Центральний банк і грошово-кредитна політика

4. Економічна незалежність центрального банку від уряду – це:

1) самостійність центрального банку у становленні цільових орієнтирів функціонування грошової маси;

2) самостійність центрального банку при проведенні грошово-кредитної політики без будь-якого впливу з боку урядових органів;

3) особиста незалежність членів органів управління центрального банку.

5. За формою власності центральні банки можна поділити на такі види:

1) державні, приватні, акціонерні;

2) державні, акціонерні, змішані;

3) державні, акціонерні.

6. Яка форма власності центрального банку, увесь капітал якого належить комерційним банкам:

1) державна;

2) приватна;

3) акціонерна.

7. Основні функції центральних банків:

1) виготовлення банкнот, інкасація і транспортування готівки;

2) емісійний центр, провідник монетарної політики, банк банків;

3) управління грошовим оборотом у країні та бюджетною політикою країни.

8. Зміст регулятивних функцій центральних банків:

1) управління сукупним грошовим оборотом у країні;

2) розміщення державних цінних паперів;

3) обслуговування державного боргу.

9. Додаткові функції центрального банку:

1) виготовлення банкнот, касове виконання бюджету;

2) організація системи банківського нагляду, агентське управління державним боргом;

3) валютний контроль, публікація статистичних даних і результатів проведених досліджень.

10. Діє від імені НБУ та представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, іншими установами та організаціями:

1) правління НБУ;

2) голова НБУ;

3) рада НБУ.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ)

1. Центральний банк – банк, який здійснює емісію грошей.

2. Одна з причин виникнення центральних банків – суттєве розширення грошової маси.

3. Наділення одного банку монопольним правом на випуск банкнот призвело до створення в країні дворівневої банківської системи.

4. Головне призначення центрального банку – управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки.

5. Політична незалежність центрального банку проявляється у його самостійності при виборі інструментів грошово-кредитної політики.

6. Центральний банк є залежним від уряду та виступає його агентом.

7. Як банк банків центральний банк виступає кредитором останньої інстанції та гарантом стабільності фінансової системи країни.

Питання для самостійного вивчення

1. Історія становлення центральних банків у світі.

2. Чи є різниця між поняттями «емісійний банк» і «центральний банк»?

3. Задачі і функції центральних банків.

4. Чи відрізняються функції центрального банку від функцій комерційних банків?

5. Операції центральних банків і їх відображення в балансі.

6. Що спільного і що відмінного в операціях центрального банку і комерційних банків.

7. Організація та структура управління центральних баків у світі.

8. Статус і форми організації центральних банків.

9. Основні напрями розвитку системи центральних банків.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 21, 24, 27, 28, 29, 31, 34, 35, 38, 39.

Тема 2. Національний банк України

Ринкова трансформація економіки України немислима без докорінної перебудови діючих і створення нових структур, функціонування яких було принципово неможливе в умовах адміністративно-командної системи господарювання. До таких структур належить і банківська система.

Правовою основою створення власної банківської системи України став Закон України «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою України 20 березня 1991 р. З прийняттям цього закону Український республіканський банк Держбанку СРСР оголошено власністю України і на його базі створено Національний банк України.

Перш ніж перейти до вивчення основ функціонування Національного банку України, необхідно зробити короткий історичний екскурс, зокрема розглянути діяльність державного банку УНР, утвореного у 1917 р., а також специфіку емісійної діяльності банків в умовах однорівневої банківської системи в СРСР.

Правові основи функціонування Національного банку України визначені Конституцією України, відповідно до якої він є центральним банком держави. Основна функція (завдання) НБУ – забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Крім того, він має сприяти дотриманню стабільності банківської системи країни.

Як інші функції, так і види операцій, які здійснює НБУ, зазначені в Законі України «Про Національний банк».

Стрімкий розвиток банківської системи обумовив необхідність прийняття окремого закону про Національний банк України, який би підвищив відповідальність центрального банку держави за забезпечення монетарної стабільності, чітко окреслив його статус, місце і роль у системі державних органів. 29 травня 1999 р. Верховна Рада України ухвалила закон «Про Національний банк України». Законом визначено, що Національний банк є особливим центральним органом державного управління, який не відповідає за зобов’язання органів державної влади. Отже, Верховна Рада України наділила Національний банк спеціальним статусом, не відносячи його до жодної з гілок державної влади. Національний банк наділений владними повноваженнями – правом видавати нормативно-правові акти, загальнообов’язкові для всіх суб’єктів господарювання і громадян та застосовувати в необхідних випадках примусові заходи.

Значну увагу при вивченні цієї теми слід приділити сфері дій НБУ, яку можна поділити на дві частини:

1. Економічна політика країни й уряду в цілому (участь у розроблені, обговоренні та реалізації економічної політики і програм уряду).

2. Сфера безпосередньої діяльності банку: гроші, кредит, капітал, цінні папери, іноземна валюта та інші цінності.

До органів управління центрального банку