+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
122
Мова:
Українська
justify;">Для того, щоб на підприємстві не було вибухів пилової суміші, керівництво повинне розробити певні заходи для зменшення кількості пилу у всіх виробничих приміщеннях. Для цього підлоги, стіни, устаткування в кожну зміну необхідно очищувати пилососом, а також використовувати пристрої для механічного очищення, тому що вони найбільш прості в конструкції й придатні для грубого очищення від пилу. Існують також конструкцій пиловловлюванних пристроїв для мокрого очищення та фільтри.
При аваріях і викидах, у результаті яких відбулося забруднення атмосферного повітря, необхідно, по-перше, виявити джерела забруднення, потім оперативно повідомити про ситуацію в територіальні органи, які відповідають за охорону навколишнього середовища й вжити заходів до зупинки забруднення.
Керівництво постійно повинне стежити за справністю технологічного устаткування, машин, апаратів і механізмів.
Необхідно обов'язкове дотримання технологічного регламенту для кожного приладу, апарата, машини, оскільки в регламенті закладені умови, які забезпечують у сучасному рівні можливе зменшення відходів і викидів, й їхня утилізація.
Успішна робота з охорони навколишнього середовища від промислового забруднення можлива тоді, коли в активній боротьбі із забрудненням повітря, води, ґрунту буде брати участь кожен керівник.
Однак, проведення заходів щодо охорони одного з об’єктів природного середовища не повинне приводити до забруднення інших об'єктів природного середовища.
Таким чином, при поведені аналізу джерел забруднення навколишнього середовища на ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів” виявлено, що основною шкідливою речовиною є пил. Відповідно до цього розроблено заходи щодо захисту навколишнього середовища.
ВИСНОВКИ
В даній дипломній роботі визначена сутність собівартості продукції (послуг) та основні види, розглянуті методи її обчислення загалом та у борошномельній галузі. Борошномельна галузь промисловості характерна тим, що при виробництві одного виду продукції одночасно виготовляються й інші. Кожний з них має самостійну ціну реалізації.
З практики політики ціноутворення у борошномельній галузі промисловості для визначення фактичної собівартості виготовленої продукції пропонується застосувати метод розподілу усіх фактичних комплексних виробничих витрат пропорційно цінам на кожний з видів виготовленої продукції (норм виходу окремих видів продукції з одиниці сировини тощо).
ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів” відноситься до борошномельної промисловості та є великим підприємством з основними та допоміжними підрозділами.
Першим кроком при аналізі собівартості було визначення частки витрат підрозділів, діяльність яких відображається у звітності підприємства.
В процесі аналізу собівартості продукції (послуг) ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів” з’ясувалося, що найбільш витратними підрозділами підприємства є млин та елеватор, у 2004 році 33 % та 66,3 % відповідно. Тому подальший аналіз проводився за даними підрозділу „Млин”.
При аналізі собівартості за економічними елементами зроблено висновок, що продукція даного підрозділу є матеріаломісткою, так як найбільша частка витрат належить елементу „Матеріальні витрати”. Крім того у 2003 році спостерігається різке збільшення цієї частки витрат (83,8 %) порівняно з 2002 роком (38,8 %) та зменшення усіх інших елементів витрат.
У 2004 році частка матеріальних витрат майже не змінюється (83,3 %), але спостерігається збільшення частки амортизації (6,6 %), витрат на оплату праці (5,5 %) й відрахувань на соціальні заходи (2,1 %) водночас зменшується частка інших операційних витрат (2,6 %) порівняно з 2003 роком.
Підсумковим показником використання ресурсів є реалізація продукції, тому були проаналізовані зміни витрат на 1 гривню виручки від реалізації – тільки у 2003 році для підприємства цей підрозділ не був збитковим, так як витрати на 1 грн. реалізованої продукції складають 0,98 грн. В інших роках ці витрати складали понад 1 грн., що є ознакою збитковості.
При аналізі собівартості продукції за калькуляційними статтями зроблені наступний висновок: у 2004 році підприємству не вдалося втримати витрати на переробку 1 тони пшениці на запланованому рівні. Перевитрати становлять 42,66 грн. (3,8 %). Відповідно це призвело до збільшення собівартості окремого виду продукції.
Збільшення витрат на переробку пшениці, в основному, сталося в наслідок зовнішніх факторів, які не залежать від підприємства, таких як збільшення мінімальної заробітної плати та подорожчання матеріалів, палива, електроенергії тощо. Тому при складані калькуляції на 2005 рік необхідно врахувати зміни й знижувати витрати за рахунок внутрішніх факторів.
Збільшення собівартості продукції призвело до збільшення витрат на 1 грн. товарної продукції. Факторний аналіз цього показника відобразив збільшення фактичних витрат на 1 грн. товарної продукції порівняно з плановими на 66,01 коп. (69,3 %). Найбільш впливовий фактор – ціна продукції (52,01 коп.).
На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що у 2004 році підприємство працювало зі збитком. Це пов’язане із зовнішніми факторами та малим обсягом переробки, що є впливовим фактором оскількиВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів” велике підприємство.
Отже, підприємству можна порекомендувати наступні заходи щодо зниження собівартості продукції.
Збільшити обсяг виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства.
ВАТ „ХКХП” може збільшити обсяг виробництва за рахунок переробки власної пшениці та давальницької.
При переробці власної пшениці перед підприємством постає питання про закупівлю сировини та збут виробленої продукції, а при переробці давальницької – про залучення давальців.
За браком власних коштів для закупівлі сировини підприємство може взяти кредит під 20 % річних, при цьому заставою слугуватимуть товари в обігу. Ринком збуту для виготовленої продукції можуть бути сусідні або інші міста та області країни. У дипломній