Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Біологічна роль абсцизової кислоти і етилену та їхній синтез в рослинах за дії стресів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 

розкладаються in vitro у лужному середовищі з утворенням етилену.

Етилен діє аналогічно діквату, активуючи процеси пероксидного окиснення ліпідів клітин рослин.
Теоретична та практична значимість роботи. Сформульована концепція ролі АБК як природного антиоксиданта і запропоновано молекулярні механізми її біологічної дії. Збільшення ендогенної концентрації АБК за дії хімічних і фізичних чинників являється однією з реакцій захисних антиоксидантних систем у відповідь на збільшення у клітинах концентрації окиснювачів. Базуючись на експериментальних даних ініціації пероксидного окиснення ліпідів клітин, запропоновано вільнорадикальний механізм дії етилену. Обробкою рослин антиоксидантами можна досягти зменшення деструктивного впливу хімічних і фізичних стресів. Отримані експериментальні дані і узагальнення можуть бути використані при створенні нових синтетичних біорегуляторів, а також в курсах лекцій з біохімії та фізіології рослин у ВУЗах.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено інформаційний пошук та оцінку літературних даних, розроблено робочі гіпотези та обґрунтована методологія постановки експериментів, здійснено експериментальні дослідження, проведено інтерпретацію і узагальнення отриманих результатів, самостійно або у співавторстві написано статті.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати за матеріалами дисертації були представлені на: • 7-й конференции молодых ученых-биологов, Март 1987, Рига; • II Всесоюзной конференции по регуляторам роста и развития растений, 25-27 мая 1988 года, Киев; • Научной конференции «Изучение, охрана и рациональное использование природных ресурсов», Уфа, 1989; • Ethylene: physiology, biochemistry and practical application. An International Conference to mark the 90th anniversary on the discovery of ethylene as plant growth regulators by DN Nelubov (1886-1926), 16-21 July 1992, Moscow – Puschino – St. Peterburg; • From Molecular Mechanism to the Plant: An Integrated Approach. 10th FESPP Congress, Florens, Italy, 9-13 September 1996; • Miami Nature Winter Symposium «Advances in Gene Technology: Biomolecular Design, Form and Function», 1-5 February 1997; • International regional seminar «Environment Protection: Modern Studies in Ecology and Microbiology», 13-16 May 1997, Uzhorod (Ukraine) ; • XVIII Congress of SPPS. The Scandinavian Society for Plant Physiology, Uppsala, Sweden, 12-17 June 1997; • Proc. of the International Conference on Рlant Ontogenesis in Natural and Transformed Environments, 1-4 July 1998, Lviv, Ukraine; • II International Symposium on Plant Biotechnology, 4-8 October 1998, Kyiv (Ukraine) ; • Seventeenth Annual Symposium «Current Topics in Plant Biochemistry, Physiology and Molecular Biology. Plant Hormones: Signaling and Gene Expression», 14-17 April 1999, University of Missouri; • International Symposium «Signalling Systems of Plant Cells», Moscow, Russia, 5-7 June 2001; • Annual Meeting «Botany 2001: Plants and People», August 12-16, 2001, Albuquerque, New Mexico • International Symposium «Intracellular Signalling in Plant and Animal Systems (ISPAS) «, 9-14 September 2001, Kyiv, Ukraine.
Публікації. Матеріали дисертації викладені у 47 основних і допоміжних публікаціях у фахових виданнях та 2 патентах України.
Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 345 сторінках (формат А4, комп'ютерна верстка). Структура дисертації: вступ, 3 глави, висновки, список використаної літератури 683 джерел, таблиць – 25, рисунків – 53.
 
Матеріал і методи досліджень
 
Об'єкти досліджень. Об'єктами досліджень були рослини: озимого жита (Secale cereale L., сортів Поліське тетра і Богуславка), озимої пшениці (Triticum aestivum L., сортів Миронівська 808 і Киянка), томатів (Licopersicon esculentum, сортів Київський, ранній строк дозрівання, і Донецький, пізній строк дозрівання), квасолі (Phaseolus vulgaris L., сорт Лопата), хвоя ялини європейської (Picea abies [L. ] Kersten) і ялини срібної (Picea pungens Engelm.), а також тканини плодів яблунь (Pyrus malus L., сорт Кальвіль сніговий).
Препарати, використані в роботі. В роботі використовували препарати кампозан М (етефон) фірми Біттерфельд, дігідрел виробництва Волгоградського заводу хімпрепаратів, хлористий холін, ацетилхолін (HCl і HJ солі) виробництва російського заводу «Мосмедпрепараты», 2-хлоретилтриметиламмоній хлорид (ССС) виробництва російських заводів, АБК (Abscisin II), гіберелін, ІОК, 2, 4-Д, Tris. HCl і Tris фірми «Serva», дикват – фірми «Renal», тордон – фірми «DowElanco (USA) « (рис. 1). Пластинки для тонкошарової хроматографії фірми «Сhemapol».
Визначення етилену. Етилен визначали на газовому хроматографі «Chromatograph-504» (Польща) і «Selmihrom» (Суми). При визначенні на «Chromatograph-504» використовували скляну колонку довжиною 1 м заповнену Поропаком-Т, температура колонки – 70°С, температура детектора – 100°С, температура випаровувача – 150°С. Витрати водню – 40 мл/хв, азоту – 40 мл/хв і повітря -300 мл/хв [Курчий, 1991]. При визначенні на хроматографі «Selmihrom» з полум'яно іонізаційним детектором та комп'ютерним управлінням використовували стальну колонку довжиною 2 м, діаметром 3, 2 мм заповнену Поропаком-Q (Poropack-Q, 80-100 mesh). Температура термостата 70°C, потоки N2, H2 і O2 (повітря) були 33, 33 і 350 мл/хв відповідно [Kurchii, Kurchii, 2000]. Ідентифікація етилену здійснювалася порівнянням з часом утримання стандарту.
Визначення АБК. Вміст АБК визначали: 1) газохроматографічним методом на хроматографі «Цвет-106» з детектором електронного захоплення в модифікації Гогебашвілі і Булах [1983]. Температура детектора і випарювача – 230°С, колонки – 210°С. Швидкість газу-носія азоту 40 мл/хв. Використовували скляну колонку довжиною 2 м, діаметром – 3 мм наповнену Chromaton-N-super і просочену 3% OV-225; 2) методом хроматографії високого тиску та 3) методом тонкошарової хроматографії в модифікації Савинського із співавт. [Савинский и др., 1991].
Визначення ліпідів і жирних кислот. Ліпіди із мембран клітин виділяли як описано в [Leonard, Van der Woude, 1976;
Фото Капча