Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діагностика, патогенез, лікування ураження серця при хворобі Рейтера

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

обстеження, вимірювання артеріального тиску), електрофізіологічні (електрокардіографія, електрофізіологічне дослідження серця), ультразвукові (ехокардіографія, допплерехокардіографія), рентгенологічні (рентгенографія периферичних суглобів, хребта, крижово-клубових зчленувань), біохімічні (рівень метаболітів нітритів/нітратів в крові), імуноферментні (показники інтерлейкіну-1, фактору некрозу пухлин , антитіл до хламідій), радіоімунні (активність реніну плазми, параметри ангіотензину-ІІ, альдостерону, цГМФ), мікробіологічні (виділення хламідій в мазках із урогеніталій), статистичні (параметричні, непараметричні).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено взаємозв’язок тяжкості ураження серця при ХР з віком хворих, довготривалістю захворювання, ураженням нирок, показниками середнього артеріального тиску і напруження задньої стінки лівого шлуночка в систолу, фракцією викиду крові лівим шлуночком. Вперше доведено ступінь впливу віку хворих, статі, довготривалості захворювання, наявності активної хламідійної інфекції, окремих позасерцевих ознак на ступінь тяжкості кардіопатії. Вперше визначено “гіпертрофічний” варіант діастолічної дисфункції лівого шлуночка при кардіопатії, порушення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи і метаболізму NO у хворих на ХР та встановлено їх кореляційні зв’язки з тяжкістю ураження серця у хворих на ХР. Вперше оцінено динаміку електрокардіографічних (ЕКГ), ехокардіографічних (ЕхоКГ) показників, рівнів гормонального статусу, метаболізму NO в процесі лікування хворих на ХР високоселективним 1-адреноблокатором небівололом, ІАПФ та БРАТ.
Практичне значення одержаних результатів. Установлено найбільш інформативні ЕКГ, ЕхоКГ, допплер-ЕхоКГ ознаки ураження серця при ХР. Визначено прогнозпозитивні і прогнознегативні критерії відносно розвитку кардіопатії при ХР. Доведено доцільність вивчення допплерографічних швидкісних параметрів трансмітрального кровотоку і показників фазової структури діастоли для діагностики доклінічної стадії серцевої недостатності. Обґрунтовано застосування стимуляторів синтезу NO (небівололу, ІАПФ, БРАТ) при кардіопатії у хворих на ХР, встановлено показання і протипоказання до їх призначення.
Впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику лікувальних установ Донецької області (узагальнений акт Донецького обласного управління охорони здоров’я), Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання, Інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України (м. Донецьк), Луганської обласної лікарні, міської клінічної лікарні № 4 (м. Полтава), 12 МСЧ виробничого об’єднання “Моноліт” (м. Харків), а також у педагогічний процес Донецького, Луганського, Харківського державних медичних університетів, Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).
Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в одержані результати наукових досліджень є основним і полягає у обстеженні та лікуванні хворих, виконанні ЕКГ, ЕхоКГ, черезстравохідної електростимуляції передсердь, аналізі даних біохімічних, імуноферментних, радіоімунних, рентгенологічних методів дослідження. Пошукувач опрацював раціональні методи патогенетичної терапії кардіопатії при ХР і впровадив їх в практику охорони здоров’я. Автор самостійно провів аналіз одержаних даних, статистичну обробку результатів і впровадив їх в практику. Дисертант не скористався результатами та ідеями співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційну роботу апробовано на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, факультетської і шпитальної терапії, терапії факультету післядипломної освіти, дерматовенерології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (вересень, 2002). Основні положення дисертаційної роботи обговорено на наукових конференціях молодих учених і спеціалістів (Донецьк, 2000), засіданні Донецького обласного товариства терапевтів ім. В. П. Образцова (Донецьк, 2001, 2002), І Національному з’їзді нефрологів України (Донецьк, 2001), III Національному конгресі ревматологів України (Дніпропетровськ, 2001).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт, серед яких 2 розділи в 2 монографіях, 7 журнальних статей, 2 статті в збірниках, із них 3 роботи у спеціальних виданнях, визнаних ВАК України, виконані здобувачем самостійно.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 158 сторінках тексту і складається зі вступу, 5 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень), аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, котрий містить 222 найменування (97 кирилицею і 125 латиницею). Роботу ілюстровано 48 таблицями і 22 рисунками.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 209 хворих, серед яких було 116 (55, 5%) чоловіків і 93 (44, 5%) жінки у віці від 15 до 60 років (в середньому 32, 40, 80 роки). Жінки були більш старших вікових груп (S=3, 35, р=0, 001; F=1, 05, р=0, 394). Тривалість захворювання у обстежених хворих становила від 1 місяця до 28 років (в середньому 4, 00, 38 року) і у представників різної статі була практично однаковою. Хворі різної статі мало відрізнялися між собою за ступенем активності патологічного процесу. Для чоловіків в більшій мірі було характерно ураження суглобів ніг, а для жінок – рук. У чоловіків частіше спостерігався сакроілеїт (2=5, 31, р=0, 021), а у жінок – ураження нирок (2=10, 30, р=0, 001) та шкіри (=7, 66, р=0, 006). Зміни з боку нирок спостерігались у 47, 8% хворих на ХР, шкіри – у 8, 1%. 0, 9% чоловіків страждали на цирцинарний і ксеротичний баланіт, а 1, 7% – на кільцеподібний баланопостіт.
В мазках з урогеніталій хламідії виявлено у 89, 7% чоловіків і 91, 4% жінок, причому у 7, 8% чоловіків і 5, 4% жінок визначено мікст-інфекцію з трихомонадами, а відповідно у 4, 3% і 8, 6% – з гарднерелами. Антитіла до хламідій в сироватці крові мали місце у 91, 4% пацієнтів. На тяжкість урогенітальних уражень дуже сильно впливала наявність хламідій в мазках (2=27, 8, р0, 001). Активна мікробна інфекція на ступінь активності захворювання не впливала.
Якщо в чоловічій групі суглобовий рахунок становив 11, 11, 08, то
Фото Капча