактеріологічного ураження встановлюють протиепідемічні установи медичної служби ЦЗ та служби захисту тварин і рослин на підставі узагальнення даних, отриманих від постів радіаційного та хімічного спостереження, розвідувальних ланок та груп, метеорологічних та санітарно-епідеміологічних станцій.

Для запобігання поширенню інфекційних захворювань в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження встановлюють карантин, а в прилеглих районах уводять режим обсервації.

Розглядаючи третє питання необхідно визначитись, що до звичайних засобів ураження належать фугасні, осколкові, запальні боєприпаси, боєприпаси об’ємного вибуху, високоточна зброя тощо. Сучасні звичайні засоби ураження мають велику руйнівну силу і за дією на будинки та споруди наближаються до ядерних боєприпасів. Найбільш руйнівними є боєприпаси об’ємного вибуху (вакуумні), кумулятивні і бетонобійні бомби, запальні боєприпаси. Унаслідок застосування цих засобів у містах, населених пунктах і об’єктах можуть утворитися ОУ, які характеризуються різним ступенем руйнування будинків і споруд, утворенням масових пожеж, завалами доріг і проїздів, руйнуванням і ушкодженням інженерних мереж.

Фугасні бомби застосовують найчастіше у поєднанні із запальними: перші руйнують будинки, другі поширюють пожежі, які виникають від вибухів фугасних бомб і викликають нові загоряння. На відміну від ядерного осередку, в осередку від застосування звичайних засобів ураження масові руйнування виникають не одночасно, а впродовж тривалішого часу, крім того, немає радіоактивного зараження (якщо не зруйновані радіаційно небезпечні об’єкти). Іншими словами, осередки не будуть настільки значними за характером ураження і масштабами руйнування, як при ядерному вибуху. Це деякою мірою дозволить швидше локалізувати аварії і виконати аварійно-відбудовні роботи. Об’єм і характер руйнувань залежать, передусім, від калібру боєприпасів і щільності їх застосування. У містах із високою щільністю забудови варто очікувати суцільні завали, якщо надмірний тиск УХ сягає 30 кПа і більше. Об’єм завалу для малоповерхових промислових будинків може становити 10-20%, а для багатоповерхових житлових – 35-50% від загального будівельного об’єму будинків.

Питання для обговорення

Хімічна зброя.

Кількісна характеристика ступеня забруднення.

Осередки ураження в наслідок застосування хвороботворних мікроорганізмів.

Зона бактеріологічного зараження.

Способи запобігання поширенню інфекційних захворювань.

Ситуаційне завдання

1. Розрахувати та нанести зони ураження (осередку ураження) при можливу хімічному зараженні. Вихідні дані дає викладач. Схеми виконати з урахуванням вимог до кольору та масштабу на окремому аркуші А4 з відповідними надписами та позначками.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Характеристика найбільш токсичних нервово-паралітичних отруйних речовин: зарін, зоман.

2. Алгоритм визначення щільності забруднення різноманітних поверхонь.

3. Призначення бактеріологічної (біологічної) зброї.

4. Класифікація хвороботворних мікроорганізмів.

5. Послідовність розрахунків та нанесення на схему зон хімічного зараження.

Бібліографічний список до семінарського заняття

Основні законодавчі та нормативно-правові акти: 2, 4, 5, 6, 8, 11.

Основна література: 1, 3, 4, 6, 8, 12, 14.

Додаткова література: 2, 3, 4, 8, 14, 18.

Семінарське заняття № 5

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС

Мета заняття: перевірити рівень знань студентів про небезпеки соціально-політичного походження, набути навичок побудови моделі поведінки в небезпечних ситуаціях соціального походження з використанням нормативно-правових документів.

План заняття

1. Екстремальні ситуації криміногенного характеру:

1. 1. Шкідливі звички (алкоголь, наркоманія, проституція, тютюнокуріння).

1. 2. Правові та технічні основи самозахисту.

1. 3. Загальні засади самозахисту (насильство, ґвалтування, інцест).

2. Натовп і паніка.

2. 1. Суїцид.

2. 2. Соціальні хвороби (венеричні захворювання, ВІЛ, туберкульоз тощо).

3. Соціально-політичні небезпеки:

3. 1. Тероризм.

3. 2. Соціально-політичні конфлікти та війни.

4. Небезпеки в інформаційній сфері (інформаційна війна, прийоми маніпуляції, конфліктологія).

5. Небезпеки в духовній сфері.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчення рекомендованих до вивчення питань семінарського (практичного) заняття доцільно роспочати з повторення теоретичних відомостей з данної тематики. Потім необхідно вирішити практичні завдання № 1 (8 варіантів) та №2 (6 варіантів). Після письмової відповіді на рекомендований викладачем варіант кожного завдання написати обгрунтовані висновки.

Соціальні небезпеки – небезпеки, спричинені низьким духовним та культурним рівнем населення: бродяжництво, проституція, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелом цих небезпек є:

  незадовільний матеріальний рівень;

  неналежні умови проживання;

  повстання, революції, страйки;

 конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті.

Соціальна безпека – це стан захищеності соціальних інтересів особи, суспільства, держави від впливу загроз національній безпеці.

Складовими соціальної безпеки є: соціальна безпека людини, соціальна безпека суспільства, соціальна безпека держави. Соціальна безпека людини включає якість життя (охорону здоров’я, харчування, одяг, житло, сім’ю,