Центральний банк і грошово-кредитна політика

Щоб зрозуміти сутність валютного регулювання, необхідно передусім згадати визначення таких понять, як валюта, валютний курс, валютна політика. Потрібно знати, що валюта України – це єдиний законний засіб платежу на території держави, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог і зобов’язань, а порядок ввезення, переказування і пересилання валюти з-за кордону і за кордон визначається Національним банком України.

Слід запам’ятати, що невід’ємною складовою грошово-кредитної політики держави є валютна політика – сукупність заходів у сфері міжнародних економічних відносин відповідно до поточних і стратегічних цілей економічної політики держави. Інструментами валютної політики є валютні інтервенції й (в тій чи іншій мірі) деякі інструменти грошово-кредитного регулювання (дисконтна політика, операції на відкритому ринку, встановлення резервних вимог тощо). Основною метою валютної політики НБУ як складової монетарної політики є стабілізація валютного курсу національної грошової одиниці та збалансованість платіжного балансу країни.

Під час вивчення даної теми необхідно засвоїти, що валютне регулювання – це сукупність нормативних документів, встановлених органами валютного регулювання у законодавчому чи адміністративному порядку, спрямованих на регулювання потоків капіталу в країну із країни, а також валютних операцій, що здійснюються в межах України, з метою підтримання стабільності курсу грошової одинці, стабільного рівня валютних резервів і збалансування міждержавних платежів.

Таким чином, валютне регулювання – це регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій.

Далі слід з’ясувати основні повноваження Національного банку України як органу валютного регулювання. При цьому потрібно ознайомитися з розробленими НБУ нормативними документами, що стосуються даної проблеми.

Необхідно зрозуміти сутність і організаційні засади проведення НБУ заходів у сфері валютного регулювання, а також знати, щодо основних повноважень НБУ входить: здійснення валютної політики, виходячи з принципів загальної економічної політики України; складання разом з Кабінетом Міністрів України платіжного балансу України; контроль за дотриманням затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України; нагромадження і використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики та ряд інших повноважень.

Широкий діапазон функціональних обов’язків НБУ у сфері валютного регулювання об’єктивно вимагає відповідних повноважень щодо виконання ним функції органу валютного контролю. Саме на НБУ покладені обов’язки головного органу валютного контролю в нашій державі.

Суб’єктами валютного регулювання та контролю виступають усі без виключення учасники валютних операцій:

- уповноважені банки-резиденти;

- юридичні особи-резиденти;

- фізичні особи-резиденти та нерезиденти.

Опрацьовуючи тему, особливу увагу слід звернути на обов’язки НБУ щодо видачі ліцензій на здійснення валютних операцій та механізм установлення способів визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют.

Необхідно засвоїти механізм курсової політики Національного банку, дослідити особливості цієї політики в поточному році і порівняти її ефективність за останні роки.

Актуальним є питання щодо формування золотовалютного резерву країни та управління ним. Потрібно вивчити механізм створення офіційних валютних резервів і використання їх Національним банком України для підтримання валютного (обмінного) курсу валюти України.

Роль центральних банків на ринку золота потребує детального вивчення. Варто здійснити порівняльний аналіз стратегії центральних банків провідних країн світу в цій сфері і спроектувати результати цього аналізу на ситуацію в Україні.

На окрему увагу заслуговує вивчення обов’язкових для виконання комерційними банками нормативних актів НБУ щодо здійснення операцій на валютному ринку України.

Далі слід перейти до розгляду обов’язків Національного банку України, спрямованих на підтримання валюти України, для виконання яких він може бути суб’єктом міжбанківського валютного ринку. Необхідно з’ясувати структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку, які визначаються Національним банком України.

Особливу увагу слід звернути на механізм здійснення валютних операцій на міжнародних валютних ринках уповноваженими банками та фінансовими установами.

У межах цієї теми обов’язково потрібно вивчити механізм регулювання НБУ поточних валютних операцій і валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу, а також застосування валютних обмежень.

Важливо з’ясувати принципи складання платіжного балансу країни, його зміст і використання в регулятивній діяльності НБУ. Потім треба ознайомитись з формами побудови платіжного балансу та розібратись з основними принципами його аналізу.

План практичного заняття № 22

1. Сутність, інструменти, види, складові елементи, мета валютної політики.

2. Економічна сутність і необхідність валютного регулювання.

3. Валютний контроль, його зміст і завдання, суб’єкти.

4. Курсова політика НБУ.

План практичного заняття № 23

1. Формування та управління золотовалютним резервом країни.

2. Регулювання НБУ операцій, пов’язаних з рухом капіталу.

3. Регулювання НБУ поточних валютних операцій.

4. Платіжний баланс у механізмі валютного регулювання.

Практичні завдання до теми

1. Тести до теми

1. Валютна політика – це:

1) регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій;

2) сукупність засобів, які здійснюються державою у сфері міжнародних валютних відносин відповідно до поточних і довгострокових цілей країни;

3) пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці країни.

2. Валютний курс – це:

1) установлене НБУ фіксоване співвідношення між національною грошовою одиницею та валютою іншої країни;

2) ціна одиниці іноземної валюти, виражена в національній грошовій одиниці;