Діагностика і лікування хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено клініко-інструментальну діагностику НА, що дозволяє на ранній стадії встановити діагноз, призначити диференційовану терапію і контролювати ефективність лікування. Обґрунтована стадійність перебігу і розроблені реабілітаційні заходи відповідно до періоду хвороби. Доведено доцільність розподілу ураження нервових структур на аксоно- та мієлінопатії, що дозволяє знизити витрати на лікування і зменшити ризик розвитку рецидивів та прискорити процес видужання. Розроблена карта-схема обстеження і лікування хворих на НА, що дає об'єктивне уявлення про топічне розташування рівня ураження нервово-м'язового апарату і може служити візуальним орієнтиром для невролога при виборі тактики ведення пацієнтів. 

Результати дослідження впроваджені у клінічному відділі ангіоневрології відділення Інституту невідкладної і відновної хірургії Академії медичних наук України, неврологічних відділеннях Донецької обласної дитячої клінічної лікарні, Донецького обласного клініко-територіального медичного об’єднання, міських лікарень №6, №17 (м. Донецьк), №1 (м. Макіївка) ; у навчальний процес кафедри дитячої і загальної неврології з курсом рефлексотерапії факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. 

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Автор разом з науковим керівником визначили мету, задачі і методики дослідження. Авторський внесок полягає у здійсненні наукових і клінічних досліджень, обстеженні хворих сучасними методами інструментальної і лабораторної діагностики, їхньому трактуванні, виділенні стадійності клінічних проявів НА, нових методів діагностики і лікування хворих, їхньої практичної реалізації і впровадженні. Дисертантом самостійно проведено ЕНМГ-обстеження кожного пацієнта. Автором проаналізовано дані КТ, МРТ, ультразвукової допплерографії судин шиї, імунограм. Дисертантом самостійно проведений статистичний аналіз отриманих даних. Усі розділи дисертації, огляд літератури, висновки, закінчення, практичні рекомендації були написані автором самостійно. 

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на Першому національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 1997 р.), на міжнародному симпозіумі “Демієлінізуючі і пріонові захворювання нервової системи” (Слов’яногірськ, Україна, 1999 р.) ; на обласній науково-практичній конференції “Актуальні питання хронічних нейроінфекцій” (Донецьк, 2000 р.) ; на засіданнях обласного (1998, 1999, 2001 рр.) й міського товариств неврологів Донецької області (2001 р.). 

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 робіт, із яких у наукових фахових журналах – 3, у збірниках матеріалів з'їздів, конгресів, конференцій – 2, статті у збірниках наукових праць – 2 публікації. 

Обсяг і структура дисертації. Зміст дисертації викладено на 138 сторінках друкованого тексту, який містить вступ, 6 розділів, підсумок, висновки та список літератури, що нараховує 197 джерел, серед яких 62 вітчизняних й 135 закордонних. Робота проілюстрована 27 малюнками і 31 таблицею. 

 

 

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети було обстежено 100 чоловік, що були розподілені на 3 групи. Основну групу склали 60 пацієнтів з діагнозом неврогенна аміотрофія, з яких 40 хворих знаходилися на обстеженні і лікуванні в неврологічному відділенні ІНВХ, 20 осіб знаходилися на обстеженні в інших лікувальних установах. За віком і статтю хворі розподілялися таким чином: 7-15 років – 2 (чоловіків 1, жінок 1), 16-20 років – 2 (2 чоловіка), 21-35 років – 3 (чоловіків 3), 36-50 років – 32 (чоловіків 21, жінок 11), 51-70 років – 21 (чоловіків 11, жінок 10). 

Група порівняння хворих була представлена 20 пацієнтами із шийним остеохондрозом з больовим, нейродистрофічним, вегетативно-іритативним, корінцевим синдромами. Розподіл хворих за віком і статтю у групі порівняння: 7-20 років – 3 (чоловіків 3), 21-35 років – 3 (чоловіків 1, жінок 2), 36-50 років – 10 (чоловіків 6, жінок 4), 51-70 років – 4 (чоловіків 2, жінок 2). 

Групу контролю склали 20 практично здорових чоловіків молодого віку (від 18 до 25 років) без ознак патології нервової системи. 

До невролога на консультативний прийом хворі були направлені районними неврологами чи дільничними терапевтами зі скаргами на прогресуючий біль у плечо-лопатковому поясі, що супроводжувався слабкістю у м'язах руки. Хворі з неврологічними проявами НА надходили в неврологічну клініку планово за направленням невролога консультативного прийому у зв'язку з погіршенням стану, необхідністю уточнити діагноз. 

Хворі обстежені в неврологічному відділені та відділенні функціональної діагностики ІНВХ АМН України (м. Донецьк). Результати інструментальних і імунологічних досліджень вносилися в історію хвороби, а так само в спеціально нами розроблену карту-схему, куди заносилися дані опитування хворого, результати вивчення медичної документації, неврологічного статусу. Крім анкетних і медичних відомостей, у цю карту-схему вносилися дані про етіологію, терміни госпіталізації, особливості перебігу захворювання, наявність і характер ускладнень, тривалість лікування. У картах-схемах відзначали так само локалізацію ураження, характер і причини супровідної патології, реєстрували відомості про рецидиви хвороби. Загальноклінічні методи дослідження включали загальний аналіз крові і сечі, визначення біохімічних і загальних імунологічних констант. 

Усім пацієнтам проводилася рентгенографія шийного відділу хребта у двох проекціях за стандартною методикою. 11 хворим проводилася комп’ютерна томографія спинного мозку на шийному рівні на апараті фірми “General Elektric” (США). Магніторезонансна томографія (апарат “Bruker” R-23 з резистивним магнітом, напруженістю магнітного поля 0, 23 Тесла) проводилася 9 хворим основної групи у сагітальному, аксіальному і корональному зрізах: товщина одного зрізу склала 8, 0 мм у науково-практичному центрі медичних досліджень “Резонанс” м. Луганська. Усі дослідження проводили за програмою SPIN-ECHO (SE) з використанням характеристик: часу