Центральний банк і грошово-кредитна політика

3. Як змінюється валютний курс у країні, якщо спостерігається високий темп інфляції:

1) валютний курс знижується;

2) валютний курс залишається незмінним;

3) валютний курс підвищується.

4. Валютні інтервенції – це:

1) операції купівлі-продажу іноземної валюти з метою впливу на національну грошову одиницю;

2) регулювання облікової ставки залежно від цілей держави;

3) державні обмеження щодо операцій з іноземною валютою.

5. Котирування – це:

1) операції з купівлі-продажу іноземної валюти;

2) визначення курсу іноземної валюти;

3) купівельна спроможність валюти.

6. Спеціальні права запозичення – це:

1) цінні папери, що засвідчують боргове зобов’язання держави;

2) права на кредит в МВФ, що відповідають розміру квоти держави;

3) міжнародна кредитні і платіжні кошти.

7. Завдання, які виконує НБУ у сфері валютного регулювання:

1) встановлює єдині форми обігу звітності;

2) встановлює ліміти відкритої валютної позиції для банків та інших установ;

3) правильні відповіді 1, 2.

8. Метою валютного контролю є:

1) безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів;

2) визначення валютного курсу;

3) забезпечення дотримання резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

9. Чинники впливу на валютний курс:

1) макроекономічні, мікроекономічні;

2) мікроекономічні, кон’юнктурні;

3) макроекономічні, кон’юнктурні.

10. Регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій – це:

1) валютне регулювання;

2) валютний контроль;

3) котирування.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ)

1. Валютне регулювання – це сукупність заходів у сфері економічних відносин відповідно до поточних і стратегічних цілей економічної політики держави.

2. До компетенції центрального банку не належить нагромадження та управління валютними резервами країни, проведення операцій з їх розміщення.

3. Види поточної валютної політики: дисконтна, девізна та диверсифікація валютних резервів.

4. Основною метою валютної політики НБУ є стабілізація курсу національної грошової одиниці та збалансованість платіжного боргу країни.

5. Платіжний баланс країни складає НБУ разом із Кабінетом Міністрів України.

6. Девальвація – офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

7. Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

Задача для самоконтролю

На підставі інформації, що наведена в таблиці, розрахуйте відкриту валютну позицію банку за кожною валютою: 

ВалютаЗа балансовими рахункамиЗа позабалансовими рахункамиКурс НБУ,

грн за одиницю валюти

активизобов’язанняактивизобов’язання

USD50002440500-7, 27

EUR20001000360-12, 7

RUR15002000-4000, 23

Питання для самостійного вивчення

1. Повноваження НБУ у сфері валютного контролю.

2. Характеристика методів регулювання валютного курсу.

3. Формування та управління золотовалютним резервом НБУ.

4. Валютні інтервенції центрального банку як метод регулювання валютного курсу.

5. Процентна політика центрального банку як метод регулювання валютного курсу.

Рекомендована література: 2, 3, 8, 13, 15, 21, 25, 27, 29.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Активи високоліквідні – активи в готівковій та безготівковій формі. У банку – це готівка в касі, кошти на кореспондентських рахунках у НБУ та інших банках-кореспондентах.

Активи з негативною класифікацією включають сумнівну та безнадійну щодо повернення заборгованість за кредитними операціями та дебіторську заборгованість; прострочені понад 30 днів та сумнівні щодо отримання нараховані доходи; кошти, розміщені на кореспондентських рахунках банків, що визнані банкрутами, ліквідуються або зареєстровані в офшорних зонах.

Активи короткострокові – ліквідні активи банку з кінцевим строком повернення до одного року.

Активи ліквідні – будь-які активи, які можуть бути конвертовані в готівкову чи безготівкову форму.

Активи первинної та вторинної ліквідності – це грошові кошти та вимоги банку, що здатні з мінімальною втратою часу та вартості бути конвертовані у готівкові чи безготівкові гроші та використовуватись банком для виконання своїх зобов’язань.

Активи поточні – активи первинної та вторинної ліквідності з кінцевим строком повернення до 30 днів.

Активи, зважені на ризик – підсумок вартості активів банку, кожна позиція яких за балансом і позабалансовими статтями відкоригована (помножена) на притаманний їй коефіцієнт ризику (коефіцієнт зважування) за шкалою НБУ.

Активні операції центрального банку – операції з розміщення банківських ресурсів. Включають операції, пов’язані з вкладами в грошові та матеріальні активи, із золотовалютними резервами, державними цінними паперами та кредитами, наданими комерційним банкам та уряду.

Базельський комітет з банківського нагляду (Міжнародний комітет з банківського нагляду) – найавторитетніша на сьогодні організація з питань визначення політики в галузі банківського регулювання та нагляду, яка на базі власного досвіду розробляє рекомендації, що не мають директивного характеру. Створений у 1974 р. при Банкові міжнародних розрахунків у Швейцарії, у м. Базелі. Мета діяльності комітету – по-перше, надати можливість кожній країні користуватись його досвідом і рекомендаціями з урахуванням особливостей національних економік; по-друге, зблизити системи банківського регулювання та нагляду з метою створення уніфікованої системи.

Банк Англії – один з найстаріших центральних банків світу. Створений у 1694 р. До ХІХ ст. банк виконував