Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

Таблиця 2.9

Кількісний вплив факторів на зміну витрат на 1 грн. товарної продукції

 

На основі даних та табл. 2.9 можна зробити наступний висновок:

1. Витрати на 1 грн. товарної продукції збільшилися на 66,01 коп. (69,3%) за рахунок кількісного впливу факторів.

2. Обсяг продукції зменшився на 68 667,806 т (85,6 %), що кількісно не вплинуло на зміну витрати на 1 грн. товарної продукції.

3. Собівартість продукції збільшилася на 306,12 грн. (6,3 %), що кількісно вплинуло на зміну витрати на 1 грн. товарної продукції в сумі 5,98 коп.

4. Ціна продукції зменшилася на 1 593,36 грн. (31,1 %), що кількісно вплинуло на зміну витрати на 1 грн. товарної продукції в сумі 52,01 коп.

Таким чином, підприємство працювало зі збитком, в той час як планувало прибуток.

 

 

Систематичне зниження собівартості продукції має дуже важливе народногосподарське значення, бо дає змогу за стабільних ринкових цін на продукцію збільшувати прибуток на кожну гривню витрат.

З економічних і соціальних позицій значення зниження собівартості продукції для підприємства полягає в наступному:

− у збільшенні прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, а отже, у появі можливості не тільки в простому, але і розширеному відтворенні;

− у появі більшої можливості для матеріального стимулювання працівників і вирішення багатьох соціальних проблем колективу підприємства;

− у поліпшенні фінансового стану підприємства і зниженні ступеня ризику банкрутства;

− у можливості зниження ціни на свою продукцію, що дозволяє значною мірою підвищити конкурентноздатність продукції і збільшити обсяги продажів;

− в акціонерних товариствах є гарною передумовою для виплати дивідендів і підвищення їхньої ставки.

З цього випливає, що проблема зниження собівартості продукції завжди повинна бути в центрі уваги на підприємствах.

Економія,  що  обумовлює  фактичне  зниження  собівартості, розраховується за наступним складом факторів (див. табл.2.10) [49, с. 317].

Таблиця 2.10

Основні чинники зміни собівартості продукції

 

На підприємстві перелік факторів змінюється з урахуванням специфіки та умов виробництва.

Основними факторами зниження собівартості продукції в борошномельній промисловості є:

- поліпшення якості  сировини, що переробляється;

- підвищення технічного рівня й удосконалювання технології виробництва, що дозволяють раціонально використати сировину, матеріали й відходи виробництва, поліпшувати якість продукції;

- поліпшення географічного розміщення підприємств і виробництв різних видів продукції;

- удосконалювання організації виробництва, праці й керування;

- поліпшення використання основних виробничих фондів.

Показники якості сировини (зерна), що надходить у переробку (вологість після сушіння, зміст бур'янистої й зернової домішки після очищення й ін.), строго регламентовані на підставі спеціальних технологічних досліджень і досвіду роботи промисловості.

Однак якість зерна, одержуваного борошномельними підприємствами, не завжди відповідає цим регламентованим показникам. При відхиленні якості від базисних кондицій застосовуються знижки й надбавки до оптової (покупної) ціни на зерно й одночасно знижки й надбавки до базисних виходів продукції. В залежності, від  яких безпосередньо перебуває собівартість продукції.

Таким чином, якість зерна, що надходить на підприємства, є причиною зовнішнього порядку, що не залежить від роботи підприємства й у цілому від галузі промисловості.

Значний ефект у використанні потенційних можливостей зерна досягається за рахунок поліпшення його підготовки до переробки, що цілком залежить від підприємства [60, с. 159].

Основним показником ступеня використання зерна є вихід готової продукції з кількості сировини, що поступила в переробку. При цьому розрізняють базисний, розрахунковий і фактичний виходи продукції з вихідної сировини. 

Показником використання зерна поряд із загальним виходом продукції є її асортимент - співвідношення окремих сортів борошна.

Борошномельні підприємства через особливості організації технологічного процесу й характеру вироблюваної продукції не можуть не випускати певні їм сорту продукції. Однак зрушення в асортименті можливі. Зміни в асортименті є позитивними, якщо збільшується вихід борошна високих сортів (вищого й першого) без погіршення якості борошна другого сорту . 

Крім перелічених вище факторів зниження собівартості продукції борошномельній промисловості властиві й інші, такі як збільшення обсягу виробництва, ліквідація непродуктивних витрат і невиправданих перевитрат за елементами і калькуляційними статтями витрат, економнішим витрачанням матеріальних, трудових і грошових запасів і запровадженням прогресивних організаційних та технічних заходів підвищення ефективності виробництва.

Важливим джерелом зниження собівартості є збільшення продуктивності праці. Чим швидше збільшується продуктивність праці та вище темпи її збільшення порівняно з темпами збільшення середньої заробітної плати, тим більше знижується собівартість продукції, перш за все зменшується частка заробітної плати основних робочих [55, с. 158].

Зниження собівартості можна досягнути й за рахунок скорочення витрат, пов’язаних з реалізацією продукції, а також ліквідації невиробничих витрат.

Таким чином, раціональне використання виробничих ресурсів підприємства призводить до мінімізації витрат, що в свою чергу є запорукою отримання прибутку. Тож для досягнення конкурентоспроможності підприємство змушене постійно планувати зниження собівартості своєї продукції.

 

 

 

У попередньому розділі при аналізі собівартості продукції ВАТ „ХКХП” було виявлено, що вона більша