Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

Для отримання прибутку підприємству слід знизити собівартість продукції. Для цього збільшимо обсяг виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, що призведе до зменшення частки умовно-постійних витрат у собівартості продукції (послуг).

ВАТ „ХКХП” може збільшити обсяг виробництва за рахунок переробки власної пшениці та давальницької.

При переробці власної пшениці перед підприємством постає питання про закупівлю сировини та збут виробленої продукції, а при переробці давальницької – про залучення давальців.

Отже, для збільшення об’єму виробництва за рахунок переробки власної пшениці підприємству необхідно знайти кошти для купівля пшениці та ринок збуту для цієї продукції. За браком власних коштів для закупівлі сировини підприємство може взяти кредит під 20 % річних, при цьому заставою слугуватимуть товари в обігу. 

На території Херсону та Херсонської області розташовані такі борошномельні підприємства як Оксамит, Мірошник, Велико Лепетинський комбінат хлібопродуктів, які є меншими ніж ВАТ „ХКХП”, що з одного боку є перевагою (не великі витрати на утримання), а з іншого боку недоліком (обмежена можливість збільшення обсягу виробництва, яке призводить до зменшення умовно-постійних витрат). Отже, ВАТ „ХКХП” слід шукати ринки збуту продукції не тільки в даному місті та області але й в сусідніх або інших областях країни. При реалізації продукції в інших містах та областях необхідно здійснити транспортні витрати на її доставку, що призведе до збільшення її собівартості. З іншого боку чим більше обсяг виробництва тим менша частка умовно-постійних витрат у собівартості продукції, які призводять до її зниження. Отже витрати на транспортування можуть компенсуватися зниженням умовно-постійних витрат.

Для збільшення обсягу виробництва за рахунок переробки давальницької сировини необхідно залучати давальців до співпраці, пропонуючи вигідні для них умови. Одним з варіантів може бути закупівля висівки для грануляції, після переробки давальницької сировини, що зменшує вартість послуг переробки.

Розглянемо обидва варіанти збільшення обсягу виробництва для ВАТ „ХКХП” окремо та одночасно. Для цього необхідно спочатку розрахувати відносну економію умовно-постійних витрат для кожного з варіантів. 

Відносна економія на умовно-постійних витратах може бути розрахована за формулою:

 ,

де Еу-п – відносна економія на умовно-постійних витратах, грн.;

  - умовно-постійні витрати в базисному році, грн.;

Jv – індекс зміни обсягу виробництва;

Jу-п – індекс зміни умовно-постійних витрат [33, с. 241].

Індекс зміни обсягу виробництва розраховується за формулою:

 ,

де   і ТПбаз – обсяг виробництва (товарна продукція) відповідно в розрахунковому (плановому) і базисному роках, т.

Індекс зміни умовно-постійних витрат розраховується відношенням: 

,

де   і   - умовно-постійні витрати відповідно в розрахунковому (плановому) і базисному році, грн. [33, с. 242].

1. На основі цієї формули розрахуємо зміну умовно-постійних витрат за рахунок збільшення обсягу переробки власної пшениці. 

1.1. Розраховуємо індекс зміни обсягу виробництва.

У 2004 році ВАТ „ХКХП” переробило 31 136 т пшениці. У плановому році підприємство має можливість реалізувати борошно у Миколаєві загальною кількістю 4 475 т, у тому числі борошно першого ґатунку – 2 975 т, борошно вищого ґатунку – 1 500 т. 

Визначимо скільки тон пшениці необхідно переробити для отримання  2 975 т борошна першого ґатунку. Базовий коефіцієнт виходу цього борошна з 1 т пшениці складає 0,3. Отже, необхідно переробити:

 

Базовий коефіцієнт може корегуватися в залежності від якості пшениці. Звичайно він зменшується, тому приймаємо 10 000 т пшениці. Аналогічний розрахунок для борошна вищого ґатунку не проводиться, оскільки при виготовленні борошна першого ґатунку одночасно виробляється й інша продукція (борошно вищого ґатунку, крупа мана, висівки).

Згідно з базисними коефіцієнтами при переробці 10 000 т пшениці підприємство отримує:

- борошна вищого ґатунку:

10 000 ∙ 0,34 = 3 400 т

- макаронного борошна:

10 000 ∙ 0,1 = 1 000 т

- борошна першого ґатунку:

10 000 ∙ 0,3 = 3 000 т

- крупи манної:

10 000 ∙ 0,01 = 100 т

- висівки:

10 000 ∙ 0,221 = 2 210 т

Таким чином, для подальших розрахунків беремо 10 000 т пшениці й  обсяг переробки у плановому році складатиме:

31 136 + 10 000 = 41 136 т

Звідси, індекс зміни обсягу виробництва дорівнює:

 

1.2. Визначаємо індекс зміни умовно-постійних витрат.

На ВАТ „ХКХП” умовно-постійні витрати базисного року дорівнюють 4 257 444,60 грн. 

При відсутності власних коштів для закупівлі 10 000 т пшениці підприємство може узяти кредит під 20 % річних.

Вартість пшениці на 01.12.2004 року складає:

-вартість пшениці 3 класу – 730 грн. з ПДВ;

-вартість пшениці 4 класу – 670 грн. з ПДВ.

При переробці помольних партій, де 40 % пшениці 3 класу та 60 % пшениці 4 класу, підприємству необхідно закупити:

- пшениці 3 класу:

10 000 ∙ 0,4 = 4 000 т

- пшениці 4 класу:

10 000 ∙ 0,6 = 6 000 т