Центральний банк і грошово-кредитна політика

Банк Міжнародних розрахунків (БМР) – заснований у 1930 р. відповідно до міжурядових угод шістьма центральними банками і групою банків США. Сьогодні банк успішно виконує свою основну функцію – координатора діяльності центральних банків провідних країн світу.

Банки регіональні – банки, які здійснюють свою діяльність у межах одного регіону (області).

Банківська ліквідність – здатність банку швидко і без втрат перетворити свої активи в пасиви.

Банківська ліцензія – документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Банківська операція – конкретна дія банку, пов’язана з його основною діяльністю у певний момент, стосовно певного клієнта.

Банківська система – законодавчо визначена, чітко структурована та субородинована сукупність банківських установ, що діють на професійній основі і функціонально пов’язані у самостійну економічну структуру.

Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Безвиїзний нагляд – це дистанційний моніторинг діяльності окремих банків і банківської системи в цілому з метою своєчасного адекватного реагування на проблеми і недоліки в діяльності банків.

Бездокументарна форма цінного папера – здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

Білонна монета – розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.

Бундесбанк (Німецький федеральний банк) – один з найбільш авторитетних центральних банків світу завдяки своїй виваженій антиінфляційній політиці. У зв’язку зі створенням єврозони делегував функцію розроблення і реалізації грошово-кредитної політики, а також функцію емісії грошових знаків Європейському центральному банку. З 1999 р. Бундесбанк повинен підтримувати загальноекономічну політику уряду, якщо вона не суперечить завданням Європейської системи центральних банків.

Бюджетні кредити – бюджетні кошти, які розміщені банком у вигляді кредитів на підставі договорів з розпорядниками цих коштів, за якими банк не несе кредитного ризику.

Валовий кредитний ризик (ВКР) – загальна заборгованість за кредитними операціями перед банком-кредитором.

Валюта – грошові знаки іноземних держав, кредитні і платіжні документи у вигляді векселів, чеків, банкнот, що використовуються в міжнародних розрахунках.

Валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

Валютна позиція – співвідношення між сумою балансових і позабалансових вимог банку та сумою його балансових і позабалансових зобов’язань у певній іноземній валюті.

Валютна позиція відкрита – сума балансових і позабалансових вимог банку не збігається із сумою його балансових і позабалансових зобов’язань у певній іноземній валюті.

Валютна позиція відкрита довга – сума балансових і позабалансових вимог банку у певній іноземній валюті перевищує суму його балансових і позабалансових зобов’язань у тій самій валюті. У розрахунку відкрита довга валютна позиція позначається знаком «+».

Валютна позиція відкрита коротка – сума балансових і позабалансових зобов’язань у певній іноземній валюті перевищує суму його балансових і позабалансових вимог у тій самій валюті. У розрахунку відкрита довга валютна позиція позначається знаком «-».

Валютна позиція закрита – тотожність між сумою балансових і позабалансових вимог банку та сумою його балансових і позабалансових зобов’язань у певній іноземній валюті.

Валютна політика – це сукупність заходів, які проводять держави та центральні банки у сфері грошового обігу і валютних відносин з метою впливу на купівельну силу грошей, валютні курси та на економіку країни в цілому.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

Валютний ринок – сукупність обмінних і депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або процентною ставкою.

Валютні відносини – відносини, що виникають під час функціонування грошей у міжнародному обороті.

Валютні зони – валютні угруповання держав, створені для проведення узгодженої політики в галузі міжнародних валютних відносин.

Валютні обмеження – законодавчо визначені обмеження на здійснення валютних операцій у країні (для певних груп економічних суб’єктів, видів операцій, валют тощо).

Виїзне інспектування – це метод банківського нагляду, який передбачає перевірку на місцях та оцінку діяльності окремого банку кваліфікованими спеціалістами банківського нагляду.

Використання іноземної валюти як засобу платежу – це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Випуск цінних паперів – зареєстрована у встановленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права.

Відокремлений спосіб зберігання цінних паперів – спосіб, згідно з яким зберігач цінних паперів зобов’язаний зберігати та