Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

4.1.2. Освітлення

Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць.

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людини швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків.

Робота користувачів комп’ютерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому необхідно забезпечити раціональне освітлення робочих місць, а також важливо забезпечити однакові рівні освітленості екрана, клавіатури та документа (паперового носія інформації).

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 „Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” освітлення у приміщенні бухгалтерії ВАТ „ХКХП” має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк. Загальне освітлення повинно бути не нижче 200 лк. Потужність лампи не менш 40 Вт. Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче 1,5 %, відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 „Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования” [25, с. 88].

Розташовувати робочі місця з комп’ютерами необхідно таким чином, щоб в поле зору користувача не потрапляли вікна або світлі поверхні світильників. Окрім того, вони не повинні також знаходитися безпосередньо за його спиною, щоб уникнути відблисків на екрані.

Отже, для створення сприятливих умов зорової діяльності у бухгалтерії ВАТ „ХКХП”, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і знаходиться в межах встановлюваних норм;

- не чинити засліплюючої дії, як від тих яскравих предметів, що знаходиться в полі зору користувача (пряма блискість), так і тих, що знаходиться за його спиною і можуть відбитись на екрані (відбита блискість);

- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості, щоб уникнути частої переадаптації зорового аналізатора;

- не створювати на робочому місці різких та глибоких тіней;

- обмежити до мінімуму пульсацію світлового потоку;

- не зменшувати необхідний контраст фону та об’єктів, зображених на екрані комп’ютера;

- не створювати небезпечних та шкідливих факторів (шум, теплові випромінювання, ураження струмом та ін..);

- бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним [25, с. 90].

 

4.1.3. Захист від шуму та вібрації

Шум – будь-який небажаний звук, котрий заважає.

Шум несприятливо діє на слуховий аналізатор та інші органи та системи організму людини. Визначальне значення щодо такої дії має інтенсивність шуму, його частотний склад, тривалість щоденного впливу, індивідуальні особливості людини, а також специфіка виробничої діяльності.

Нормування шумів передбачено у ГОСТ 12.1.003-83 „Шум. Общие требования безопасности” та СНиП 3223-85 „Санитарные нормы допустимых уровней шумов на рабочем месте”. Рівень шуму на робочому місці не повинен перевищувати 50 дБ (А).

У бухгалтерії ВАТ „ХКХП” основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери.

Основними заходами та засобами боротьби з шумом є:

- зниження рівнів шуму в джерелі його утворення;

- використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів;

- раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць [25, с. 77].

Не слід забувати і про вібрацію, яка викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини.

Під час виконання робіт з персональними комп’ютерами у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених СН 3044-84 „Санитарные нормы вибрации рабочих мест” та ГОСТ 12.1.012-90 „Вибрационная безопасность. Общие требования”.

Для зниження вібрації обладнання, пристрої, пристосування необхідно встановлювати на спеціальні амортизуючи прокладки, передбачені нормативними документами [25, с. 78].

 

4.1.4. Захист від випромінювань

Одним з основних блоків комп’ютера, що слугує для візуальної інформації, є дисплей. Від його характеристик в значній мірі залежить працездатність та стан здоров’я користувача комп’ютера, а отже і працівника.

Дисплеї виготовляються переважно на основі електронно-променевих трубок, які є потенційним джерелом випромінювання кількох діапазонів електромагнітного спектра: рентгенівського, оптичного, радіочастотного.

Проведені експериментальні дослідження характеру та інтенсивності електромагнітного випромінювання відеодисплеїв показали, що рівні такого випромінювання нижчі від допустимих значень, визначених відповідними нормами. Проте однозначної думки щодо відсутності шкідливого впливу електромагнітного випромінювання (особливо радіочастотного діапазону) на користувача комп’ютера немає.

З метою профілактики несприятливого впливу електромагнітного випромінювання від відеотерміналу на користувача необхідно:

- встановлювати на робочому місці відео термінал, що відповідає сучасним вимогам стосовно захисту від випромінювання (MPR-II або ТСО-95);

- встановлювати на відеотермінали старої конструкції (випуск до 1995 року) зазелений приекранний фільтр (незаземлений захисний екран відіграє лише декоративну роль щодо захисту від електромагнітного випромінювання);

- не переобтяжувати приміщення значною кількістю робочих місць з відеотерміналами;

- не концентрувати на робочому місці великої кількості радіоелектронних пристроїв;

- вимикати відеотермінали, якщо на ньому не працюють, однак знаходяться неподалік від нього [25, с. 84].

 

4.1.5. Електробезпека

Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки при експлуатації