Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб (за законодавством України)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

шляхом запровадження спеціальних режимів оподаткування суб'єктів малого підприємництва; 9) стимулювання реінвестицій, спрямування коштів на інноваційну діяльність, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та впровадження нововведень; 10) урахування міжнародних аспектів (оподаткування доходів нерезидентів та іноземних доходів резидентів, дія міжнародних угод у сфері оподаткування) та досвіду побудови податкових систем у розвинутих країнах.

5. У Податковому кодексі України має бути закладений правовий фундамент системи податкових відносин, визначено основні засади процесу оподаткування в Україні, а також вміщено положення, які регламентують: а) основні засади правового регулювання податкових правовідносин; б) склад податкового законодавства України, його дію в часі, просторі та за колом осіб, співвідношення з міжнародними договорами; в) систему податків і зборів, їх перелік та перелік елементів податків (зборів) ; г) компетенцію органів щодо встановлення та скасування податків і зборів; д) коло суб’єктів податкових правовідносин і права та обов’язки кожного з них; е) підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов’язків щодо сплати податків (зборів) ; є) склад і порядок подання податкової звітності та форми і методи проведення податкового контролю; ж) види податкових правопорушень і відповідальності за їх вчинення, строки давності за такою відповідальністю, розмір податкових санкцій; з) процесуальні моменти податкового провадження під час вирішення справ про належне виконання обов’язку платникам податку та про податкові правопорушення; и) порядок оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.
6. Сутнісні характеристики нової вітчизняної доктрини оподаткування, яка до кінця ще не вироблена, але в своїх основних рисах уже проявилась, з достатньою підставою можуть бути розцінені як основоположні критерії, що дозволяють при порівнянні податково-правових норм дійти висновку про більш “м’які” норми з тим, щоб робити правильні заключення, надавати новій податково-правовій нормі зворотню силу чи застосовувати податково-правову норму, яка була чинною на момент реалізації відповідного податково-правового відношення. “М’якшими” нормами слід вважати: 1) норму, яка відміняє певний податок взагалі; 2) норму, яка зменшує базу оподаткування; 3) норму, яка звужує об’єкт оподаткування; 4) норму, яка розширює пільги платникам податку з відповідного виду оподаткування; 5) норму, санкція якої встановлює більш м’який вид покарання у порівнянні з податково-правовою нормою, що діяла на час вчинення податково-правового порушення; 6) норму, мінімальна межа санкції якої нижча, ніж мінімум того ж покарання у санкції податково-правової норми, що діяла раніше; 7) норму, у якій максимальна межа санкції того ж виду покарання нижча, ніж максимум покарання у санкції норми, що діяла раніше; 8) при одночасному зниженні мінімуму покарання та підвищенні його максимуму – норму, санкція якої знижує мінімальну межу покарання. При цьому максимальне покарання за відповідне податкове правопорушення не може бути призначено вище максимальної межі санкції норми, що діяла раніше; 9) норму, що виключає додаткове покарання, передбачене у санкції попередньої податково-правової норми; 10) норму, санкція якої зберігає додаткове покарання, яке містила також санкція попередньої податково-правової норми, однак передбачає його факультативний характер, тоді як у попередній нормі податкового права воно було обов’язковим; 11) норму, санкція якої передбачає альтернативність кількох основних покарань, з яких хоча б одне є більш м’яким у порівнянні з тим, яке діяло раніше, причому ретроактивне застосування більш жорстких видів покарань, запроваджених санкцією нової податково-правової норми, не допускається.
Запропоновано включити у майбутній Податковий кодекс України статті:
а) “Чинність норм податкового права в часі”: “Податково-правові норми набувають чинності не раніше, ніж через місяць після їх офіційного опублікування та не раніше першого числа наступного податкового періоду з відповідного податку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Закони України, що вносять зміни в Податковий кодекс України в частині запровадження нових податків та зборів (обов’язкових платежів), а також стосовно пільг, ставок податків і зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати, аналогічні акти органів місцевого самоврядування приймаються не раніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набувають чинності з початком нового бюджетного року. Види податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що справляються в Україні, їх платники, об’єкти оподаткування, податкові ставки, порядок сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, податково-правова відповідальність та способи захисту порушених прав визначаються законодавством про оподаткування, яке діяло під час справляння цих податків, зборів та інших обов’язкових платежів, якщо нове законодавство не поліпшує становища платників податків зборів та інших обов’язкових платежів. Податково-правові норми, які скасовують певні види податків, зборів (обов’язкових платежів), звужують податкову базу (об’єкт оподаткування) та коло платників (суб’єктів оподаткування), зменшують розміри податкових ставок, встановлюють нові пільги щодо оподаткування, усувають караність діяння або пом’якшують податково-правову відповідальність суб’єктів оподаткування, мають зворотну силу і поширюються з моменту набрання ними чинності також на податково-правові відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Гранична межа ретроактивності норм податкового права, як правило, не може перевищувати чотирьох років. Податково-правові норми, які встановлюють нові види податків, зборів та інших обов’язкових платежів, розширюють податкову базу (об’єкт оподаткування) та коло платників (суб’єктів оподаткування), збільшують розміри податкових ставок, скасовують пільги щодо оподаткування, встановлюють нову чи посилюють попередню міру податково-правової відповідальності, зворотної сили не мають”;
б) “Податково-правовий простір України”: “Територія України, над якою Україна має виключну юрисдикцію щодо встановлення, справляння чи стягнення податків, визначає межі податково-правового простору України. Межі податково-правового простору України є податково-правовим кордоном
Фото Капча