Чистий економічний добробут та його фінансова оцінка

- забезпечити повноцінне функціонування агентства кредитних історій;

- створити умови для підвищення якості кредитного аналізу платоспроможності позичальників і забезпеченості кредитів, у т. ч. надати фінансово-кредитним установам можливість перевіряти достовірність поданих документів потенційних позичальників;

- створити нові інструменти зниження валютних ризиків, у т. ч. за участю НБУ;

- підвищити вимоги до розкриття обов'язкової інформації учасниками фінансового ринку, у т. ч. інформації про кінцевих власників фінансових установ;

- удосконалити систему гарантування внесків населення, у т. ч. шляхом:

- надання Фонду гарантування внесків фізичних осіб (ФГВФО) повноважень з виведення проблемних банків з ринку для забезпечення своєчасності виплат вкладникам ліквідованих банків;

- розвитку механізму фінансування ФГВФО за рахунок надання кредитів НБУ й Кабінету Міністрів України в особливих випадках. [22]

Важливим кроком у процесі забезпечення стабільності банківського сектору є розробка й реалізація державної стратегії щодо державних фінансових установ і банків, у яких держава стала основним власником у результаті рекапіталізації.

Для зростання й розвитку фондового ринку й сектору фінансових послуг необхідно:

- поліпшити координацію діяльності регуляторних органів фінансового сектору з метою моніторингу системних фінансових ризиків і вироблення погодженої стратегії й тактики регулювання фінансових ринків;

- посилити інституціональну спроможність й операційну незалежність регуляторів ринку небанківських фінансових послуг і фондового ринку;

- посилити жорсткість вимог до управління ризиками, прозорість діяльності й розкриття інформації учасниками фінансового ринку;

- підвищити рівень капіталізації страхових компаній, запровадити принципи страхового нагляду відповідно до стандартів Міжнародної асоціації органів страхового нагляду й створити систему гарантування страхових виплат за договорами страхування життя;

- створити законодавчу базу для впровадження нових фінансових інструментів та механізмів перерозподілу коштів, у т. ч. похідних цінних паперів;

- удосконалити регулювання іпотечного ринку, у т. ч. вирішити питання обігу заставних інструментів на іпотечному ринку України;

- створити єдину систему депозитарного обліку цінних паперів;

- увести єдині правила розрахунків біржового курсу цінних паперів, запобігати маніпулюванню ціноутворенням на ринку цінних паперів, посилити на законодавчому рівні відповідальність за використання інсайдерської інформації;

- стимулювати збільшення обсягів операцій на організованому сегменті фондового ринку шляхом продажу на фондовій біржі пакетів акцій до 25 відсотків статутного капіталу об'єктів, які приватизуються. [22]

Для покращення економічного добробуту потрібно розвивати підприємництво. Потенціал підприємництва не може реалізуватися повною мірою в Україні через незадовільний бізнес-клімат, який є основним чинником, що стримує інвестиції. Крім того, криза значно звузила внутрішні джерела для інвестицій, а міжнародні фінансові ресурси стали практично недоступними. Багато міжнародних інвесторів вимушені обережніше ставитися до ризиків країни. Зокрема, низький інвестиційний імідж України зробить країну менш привабливою для міжнародного капіталу в посткризовий період.

Причинами незадовільного бізнес-клімату є:

- макроекономічна нестабільність, неефективна регуляторна й податкова системи, високий рівень корупції7;

- нерозвиненість механізмів державно-приватного партнерства;

- відсутність ефективних механізмів із залучення інвестицій і захисту прав інвесторів.

Для поліпшення бізнес-клімату й створення сприятливих умов для надходження інвестицій і забезпечення прискореного економічного зростання потрібно зробити наступні необхідні кроки:

1. Дозвільна система.

У сфері дозвільної системи основними завданнями є:

- істотне скорочення кількості видів діяльності й робіт, що вимагають одержання дозволів;

- спрощення процедур видачі документів дозвільного характеру;

- зменшення часових і грошових витрат при одержанні дозвільних документів;

- збільшення переліку робіт (послуг), що можуть виконуватися на підставі заяви.

Для цього необхідно:

- законодавчо затвердити вичерпний перелік документів дозвільного характеру та максимально скорочувати його у подальшому;

- перейти від дозвільного принципу започаткування господарської діяльності на заявний за винятком тих видів діяльності, що безпосередньо впливають на безпеку держави, людини й довкілля;

- спрощення процедури одержання дозвільних документів;

- посилення відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства щодо питань надання документів дозвільного характеру;

- спрощення дозвільної системи в будівництві.

2. Ліцензування.

У сфері ліцензування основними завданнями змін мають стати:

- скорочення строків одержання ліцензій;

- скорочення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, як за рахунок безпосереднього скасування, так і за рахунок застосування інших форм державного контролю й ширшого використання саморегулювання.

Для цього необхідно:

- уніфікувати принципи і процедури одержання ліцензій;

- законодавчо закріпити критерії, на підставі яких ухвалюється рішення про введення ліцензування того або іншого виду діяльності;

- переглянути види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню за вказаними вище критеріями, й скасувати ліцензування видів діяльності, що не становлять небезпеки для держави, життя й здоров'я людини й довкілля;

- узгодити вартість надання ліцензій з фактичними видатками, пов'язаними з наданням ліцензії.

3. Державний нагляд і контроль.

Основними завданнями у сфері державного нагляду й контролю мають стати:

- завершення розробки й впровадження критеріїв оцінювання ступеня ризику від ведення суб'єктами господарської діяльності й періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) ;

- зміна підходів до здійснення державного нагляду з прямого контролю до профілактики й запобігання порушень законодавства;

- скасування дублюючих контролюючих функцій з подальшим скасуванням контролюючих органів, у діяльності яких зникла