Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами

Вперше експериментально доведено, що пошкодження клопами (Palomena prasina L. : Pentatomidae) може бути причиною опадання 24, 4% зав'язей та появи горіхів із плямистими ядрами.

Вперше доведено овіцидну дію діміліна на довгоносиків, листоїдів та клопів.

Вперше обґрунтовано доцільність застосування препаратів базудин 60% в. е., 0, 6 л/га, шерпа 25% к. е., 0, 1 л/га, фастак 10% к. е., 0, 1 л/га, дімілін 25% з. п., 0, 1 л/га для захисту врожаю горіхів від ліщинового довгоносика та визначено економічну ефективність захисних заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено господарське значення та терміни пошкодження фундука та ліщини ліщиновим довгоносиком, клопами-пентатомідами та листогризними представниками лускокрилих та твердокрилих, що необхідно враховувати при плануванні захисних заходів.

Встановлено залежність пошкоджуваності горіхів ліщиновим довгоносиком від ходу температури сезону та темпів розвитку окремих сортів фундука, що може бути використано при підборі останніх і визначенні оптимальних термінів проведення захисних заходів.

Доведено овіцидну дію діміліна на довгоносиків, листоїдів і клопів, що дає змогу рекомендувати застосування цього препарату в період льоту та відкладання яєць цими комахами.

Визначено високу біологічну та економічну ефективність інсектицидів (регент 80% в. г., 0, 02 г/га, базудин 60% в. е., 0, 6 л/га, шерпа 25% к. е., 0, 1 л/га, фастак 10% к. е., 0, 1 л/га, дімілін 25% з. п., 0, 1 л/га) в захисті врожаю горіхів фундука.

Розроблено методику визначення оптимальних термінів обприскування плантацій фундука за сумами температур і фенологічними сигналами для захисту від ліщинового довгоносика.

Особистий внесок здобувача. Аналіз літератури, лабораторні та польові дослідження, статистичний аналіз даних і формулювання основних положень дисертації проведено особисто дисертантом. Видовий склад комах визначено дисертантом разом із с. н. с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА канд. біол. наук С. Г. Гамаюновою, в організації та проведенні обприскування плантацій фундука інсектицидами брав участь м. н. с. лабораторії захисту лісу Д. В. Стовбуненко. Урожайність різних сортів фундука дисертант оцінював разом із с. н. с. лабораторії селекції, канд. с. -г. наук В. Є. Слюсарчуком. Участь співавтора 3-х статей наукового керівника Мєшкової В. Л. полягала у консультативній роботі при плануванні та проведенні досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Восьмих Погребняківських читаннях (Харків, ХНАУ, 3-5 жовтня 2002 р.) ; на конференції, присвяченій 70-річчю факультету захисту рослин ХНАУ (Харків, 9 вересня 2002 р.) ; на VI з'їзді Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 8-11 вересня 2003 р.) ; науково-практичній конференції в УкрНДІЛГА “Лісова наука – лісове господарство: стан та перспективи” (Харків, 7-10 жовтня 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 6 друкованих працях, із яких 4 опубліковано у фахових виданнях, а 2 – у матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг та структура. Дисертація викладена у вигляді рукопису на 154 сторінках комп'ютерного друку, складається зі вступу, 5 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел (197 найменувань, з яких 68 – зарубіжних авторів) та додатків. Робота включає 23 таблиці, 7 рисунків. Ілюстрації, таблиці, додатки та список використаних джерел займають 40 сторінок.

 

 

Аналіз літературних даних свідчить про велике господарське значення ліщини та фундука як джерела харчових продуктів, сировини, а також – як компоненту лісових екосистем і меліоративних насаджень. Дано характеристику поширення та біологічних особливостей ліщини та фундука у різних регіонах вирощування – Австралії, Аргентині, Іспанії, Італії, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Сирії, США, Туреччині, Франції, Чехії, Чилі.

Проаналізовано переліки комах, що трофічно пов'язані з фундуком і ліщиною в різних країнах. Виявлені відміни можна пов’язати з географічними і кліматичними особливостями регіонів, проте у більшості з них найбільшу шкоду завдає ліщиновий довгоносик. В Україні відомо 250 видів хребетних і безхребетних шкідників фундука та ліщини (Павленко, Тремль та ін. 1957). У Лісостепу та Поліссі України виявлено 177 видів комах, що пошкоджують ліщину (Кришталь, 1959). Останні дослідження проведено у 70-ті роки А. Ф. Горбуновим (1979), який вказує на ліщині 198 видів шкідливих організмів.

Свідчення про відміни у пошкодженні ліщиновим довгоносиком горіхів різних сортів фундука вказують на необхідність дослідження механізму цього явища та визначення оптимальних термінів проведення захисних заходів.

Огляд даних стосовно природних ворогів шкідників фундука та ліщини, лісогосподарських, агротехнічних заходів, свідчить, що зниження втрат урожаю горіхів забезпечує головним чином вчасне застосування хімічних інсектицидів. У зв'язку з цим необхідно було оцінити ефективність сучасних препаратів, визначити оптимальні терміни застосування та норми витрати.

 

 

Харківська область розташована у південно-східній частині України у межах водорозділу між басейнами Дона і Дніпра. По території області проходить границя лісостепової та степової зон (Остапенко, 1997). У зв'язку з цим, наші дослідження у 2001-2003 роках проведено