Чистий економічний добробут та його фінансова оцінка

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

України, хоча реально відбувається покращення життя лише незначної частки населення, а для більшості громадян, які перебувають за межею бідності, економічний добробут залишається незадовільним.

3. Шляхи покращення економічного добробуту в Україні

В Україні дуже багато проблем на шляху покращення економічного добробуту і підвищення його до рівня високорозвинених країн.

Важливою проблемою для України є нестабільний держбюджет. Причинами цього є:

- неефективні й негнучкі видатки. Структура видатків бюджету негнучка, що підвищує уразливість економіки щодо шоків. Кожна третя гривня з бюджету витрачалася неефективно;

- хронічне перевищення та швидке зростання зобов'язань стосовно бюджетних ресурсів, що спричинює постійне коригування бюджету, податкового законодавства й ускладнює адміністрування та прогнозування податків;

- слабкий фіскальний менеджмент. Бюджетне планування обмежується річним горизонтом. Аудит державних фінансів зосереджений на фінансових аспектах, а аналіз ефективності видатків вимагає поглиблення;

- слабке управління державним боргом. Значна частка зовнішніх зобов'язань (66, 8%) у сукупному державному боргу робить його уразливим до валютних коливань. Значна частка гарантованого державного боргу (28, 4%) створює ризик зростання урядових зобов'язань;

- непрозорість державних фінансів. Неповне розкриття інформації про стан держсектору призводить до прихованих дисбалансів і зростання держсектору.

Проблемний бюджет – це ризик невиконання державою своїх соціальних зобов'язань і гальмування економічного розвитку. Для вирішення цих проблем потрібно провести бюджетну реформу.

Мета реформи – створення системи управління державними фінансами, спрямованої на забезпечення сталого економічного зростання й гарантованого виконання державою своїх соціальних зобов'язань за рахунок:

- зниження рівня дефіциту й темпів зростання державного боргу;

- підвищення ефективності й гнучкості фіскальних видатків;

- оптимізації управління державними фінансами.

Для досягнення наведених вище цілей необхідно вирішити низку конкретних завдань:

- посилити фіскальну дисципліну;

- поліпшити управління державним боргом;

- підвищити ефективність капітальних видатків;

- підвищити прозорість державних фінансів і розширити аналіз стану держсектору;

- запровадити середньострокове планування й поліпшити фінансовий менеджмент держпідприємств;

- здійснити комплементарні реформи в енергетиці, інфраструктурних секторах, сферах податкової й соціальної політики. [22]

Важливою проблемою також є фінансовий сектор України, який на сьогодні належним чином не виконує функцію фінансового забезпечення сталого економічного розвитку. Характерними для нього є:

- зменшення обсягів надання фінансових послуг, особливо обсягів кредитування бізнесу й населення;

- брак довгострокових фінансових ресурсів;

- низький рівень розвитку й низька прозорість фондового ринку.

Хоча безпосереднім поштовхом до кризи фінансової системи стало різке зниження (на 40%) курсу національної валюти при високій частці кредитів в іноземній валюті в загальному кредитному портфелі банків, доповнене високим інфляційним тиском, переважна більшість причин цих проблем є внутрішніми:

- утримання фіксованого курсу гривні протягом тривалого періоду (до травня 2008 р.) ;

- недосконала система захисту прав кредитора, вкладника й інвестора разом з підвищенням рівня кредитних ризиків;

- низький рівень стійкості фінансової системи до кризових явищ, викликаний низькою капіталізацією й високою фрагментарністю галузі;

- значна частка проблемних активів у портфелі фінансових установ;

- відсутність системи вирішення питань проблемних фінансових установ і недосконалість оцінювання стабільності фінансової системи загалом;

- відсутність необхідних нормативно-правових та інституціональних умов для розвитку фондового ринку й різних фінансових інструментів;

- недостатньо незалежна, непрозора робота регуляторів фінансового ринку;

- недостатній обсяг довгострокових фінансових ресурсів, у тому числі через відсутність обов'язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення й нерозвиненість системи страхування життя.

Метою вдосконалення фінансового сектору є підвищення його спроможності забезпечувати стале зростання економіки України. Для цього необхідно:

- забезпечити низький рівень інфляції разом із забезпеченням гнучкого валютного курсу;

- збільшити рівень капіталізації фінансової системи;

- збільшити обсяг надання фінансових послуг з урахуванням посилення оцінювання фінансових ризиків;

- знизити частку проблемних активів у загальному портфелі активів банків та інших фінансових установ;

- забезпечити щорічне підвищення капіталізації й обсягу торгів організованого фондового ринку;

З метою утримання низького рівня інфляції необхідно:

- затвердити найважливіші пріоритети роботи НБУ – забезпечення низького рівня інфляції й підтримання стабільності банківської системи;

- поступово підвищувати дієвість використання процентної ставки як основного інструмента монетарної політики та гнучко управляти обмінним курсом національної валюти;

- посилити координацію НБУ й Кабінету Міністрів України щодо вирішення завдань підтримання цінової стабільності;

- підвищити політичну незалежність НБУ разом з посиленням підзвітності й прозорості його діяльності, поліпшити корпоративне управління НБУ.

Для підвищення стабільності й збільшення капіталізації фінансової системи необхідно:

- завершити рекапіталізацію за рахунок державних коштів, реорганізацію або закриття банків, що втратили платоспроможність під час кризи;

- підвищити вимоги до мінімального розміру статутного капіталу фінансових установ;

- доопрацювати законодавство для полегшення процесу злиття банків;

- виявити банки, недокапіталізовані відповідно до діагностичного обстеження якості кредитного портфеля, здійсненого НБУ, розробити й довести до банків відповідні плани докапіталізації.

Для збільшення обсягу надання фінансових послуг, відновлення нормального кредитування економіки при одночасному зниженні рівня ризиків фінансової системи необхідно:

- реформувати процедуру банкрутства;

- удосконалити нормативне врегулювання щодо забезпечення виконання зобов'язань позичальників за кредитними договорами з метою підвищення захисту прав