Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Cоціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
22
Мова: 
Українська
Оцінка: 

належних умов для життєдіяльності та підвищення соціальної активності молоді.

Зазначимо, що дослідження проблем молоді, її життя, участі у створення формальних і неформальних громадських об’єднань тощо є предметом ювенології – складової соціології і сучасної науки про людину в цілому.
Сучасна соціологія визначає молодь як специфічну соціально- демографічну групу, яка має:
1. певні вікові параметри – 14-29 р. (науковці продовжують цей вік до 35 років) ;
2. незавершеність процесу соціалізації, тобто засвоєння соціально-культурних цінностей і рис, існуючих в суспільстві, входження в нього підростаючого покоління;
3. відсутність повного статусу дорослих у суспільному та особистому житті;
4. наявність особливостей культури, фізіології, психіки, мислення і поведінки. Тобто молоді притаманна своя духовна і фізична субкультура. Відомо, що молодь відрізняє гострота сприймання дійсності, емоційність, максималізм, ціннісні орієнтації, особливості дозвілля, споживання тощо. Це вікова група, що бере “життєвий старт”, набуває освіту, професію, починає трудову діяльність, створює сім’ю тощо, врешті-решт прагне реалізувати себе як особистість, самоствердитись.
Існує думка, що молодь, зазвичай, є носієм нового способу життя і соціального динамізму, володіє новими професіями, вільніша в поведінці тощо. Хоча цей інноваційний характер молоді багато в чому залежить від типу формації, соціальної організації і стану певного суспільства. Відомо, що кризовий стан, антигуманні і антидемократичні риси суспільства унеможливлюють виховання якісно зрілого покоління. І навпаки, суспільство, де панують високі ідеали гуманізму, соціальної справедливості і моралі, формує молодих людей високого ґатунку, всебічно розвинутих і соціально активних.
Молодь постає в двох іпостасях: як об’ єкт впливу державної молодіжної політики і як активний суб’ єкт суспільного життя і розвитку. Перше передбачає створення належних соціально-економічних, культурних, політичних та інших умов життєдіяльності молоді, задоволення її потреб та інтересів, виховання, цілеспрямовану соціалізацію. Друге визначає молодь як активний чинник суспільних перетворень, молоду енергію та силу в служінні своєму народу, в самореалізації, самоутвердженні, самовизначенні.
Важливим є питання про вікові межі молоді. “Нижній” рубіж молоді частіше визначають у зв’язку з її переходом від дитинства до молодості, тобто періодом статевого визрівання, з початком професійного навчання, із пробудженням почуттів та інтересу до суспільства, до ближнього. Цей період триває від 14-20 років і називається юністю.
“Верхні” межі молоді одні науковці пов’язують із закінченням професійного навчання, інші – зі шлюбом, деякі орієнтуються на досягнення економічної самостійності. Терміни тут неоднакові: від 25 до 35 років. За статистикою ця межа – 29 років, а в Законі України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді” записано: молоддю вважаються громадяни віком від 15 до 28 років.
Внутрішня структура молоді досить різноманітна. Вона обіймає молодіжні групи за статтю, віком, рівнем освіти, професією, територією (міська та сільська молодь), зайнятістю (працююча, непрацююча, учнівська, студентська та інша молодь), за соціальним станом (робітнича, селянська, інтелігентська, елітна і т. п. молодь). Кожна із перелічених груп молоді має свої особливості, відмінності у способі життя, культурі та соціальній ролі.
 
5.4.Соціальні проблеми молоді та основні напрямки молодіжної політики
 
Світова молодіжна спільнота потерпає нині від багатьох негативних соціальних чинників, проблем, суперечностей. Зокрема, соціологам вдалося виокремити низку суперечностей, що утруднюють процес соціалізації молодої людини. Це помітний розрив: між біологічним і соціальним визріванням (з одного боку, акселерація, з іншого, – молодіжний соціальний інфантилізм, споживацтво) ; неузгодженість між темпами соціально-культурного розвитку суспільства і темпами засвоєння молоддю відповідних цінностей; старіння суспільства, а відтак розбіжність між реальними можливостями вертикальної мобільності в суспільстві та вимогами молоді, що вступає в життя; неузгодженість між сім’єю та іншими соціальними інститутами, що заповнюються молодіжною субкультурою, а також невідповідність між потребами молоді в освіті, вихованні, культурі та реальними умовами їх задоволення в суспільстві.
Загалом, як стверджують соціологи, молодь–це одна з найбільш уражених в економічному, соціально-правовому відношенні соціальна спільнота, яка, зазвичай, живе за умов підвищеної соціальної напруги і психологічного дискомфорту. Це стосується як усього світу, так і України, особливо за умов її теперішнього кризового стану.
Передусім зазначимо, що в зв’язку із зменшенням в Україні народжуваності та збільшенням дитячої смертності, питома вага молоді щодо всього населення постійно скорочується. За останні 10 років її кількість знизилася з 22 до 20%.
В економічній сфері молодь потерпає від низької заробітної плати порівняно з середньою по країні. Вона вимушена вдаватись до додаткового підробітку, нерідко до виконання фізично важких, шкідливих, непривабливих робіт, до посилення матеріальної залежності від батьків. Відсутність економічної самостійності для більшості молоді – одна з причин соціальної нестабільності, формує у молоді відчуття власної неповноцінності, залежності від інших людей.
Щодо професійного самовизначення молоді, то ця проблема започатковується вже з одержанням середньої загальної освіти. Адже якість її різна: міська та сільська середня школа, ліцей, гімназія, спеціальна середня школа, ПТУ тощо. Звідси неоднакові шанси отримати вищу освіту. До того ж поширення платного навчання далеко не всім “по кишені”. Випускників вузів, коледжів, училищ тощо підстерігає небезпека непрацевлаштування, або робота не за фахом, а в подальшому – труднощі професійного росту, кар’єри. Більш того, потрапляючи на роботу в неформальний або тіньовий сектор економіки, молодь стає об’єктом визиску. Приміром, сьогодні в Україні в тіньовому секторі економіки працює 21% молодих людей у віці 15-28
Фото Капча