Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб (за законодавством України)

У першому розділі “Дія норм податкового права в часі” досліджуються питання надання, зміни та припинення дії нормам податкового права.

У підрозділі 1. 1. “Надання та зміна чинності нормам податкового права” з’ясовано, що це відбувається виключно з волі законодавця, Конституційного Суду України, відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Податково-правові норми набувають або змінюють чинність: 1) з моменту підписання акту, що їх містить; 2) з моменту опублікування цього акту в офіційному виданні; 3) з моменту настання загального наперед встановленого законодавцем або спеціально передбаченого терміну у відповідному нормативному акті; 4) з моменту появи точно визначених у відповідному нормативному акті суспільних відносин.

У підрозділі 1. 2. “Ретроактивність норм податкового права” показано, що в Україні нормотворчі органи нерідко всупереч загальноприйнятим принципам права та Конституції України надавали чинності нормам податкового права заднім числом. У ньому дисертантом сформульовані наукові критерії та межі надання ретроактивності нормам податкового права, а саме: податково-правові норми, які скасовують певні види податків, зборів та інших обов’язкових платежів, звужують податкову базу (об’єкт оподаткування) та коло платників (суб’єктів оподаткування), зменшують розміри податкових ставок, встановлюють нові пільги щодо оподаткування, усувають караність діяння або пом’якшують податково-правову відповідальність суб’єктів оподаткування, мають зворотну силу і поширюються з моменту набрання ними чинності також на податково-правові відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Гранична межа ретроактивності норм податкового права, як правило, не може перевищувати чотирьох років. Податково-правові норми, які встановлюють нові види податків, зборів та інших обов’язкових платежів, розширюють податкову базу (об’єкт оподаткування) та коло платників (суб’єктів оподаткування), збільшують розміри податкових ставок, скасовують пільги щодо оподаткування, встановлюють нову чи посилюють попередню міру податково-правової відповідальності, зворотної сили не мають.

У підрозділі 1. 3. “Припинення дії норм податкового права” показано, що як і у випадку надання чи зміни чинності нормі податкового права, припинення її дії відбувається виключно на підставі відповідного нормативного акту. Згідно діючого законодавства України податково-правові норми втрачають чинність у наступних випадках: 1) із збігом терміну, точно визначеного в часі, на який вони були прийняті; 2) із вичерпанням предмету їх регулювання, тобто зникненням або відміною тих суспільних відносин, на які вони були розраховані; 3) внаслідок прямої відміни відповідного закону іншим законодавчим актом, покликаним по-новому врегулювати правовідносини у сфері оподаткування; 4) у випадку фактичної відміни попереднього закону, що містив податково-правові норми, новим законом з цього ж питання, коли його прийнято, а старий закон формально не відмінено; 5) на підставі відміни податково-правової норми рішенням Конституційного Суду України у випадку визнання її невідповідною Конституції України; 6) у випадку зупинення на точно визначений термін дії податково-правової норми нормою іншого Закону України.

В підрозділі 1. 4. “Висновки до розділу” викладено основні висновки, до яких прийшов дисертант у першому розділі.

У другому розділі “Дія норм податкового права в просторі” автор досліджує поняття податково-правової території України та види територіальних податково-правових режимів держави.

У підрозділі 2. 1. “Поняття податково-правової території України” встановлено, що податково-правовою територією держави є територія, над якою Україна має виключну юрисдикцію щодо встановлення, справляння чи стягнення податків. Межі податково-правової території України є податковим кордоном України. Податковий кордон України співпадає з державним кордоном України, за винятком меж вільних (спеціальних) економічних та митних зон, які слід розглядати як складову частину податкового кордону України.

Підрозділ 2.2. “Види територіальних податково-правових режимів держави”, складається з чотирьох підпідрозділів.

У підпідрозділі 2. 2. 1. “Загальний податково-правовий режим держави” з’ясовано, що загальний податково-правовий режим включає в себе санкціонування і скасування державою податків та зборів до бюджетів і до державних цільових фондів, фондів грошових коштів органів місцевого самоврядування, пільг їх платникам, визначення принципів побудови та призначення системи податків і зборів, суб’єктів і об’єктів оподаткування, ставок, механізмів справляння податків і зборів, юридичної відповідальності за порушення законодавства України про регулювання податково-правових відносин. Загальний податково-правовий режим України встановлюється її Конституцією та законами України.

У підпідрозділі 2.2.2. “Пільгові податково-правові режими в Україні” показано, що основними їх правовими формами є вільні (спеціальні) економічні зони, окремі категорії об’єктів чи суб’єктів оподаткування. Суть пільгових податково-правових режимів складають часткові чи повні, точно визначені в часі, просторі та щодо об’єктів чи суб’єктів оподаткування їх звільнення від внесення обов’язкових платежів. Дисертантом обґрунтовано включення у якості обов’язкового елементу кожного податкового закону України положення про пільги: 1) вказівки на те, що по даному податку пільги не можуть мати місця взагалі; 2) або вказівки на об’єкти оподаткування, на які поширюються пільги та характер даних пільг; 3) або переліку суб’єктів оподаткування, на яких поширюються пільги по податку, та детальний перелік цих пільг.

У підпідрозділі 2.2.3. “Податково-правові режими, що виникають з міждержавних угод України про усунення подвійного оподаткування та вільну торгівлю” встановлено, що сутністю податково-правових режимів, що виникають з міждержавних угод України про усунення подвійного оподаткування та вільну торгівлю, є поширення міжнародно-правових стандартів у правовому просторі України, створення сприятливих умов для активізації зусиль вітчизняних та зарубіжних інвесторів щодо