Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб (за законодавством України)

Фактологічна база дисертації базується на матеріалах юридичної практики, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, безпосередньої судової практики, нормативно-правових актів районних, міських та обласних державних податкових адміністрацій України, фінвідділів районних, міських та обласних державних адміністрацій України.

Основна мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагальнення правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду оподаткування прослідкувати процес виникнення, зміни та припинення чинності податково-правових норм, розкрити механізми просторової та посуб’єктної дії податково-правових норм в умовах перехідного суспільства з тим, щоб у Податковому кодексі України врахувати як позитивні, так і негативні уроки минулого.

Автором зроблена спроба вирішити наступні завдання: проаналізувати умови, підстави та способи надання і зміни чинності нормам податкового права; дослідити прояви ретроактивності норм податкового права; з’ясувати юридичні фактори припинення дії норм податкового права; охарактеризувати поняття податково-правової території держави; розкрити зміст і юридичну природу загального податково-правового режиму України, пільгових податково-правових режимів в Україні, податково-правових режимів, що виникають з міждержавних угод України про усунення подвійного оподаткування та вільну торгівлю; вивчити механізм та ефективність дії норм податкового права щодо платників податків; виробити та запропонувати законодавцю і правозастосовчим органам практичні рекомендації щодо вдосконалення правових засад оподаткування, уточнити методологічні орієнтири і критерії цієї діяльності.

Методологічну основу дисертаційної роботи склали класичні наукові принципи об’єктивності та історизму і дослідницькі методи, що грунтуються на них. Дисертантом була здійснена спроба інтегративного підходу до дослідження дії податково-правових норм, який базується на комплексному застосуванні всіх відомих методологічних прийомів, синтезованих в спеціально-юридичному та соціологічному підходах. Широко використовувався в ході написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. З його допомогою з’ясовувалось закономірне і випадкове, загальне і особливе в дії податково-правових норм. Позитивну роль зіграли інструментальний, інституційний, соціологічний, аксіологічний, діяльнісний, генетичний підходи до проблеми дослідження, звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, живого пізнання, особистого спостереження та ряд інших. Кожен з них у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в історії науки фінансового права комплексним науковим дослідженням дії норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб, виконаним з новітніх методологічних позицій, що узагальнює сучасну теорії і практику оподаткування.

Автор виносить на захист наступні науково-теоретичні положення, узагальнення, оцінки та висновки, зроблені ним особисто (див. стор. автореферату 12-15).

Наукову новизну дисертації складають також і виносяться на захист сформульовані та обґрунтовані автором конкретні пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства України (див. стор. автореферату 15-17).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації і пропозиції одержані автором в результаті грунтовного аналізу майже 900 наукових і нормативно-правових джерел, юридичної практики з питань оподаткування, осмислення власного досвіду.

Теоретичне і практичне значення результатів, одержаних дисертантом, полягає у можливості використання їх для: 1) уточнення податкової політики, стратегії і тактики держави в умовах переходу до ринкової економіки; 2) вдосконалення нормотворчого процесу у сфері податкових правовідносин, завершення роботи над Податковим кодексом України; 3) коректування суті, змісту, форм і методів діяльності правозастосовчих органів, які здійснюють податкову політику держави; 4) подальших наукових досліджень проблем податкового права в сучасних умовах; 5) навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів.

Апробація, публікація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі питання дисертації доповідались на наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 28-30 квітня 1998 р., 27-29 квітня 1999 р. ; 25-27 квітня 2000 р. ; 24-26 квітня 2001р. ; неодноразово на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; на теоретичному семінарі юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; на секції з проблем реформування фінансового і банківського права під час роботи другої національної науково-теоретичній конференції “Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування ” 26-27 травня 2000 р. в м. Суми; на науково-практичній конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” 1-2 грудня 2000 р. в м. Ірпінь; на міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників” 29-30 листопада 2001р. в м. Києві; на науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи реформування) ” 19-20 грудня 2001 р. в м. Ірпінь.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, тринадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури – 899 найменувань, загальний обсяг дослідження – 185 сторінок.

 

 

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, ступінь наукової її розробки, її науково-теоретична основа, зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються об’єкт, предмет, основна мета та конкретні завдання дослідження, його нормативна та емпірична