Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Cоціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
22
Мова: 
Українська
Оцінка: 

років; у віці ж 20-28 років цей відсоток зростає до 25, 3. Некраще становище і в соціальній сфері. Насамперед це стосується молодих новостворених сімей з їх нестачею житла. Загалом бідність, приниження, нерівноправність, наркоманія і токсикоманія, алкоголізм та проституція, злочинність та безпритульність, підвищена захворюваність та смертність далеко не повний перелік молодіжних соціальних проблем та девіантної поведінки. Турбує те, що означені негаразди мають тенденцію до зростання та ускладнення як у світі, особливо в країнах, що розвиваються, так і в нашій країні. Достатньо нагадати, що серед безробітних частка молоді складає 45-50%; серед наркоманів також переважає молодь. Приміром, в Україні на 2001 р. на диспансерному обліку перебуває 91, 5 тис. чоловік (але, за оцінками МВС України, наркоманів у 9-12 разів більше). Середній їх вік – 20 років. Причому чисельність наркоманів постійно зростає. Теж можна сказати і про збільшення молодіжної захворюваності, в тому числі особливо небезпечної. Зокрема, в світі понад 65 мільйонів осіб інфіковано СНІДом, а в Україні – 200 тисяч, серед них збільшується саме молодіжний контингент хворих, а відтак і смертність.

Поширюється девіантна і деліквентна поведінка молоді, зростає злочинність. За останні 10 років вона виросла в Україні на 12%. Щорічно у скоєні тяжких злочинів бере участь більше 25 тис. молодих людей. У складі засуджених за різні злочини молодь віком від 14 до 29 років складає 56%.
Системна криза, в якій перебуває сучасна молодь в Україні, позначилась і на духовному потенціалі молодих людей. Відомо, що коефіцієнт інтелектуального рівня молоді України у 90-ті роки перемістився у світовому рейтингу з 3-го на 42 місце. Безумовно, це не означає повної відсутності позитивних зрушень в сфері інтелектуального молодіжного розвитку. Але цей позитив поки що вибірковий і ситуативний, а не масовий; стабільний.
Хотілося б бачити вищим рівень політичної активності в молодіжному середовищі нашого суспільства. Як свідчать соціологічні дослідження і політична практика, нині більшості молодих людей притаманна низька політична культура та політична активність, нігілізм і скептицизм, розчарування та апатія до суспільно-політичного життя. Тому значна частина молоді займає пасивну, вичікувальну позицію, і лише 10-15% молоді готові діяти активно. Проте поступово стає помітнішою активізація політичної поведінки різних молодіжних груп, зокрема, українського студентства, національно-патріотичних організацій та молоді інших ідейно-політичних орієнтацій. Процеси політизації молоді проглядаються і в світовому масштабі. Молодіжний рух набирає силу. Це помітно в діяльності ліберально-демократичних, соціал-демократичних, елітарних, екологічних, підприємницьких, соціалістичних, глобалістських, християнсько-демократичних та багатьох інших громадських і політичних об’єднань. Вони зливаються в широкий міжнародний фронт боротьби молоді за свої права і свободи, за демократію та соціальну справедливість, за мир і добробут.
Не можна оминути і дозвільний аспект молодіжної проблематики, раціональне використання молоддю вільного часу, стан її культурної творчості. Констатуючи природне тяжіння молоді до різних видів мистецтва, фізкультури і спорту, до спілкування і т. п., а також її певні досягнення на цьому поприщі, не можна замовчати наявність глибокої світової духовно-культурної кризи, в яку нині потрапила молодь. Ця криза нині поглиблюється, і, як і раніше, постає у вигляді так званої “масової культури”. Її складові: споживацьке ставлення до духовних цінностей; марнотратство вільного часу; безоглядний гедонізм і безпроблемність; відсутність суспільних ідеалів (не плутати з ідеалізацією, обожнюванням кумирів та моди) ; культ насильства і сексу; аморалізм; комерціалізація рок-музики та “рокізація” естради, що створює поп-індустрію; втрата інтересу до класичного мистецтва і літератури; занепад фізичного розвитку особистості та ін. Саме ці явища і процеси стрімко поширюються серед молоді і в сучасному українському суспільстві. Наприклад, за даними соціологічних досліджень в Україні студентська молодь більше орієнтується на пасивне дозвілля, нехтування фізичною культурою, творчістю. Зокрема, 52, 6% опитаних віддають перевагу у вільний час перегляду художніх фільмів, 30, 9% – дискотеці, водночас тільки 2% – заняттю в гуртках, 3% – спорту; 6, 7% – грі на музичних інструментах і т. п.
Спостерігається помірне збільшення інтересу молоді до релігії.
На жаль, нині не тільки в Україні, а й багатьох державах світу бракує належних умов для духовного і фізичного розвитку молоді, всебічного та гармонічного формування особистості. Соціологи вказують на наявність “відчуження” молоді. Звісно воно не є суто сучасне чи українське явище. Його форми і види змінюються в часі. Але саме “нове відчуження” типове для України, Росії та країн СНД тим, що, по-перше, воно пов’язане з переходом до нового типу суспільства і тим, що набуває нових форм – відхилення поведінки без причини, без будь-яких припущень стосовно перспектив на майбутнє. Ці два фактори тісно взаємопов’язані. Деякі соціологи вважають, що значна частина молоді поділяє “відчужені погляди”. До них передусім належать прихильники концепції “суспільства, що змінилося”.
Основними тенденціями соціального самовизначення молоді на сучасному етапі в Україні є:
  • відносно високі стандарти споживання, які розраховані на нетрудові прибутки;
  • водночас наявна економічна пасивність молоді, відсутність готовності до праці в нових економічних умовах ринкової економіки;
  • заперечення можливості повернення до минулого суспільного ладу та невизначеність власного місця і ролі у побудові нового;
  • руйнація традиційних форм соціалізації, що існували в минулому (опіка держави) ;
  • розширення можливостей самостійного вибору життєвого шляху при одночасному зростанні особистої відповідальності;
  • поява нових соціальних посередників, не властивих для самовизначення минулих поколінь: приватний бізнес, кооперативи, різні форми власності, нові джерела інформації та ін. ;
  • посилення соціальних регіональних та національних відмінностей та зростання їх питомої ваги в життєвому самовизначенні молоді;
  • зменшення представництва молоді в управлінських структурах, в різних ешелонах влади;
  • загострення проблеми поколінь, тобто розбіжності між сьогоднішніми ціннісними орієнтаціями і переконаннями молоді та очікуванням дорослих, в т. ч. батьків, ідеали і переконання яких багато в чому не збігаються з нинішніми молодіжними поглядами.
Цікаве питання щодо самооцінки молоддю свого покоління і його перспектив. В ході соціологічного дослідження в Українському державному університеті водного господарства та природокористування досліджувалось питання “До якого типу покоління відносить себе студентство? ” були одержані такі відповіді. Абсолютна більшість обстежених (71, 9%) назвали себе представниками покоління надії, 13, 1% – втраченого покоління, 15% – не визначилися. Все це вселяє певний оптимізм.
Вирішення соціальних проблем молоді в Україні потребує дійової державної молодіжної політики з боку держави і громадських об’єднань, допомоги підприємницьких структур, фондів, асоціацій тощо.
Основними завданнями цієї політики можна назвати: вирівнювання стартових позицій молоді; розвиток кредитування молоді та молодих сімей на сприятливих умовах; надання пільг для працевлаштування випускників навчальних закладів; організація служб профорієнтації, перепідготовки та працевлаштування молоді, а також служб юридичної допомоги і консультування юнаків і дівчат; удосконалення законодавства для створення гарантій з отриманням молоддю переважно безоплатної освіти і фахової перепідготовки, для попередження або компенсування можливих форм дискримінації молоді в будь-якій сфері; підтримка політичного визначення молоді, сприяння молодіжним політизованим організаціям просоціального спрямування; зміцнення державної і комерційної матеріальної бази для раціонального проведення молодіжного дозвілля, медичного обслуговування і профілактики хвороб; значне збільшення допомоги молодіжним і багатодітним сім’ям та ін.
В Україні прийнято ряд державних документів щодо молодіжної політики: декларація “Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” (грудень 1992 р.), цільова програма “Молодь – майбутнє України” (1997 р.), постанову “Про підтримку ініціативи молодіжних організацій України щодо залучення молоді до реалізації державної політики” та ін.
Як бачимо правова основа для проведення державної молодіжної політики є (хоча і в першому наближенні), необхідно лише суттєве прискорення її втілення в життя.
 
