Діагностика, патогенез, лікування ураження серця при хворобі Рейтера

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ГАМАЮНОВ Ігор Володимирович

 

УДК 616. 72-002. 77+616. 711-002+616. 617-002]-06: 616. 12

 

 

14. 01. 02 – внутрішні хвороби

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Луганськ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ігнатенко Григорій Анатолійович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пасієшвілі Людмила Михайлівна, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри загальної практики – сімейної медицини доктор медичних наук, професор Гринь Владислав Костянтинович, Донецький НДІ невідкладної та відновної хірургії АМН України, заступник директора з наукової роботи.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб №2 (м. Київ)

Захист відбудеться 26. 10. 2002 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29. 600. 01 при Луганському державному медичному університеті МОЗ України (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

Автореферат розісланий 23. 09. 2002 року.

 

 

Ревматичні хвороби являють одну з найбільш значних не лише медичних, а й соціально-економічних проблем у світі. Загальна їх поширеність в розвинених країнах в останні десятиріччя складає від 15 до 20% (37-50 млн. населення)  (Насонова В. О. та ін., 1998; Насонова В. О., Фоломєєва О. М., 2000). Ревматичні захворювання в Україні за рівнем розповсюдженості займають третє місце після хвороб органів кровообігу та травлення і на них зараз страждає біля 3, 5 млн. осіб (Коваленко В. М., Камінський О. Г., 2000). Незважаючи на збільшення в Україні захворюваності на хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини, рівень її залишається значно нижчим світового, що свідчить про недостатнє їх виявлення. До медико-соціальних наслідків ревматичних хвороб відносяться, в першу чергу, значна їх поширеність, первинна інвалідність та тимчасова непрацездатність, які посідають серед неінфекційної патології людини друге і третє місця (Амосова К. М. та ін., 1992; Коваленко В. М. та ін., 2002).

Актуальність теми. Хвороба Рейтера (ХР) вважається самою частою формою артритів у людей молодого віку, а ураження серця відноситься до найбільш частих її вісцеральних проявів (Агабабова Е. Р., 1997; Балабан С. Я. та ін., 1998; Пасієшвілі Л. М. та ін., 2001; Яковленко В. В. та ін., 2002). При цьому запально-дистрофічні зміни розвиваються у міокарді, перикарді, ендокарді, нерідко з формуванням клапанних пороків серця. За клінічними даними кардіальна патологія у хворих на ХР діагностується значно рідше, ніж виявляється при патологоанатомічних дослідженнях (Гринь В. К., 1998; Синяченко О. В., Ігнатенко Г. А., 2002). Діагностика кардіопатії, особливо захованих її форм, завдає значні труднощі та частіше за все ураження серця виявляється вже на пізніх етапах розвитку захворювання. До того ж, використання антибіотиків, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), глюкокортикоїдних гормонів, цитостатиків у хворих нерідко посилює зміни з боку серця. У цей час існує нагальна потреба удосконалення відомої терапії і розробки принципово нових методів лікування такої категорії хворих (Нетяженко В. З., Мальчевська Т. Й., 1998; Дзяк Г. В. та ін., 1999). Патогенез кардіопатії при ХР пов’язаний з імунними порушеннями, змінами в ренін-ангіотензин-альдостероновій системі та в метаболізмі оксиду азоту (NO), що обґрунтовує використання в комплексному лікуванні стимуляторів синтезу NO (Синяченко О. В., Звягіна Т. В., 2001).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно з основним планом НДР Донецького державного медичного університету і є фрагментом конкурсної комплексної теми МОЗ України “Вивчення статевого диморфізму клінічного перебігу системних запальних ревматичних захворювань” (№ держреєстрації 0101U009002).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – підвищити якість діагностики та ефективність лікування патології серця у хворих на ХР. Відповідно до цього було поставлено такі задачі:

1. Вивчити характер та частоту клінічних ознак у хворих на ХР.

2. Установити ступінь впливу на тяжкість кардіопатії при ХР статі, віку хворих, довготривалості захворювання, наявності активної хламідійної інфекції, окремих позасерцевих ознак та їх кореляційні зв’язки.

3. Визначити зміни показників ураження серця за даними інструментальних досліджень, виявити відмінності параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ХР.

4. Дослідити рівень гормонів, цитокінів, метаболітів NO та циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) у хворих на ХР з кардіопатією і провести зіставлення цих показників з тяжкістю ураження серця.

5. Оцінити загальну ефективність лікування хворих на ХР та розробити раціональні методи патогенетичної терапії кардіопатії при ХР з використанням стимуляторів синтезу NO.

Об’єкт дослідження – ураження серця у хворих на ХР.

Предмет дослідження – клініко-інструментальні зміни показників ураження серця при ХР, зрушення параметрів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи і метаболітів NO у хворих на ХР, ефективність загальновизнаної терапії, клініко-функціональна ефективність лікування кардіопатії з використанням небівололу, ІАПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину (БРАТ).

Методи дослідження – клінічні (розпит, фізичне