+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
її у своєму магазині.
Точка продажу – це місце в торговельному залі конкретного магазину, де розміщається продукція. Прикладом точки продажу можуть бути охолоджувана секція молочних продуктів, фірмовий вертикальний холодильник, диспенсер шоколадних виробів і т. д.
Торговельні канали. Слід зазначити, що всіх своїх клієнтів виробник може розділити на кілька категорій – торговельних каналів – залежно від виду активності покупців у торговельній точці (споживання продукції на місці або покупка для наступного споживання) а також від того, який контингент покупців відвідує ці магазини.
Прикладом може бути поділ торговельних точок на кафе й ресторани з одного боку, і на магазини – з іншого. Критерієм буде служити різне поводження покупця в торговельних точках: в одних продукти купуються для безпосереднього споживання на місці, а в інших – для споживання в іншому місці.
Також прикладом може бути поділ всіх роздрібних клієнтів на супермаркети, великі універсами й дрібні магазини без самообслуговування, оскільки розрізняється контингент покупців.
Стратегія мерчандайзингу повинна містити план дій у наступних ключових областях:
- організація ефективного запасу;
- на прилавках, у першу чергу, необхідно представити ті товари, які покупці очікують знайти в даному магазині.
Виробник у своїй мерчандайзинговій стратегії напевно вкаже набір марок й упакувань, що він буде просувати в кожній торговельній точці. Очевидно, що цей набір може диференціюватися в різних торговельних каналах. Наприклад, у супермаркетах покупець скоріше очікує знайти дорогі вина або весь спектр морських продуктів, чим у дрібних магазинах.
Марки й упакування, які користуються найбільшою популярністю в покупців, необхідно завжди мати на прилавках, отже, закупівлі в постачальників повинні виробляється пропорційно продажам.
Більше того, товари повинні займати місце на прилавках відповідно до рівня продажів. Це необхідно для того, щоб уникнути ситуації відсутності найбільш продаваних товарів.
Ефективне розташування крапок продажу в залі й викладення товарів.
Основні (наприклад, секція напоїв) і додаткові (наприклад, стелаж або дисплей) точки продажу необхідно розташувати згідно руху потоку покупців у торговельному залі.
Додаткова точка продажу дає покупцеві ще один шанс побачити й вибрати товар. Тому вона розташовується окремо від основної, і на ній дублюються самі продаваймі товари. Особливо ефективно додаткові точки продажу діють, розташовуючись по зовнішньому периметрі торговельного залу (де проходить 80% покупців), а також біля кас.
Продукція повинна бути викладена таким чином, щоб пошук потрібного товару був максимально полегшений. Для цього на прилавках необхідно створити видимі блоки по марці, упакуванню й продуктовій групі.
При цьому варто пам'ятати, що нижні прилавки секцій у магазинах без самообслуговування не видні, а в супермаркетах на них відводиться лише 5% від продажу всієї точки продажу.
Покупці охоче вибирають товари, ціна на які позначена й гарно видна, тому магазин повинен піклуватися про правильне розміщення цінників. Щоб не вводити покупців в оману цінники повинні розташовуватися точно під тим товаром, ціну на який вони вказують.
Часто виробники самі надають магазину фірмові цінники, а також піклуються про надання додаткових цінників. Дуже важливо стежити за правильним розміщенням рекламних матеріалів. Існує кілька загальних правил, якими користуються практично всі компанії, коли встановлюють стандарти розміщення своїх рекламних матеріалів:
- повинні перебувати безпосередньо біля точки продажу зазначеного товару або по ходу до неї;
- повинні бути добре видні покупцеві;
- повинні бути актуальними (матеріали конкретної рекламної кампанії встановлюються на початку проведення кампанії й вилучаються по її закінченні).
Необхідно пам'ятати, що ціль розміщення рекламних матеріалів – нагадати покупцеві про те, що в даному магазині він може придбати даний товар. Коли той самий рекламний матеріал довгий час перебуває біля точки продажу, покупці перестають звертати на нього увагу, тому виробники піклуються про постійне відновлення рекламних матеріалів.
Ще один дуже важливий момент, про який повинен піклуватися мерчандайзер – зміст у чистоті точки продажу й самої продукції. Від цього залежить не тільки рівень продажу даного товару в конкретному магазині, але й імідж компанії в цілому.
Така послідовність дій по просуванню товару в крапці продажу (запас, розташування, подання) логічна. Дійсно, додаткового прибутку не одержати, якщо розмістити багато реклами в магазині, але при цьому товар важко знайти на прилавках або його взагалі немає в продажі.
Домогтися успіху, використовуючи мерчандайзинг, можна тільки при кооперації зусиль виробника, дистриб'ютора й роздрібного продавця, спрямованих на поліпшення обслуговування споживача.
Приміром, деякий виробник досяг значних успіхів у виробництві й просуванні товарів під певною маркою. Цей виробник постійно вдосконалює асортименти, а також піклується про створення позитивного іміджу й стимулювання марочної переваги серед потенційних споживачів.
Дистриб'ютори цього виробника вдосконалюють свою організацію для того, щоб забезпечити постійна присутність товарів у роздрібній мережі при мінімальних витратах.
Роздрібному продавцеві вигідно продавати продукти цієї марки, і він повинен прагнути використати інструменти мерчандайзингу для стимулювання незапланованих покупок, а також для нагадування покупцям, що вони можуть придбати вже відому їм марку саме в його магазині.
При поповненні запасу в торговельному залі товар, що надійшов зі складу, повинен ставитися назад, а вже наявний на прилавок товар – пересувати вперед. При цьому треба перевірити строки зберігання.
При розподілі торговельних