Центральний банк і грошово-кредитна політика

Кредит овернайт – кредит, що надається центральним банком комерційному банку за визначеною процентною ставкою на один робочий день через постійно діючу лінію рефінансування.

Кредитна емісія – перевищення обсягу випущених центральним банком платіжних засобів над повернутими з обігу.

Кредитор останньої надії (інстанції) – постачальник резервів банкам, коли ніхто інший не може забезпечити їх, щоб запобігти банкрутству.

Ліквідність банку – здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками та сумами погашення розміщених активів і строками та сумами виконання банком своїх зобов’язань.

Ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) – граничний розмір готівки, що може залишитися в касі підприємства наприкінці робочого дня, який встановлюється установою банку.

Ліміт початкових оборотів – сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які установа комерційного банку може виконати за певний період.

Майнові права – права вимоги особи за зобов’язаннями, за якими вона є кредитором.

Маса грошей – сукупність грошових коштів у будь-якій їх формі, які є в економічних суб’єктів у певний момент.

Міжнародна ліквідність країни – спроможність країни виконувати свої міжнародні зобов’язання, повертати борги.

Міжнародні резерви (резервні активи) – частина зовнішніх активів Національного банку України, що перебуває під його контролем і може використовуватися для прямого фінансування дефіциту платіжного балансу чи непрямого впливу на розмір цього дефіциту. До складу міжнародних резервів входять монетарне золото, резервна позиція України в Міжнародному валютному фонді, спеціальні права запозичення (СПЗ), що належать Україні, та іноземна валюта.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП – сукупність механізмів і правил роботи СЕП, комерційного банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через СЕП.

Монетарне (грошове) правило – правило, що сформували монетаристи: необхідно підтримувати помірне, постійне збільшення пропозиції грошей пропорційно до середньорічних темпів зростання ВНП та очікуваної інфляції.

Нагляд за діяльністю банків (банківський нагляд) – це система контролю та економічних і правових заходів, які здійснюють органи державної влади або уповноважені органи, спрямованих на забезпечення дотримання банками у процесі їх діяльності чинного законодавства і встановлених нормативів.

Недоступність вкладів – неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора банку – учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Номінальний утримувач – депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі.

Норматив обов’язкового резервування – встановлена уповноваженим органом норма (у відсотках) резервування від обсягу залучених банком коштів, у розмірі якого банки 2-го рівня зобов’язані тримати обов’язкові резерви у центральному банку.

Облігації внутрішньої державної позики – це визначені чинним законодавством України цінні папери, якими оформлюються боргові зобов’язання України, що розміщуються на її території. Облігації випускаються відповідно до умов, визначених постановами Кабінету Міністрів України.

Облікова ставка процента – плата, що оголошується й стягується центральним банком за кредитні ресурси, які надаються комерційним банкам.

Обліковий процент – процент, установлений як плата за кредити, що надаються центральним банком комерційним банкам.

Обов’язкові резерви – мінімальний розмір вкладу банку 2-го рівня у центральному банку (на окремому депозитному чи на кореспондентському рахунку), установлений відповідно до норми (нормативу) обов’язкового резервування та фактичного обсягу залучених банком коштів.

Оборотна каса – комплекс кас установ НБУ, які здійснюють видачу готівки, її приймання та оброблення.

Операції на відкритому ринку – купівля і продаж центральним банком державних цінних паперів. Купівля цих паперів комерційними банками скорочує їх кредитні ресурси, а викуп цінних паперів центральним банком розширює кредитні ресурси комерційних банків. Це, у свою чергу, впливає на грошову масу в обігу.

Організаційно оформлений позабіржовий ринок – організація, що об’єднує торговців цінними паперами для надання послуг в укладанні угод щодо цінних паперів і при цьому не має на меті отримання прибутку.

Передавальний (трансмісійний) механізм грошово-кредитної політики – канали, через які пропозиція грошей впливає на ділову (підприємницьку) активність.

Переказування грошових коштів за межі України – перерахування грошових коштів у банківсько-кредитну установу, що не є суб’єктом господарської діяльності України, незалежно від того, на користь якої особи перераховуються ці кошти.

Підкріплення – поповнення запасів готівки у сховищах, оборотних касах, касах банків.

Платіжний баланс – відображення співвідношення всієї сукупності надходжень із-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).

Платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

Платоспроможність банку – здатність банку своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру.

Політика грошово-кредитної експансії (дешевих грошей) – політика розширення пропозиції грошей у