Список використаних джерел
  1. Брук С. И. Население мира. Этнодемографический справочник. – М. : Наука, 1986. – 828 с.
  2. Осколкова О. Старение населения в странах ЕС. // Мировая экономика и международные отношения. -1999, №10. – С. 74-83.
Теми рефератів
  1. Демографічна ситуація в Україні.
  2. Молодь у сфері праці і зайнятості.
  3. Девіантна поведінка молоді як об’єкт соціологічного дослідження.
  4. Основні проблеми сучасної української молоді.
  5. Державна молодіжна політика і соціологія молоді: особливості і напрями взаємодії.
  6. Війни, революції, голодомори, репресії та їх вплив на генетичну структуру українського суспільства.
Контрольні запитання та завдання
  1. Що вивчають такі науки, як демографія і соціальна демографія? Які їх співвідношення?
  2. Дайте визначення поняття „соціально – демографічна” структура. Назвіть її компоненти.
  3. Висвітліть основні характеристики статево – вікової структури суспільства.
  4. Що таке „демографічний вибух”? Які його причини, шляхи усунення та регулювання?
  5. В чому сутність демографічної кризи?
  6. В яких країнах має місце демографічна криза?
  7. В чому особливості демографічної ситуації в Україні?
  8. Що таке генетична структура?
  9. В чому зміст демографічної політики, які її основні завдання?
  10. Назвіть основні завдання соціології молоді.
  11. В чому особливість молоді як специфічної соціально – демографічної групи?
  12. Назвіть і охарактеризуйте соціальні проблеми молоді в сучасному світі, в тому числі і в Україні.
  13. Розкрийте основні напрямки і завдання молодіжної політики в Україні.
План семінарського заняття
Тема 5. Cоціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді
  1. Поняття соціально-демокрафічної структури та її складові елементи.
  2. Стан і тенденції соціально-демографічного розвитку сучасної України.
  3. Молодь як соціально-демографічна група. Соціальні проблеми молоді.
 
Фото Капча