+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
до норм раціонального харчування, розробленими Всесвітньою організацією охорони здоров’я, у той час як за європейськими стандартами витрати на продовольство мають складати близько однієї третини витрат особи [7, c. 121]. Відповідно, можна зробити висновок, що реальна величина прожиткового мінімуму має втричі перевищувати наявну. Крім того, щоб за європейськими стандартами бути віднесеною до середнього класу, особа має отримувати не менше двох прожиткових мінімумів. Тому середня купівельна спроможність українського населення навіть в роки економічного зростання залишається низькою, тоді як під час кризи добробут населення зменшився за цим показником.
Важливим показником є зайнятість населення. В Україні рівень безробіття становив 8, 6%, що є досить високим показником. Проте в Євросоюзі цей показник був більшим і становив 9, 7%. [21]
Таблиця 2.2
Економічна активність населення працездатного віку та порівняння безробіття з Євросоюзом.
Показник2010рік2011рік
Зайняте населення, тис. осіб1843718516
Рівень зайнятості, % 65, 666, 5
Безробітне населення, тис. осіб17841732
Рівень безробіття, % 8, 88, 6
Рівень безробіття у Євросоюзі (27 країн), % 9, 59, 7
Таблиця 2. 3
Середньомісячна номінальна та реальна заробітна плата.
рікГрн. У% до відповідного періоду попереднього року
номінальнареальна
20081806133, 7106, 3
20091906105, 590, 8
20102239120110, 2
20112633117, 6114, 7
Проблемною залишається ситуація на ринку житла.
Таблиця 2.4
Забезпеченість населення житлом у середньому на 1 жителя; м2 загальної площі.
Рік2005200720092010
Площа, м222, 022, 523, 023, 3
Таблиця 2.5
Кількість сімей, які мають житлову площу в розрахунку на одну особу нижче санітарної норми (13, 65 м2)
Рік2005200720092010
Кількість сімей, тис. 7454729970957121
У% до загальної кількості42, 542, 141, 541, 8
Незважаючи на поступове зростання обсягів житлового будівництва та житлового фонду на одного мешканця, Україні ще далеко до європейської норми забезпеченості житлом, яка складає 35 м2 на одну особу. Житло з часом стає все менш доступним населенню із середніми доходами та доходами, нижчими за середні. [21]
Досить важливим показником також є і зміни споживчих цін. З кожним роком вони значними темпами підвищуються, що свідчить про те, що номінальне збільшення доходів не покращує реальний рівень добробуту населення. [21]
Таблиця 2.6
Зміни споживчих цін, грудень до грудня попереднього року, %
рік20072008200920102011
Зміна споживчих цін, % 16, 622, 312, 39, 14, 6
В рейтингу індексу розвитку людського потенціалу Україна займає 78 місце з індексом 0, 729. Це звичайно вище ніж в загальному у світі (0, 682), проте значно нижче ніж в розвинених країнах. Наприклад, в Норвегії, яка займає перше місце, індекс становить 0, 943. [20]
За рівнем ВВП на душу населення Україна займає 106 місце з 3, 575 дол., що значно нижче ніж в середньому по світі (9, 998 дол.) та у лідера рейтингу – Люксембурга (122, 272 дол.). [19]
Незважаючи на постійне покращення економічних показників рівня добробуту в Україні (за винятком кризових років), більшість населення живе за межею бідності через нерівномірність розподілу доходів. В Україні майже відсутній середній клас.
Причин таких макроекономічних диспропорцій існує декілька. По-перше, невідповідність державної податкової політики цілям економічного росту. Мається на увазі, і дії, що направлені на списання та реструктуризацію податкових боргів і надання пільг по оподаткуванню, але податковий тиск на чесних платників не тільки не зменшується, а й зростає. Таким чином, якщо у нашої державі податки хтось сплачує, то він сплачує і за себе і за тих, хто має величезні «індульгенції».
По-друге, це невідповідність рівня податкових надходжень темпам економічного зростання країни. Реальні обсяги ВВП постійно збільшуються, але податкові надходження до бюджетів України зменшуються при збільшенні податкового тиску на тих, хто сплачує.
Наступна причина – неадекватність державної бюджетної політики проголошеним задачам фінансової стабілізації. Постійно говориться про необхідність подолання платіжної кризи, але існує ситуація, коли усі працюючи зобов’язані один одному великі кошти, та любими шляхами уникають їх повернення.
Кожен рік планується виконання задач, що затверджені законом в Державному бюджеті України. Але фактично виконання бюджету регулюється у поточному році «вручну». Звично, по-перше на 100%, а то й більш фінансуються потреби апарату управління, оборонне відомство та силові структури, а в останню чергу розподіляються залишки на фінансування державних науково-дослідних програм та інших «не дуже важливих» напрямків.
Ще одна причина – помилки у корпоративно-дивідендної політики, яка не була спрямована на захист фінансових інтересів держави. Найгірше працюють ті державні підприємства, які керуються органами державного управління, більшість з них є збитковими, погано виконується програма приватизації.
П’ята причина – обслуговування погашення державного боргу, яке є важким тягарем для фінансів країни.
В Україні виникає парадокс: з одного боку зростання деяких об’ємних макроекономічних показників свідчить про закінчення періоду спаду і початку формування нових тенденцій. З другої – ці нові об’єктивні тенденції натикаються на вкрай консервативні і неадекватні механізми керування економікою. Як слідство, маємо гальмування реального економічного зростання.
Отже, протягом років економічного зростання відзначається номінальне підвищення рівня добробуту населення