Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами

10. Застосування препарату фастак 10% к. е. (50 г/га) забезпечило зниження чисельності п'ядунів і листокруток на 96, 3%. Після застосування діміліна 25% з. п. (100 г/га) знизилася не тільки чисельність зазначених видів на 92, 2%, але також – листоїдів і клопів, завдяки овіцидній дії препарату.

11. Проти жуків ліщинового довгоносика ефективні при застосуванні на початку додаткового живлення на ліщині регент 80% в. г. (0, 02 г/га), базудин 60% в. е. (0, 6 л/га), шерпа 25% к. е. (0, 1 л/га) та фастак 10% к. е. (0, 1 л/га). Застосування діміліна 25% з. п. (0, 1 л/га) не призводило до загибелі жуків, але перешкоджало розвитку яєць, тоді як плідність самок у контролі, визначена у ті самі терміни (третя декада червня), становила 25, 67, 1 штук яєць.

12. Триразове обприскування плантацій фастаком 10% к. е. (0, 05 л/га) і діміліном 25% з. п. (0, 1 л/га) забезпечило меншу пошкоджуваність горіхів жуками при додатковому живленні на 23, 1 і 13, 4%, а личинками – на 24, 2 і 30, 4% відповідно порівняно з контролем. Дворазове обприскування плантації шерпою 25% к. е. (100 г/га) забезпечило зниження пошкоджуваності горіхів жуками лише на 9, 2%, а личинками – на 13%, у зв'язку з пізнім проведенням першого обприскування та несприятливими погодними умовами.

13. Урожайність фундука на ділянках, тричі оброблених фастаком 10% к. е., становить 348, 5 кг/га, діміліном 25% з. п. – 287, 3 кг/га, на ділянках, двічі оброблених шерпою 25% к. е., – 143, 6 кг/га, а частка непошкоджених горіхів – 85, 9; 82, 4 і 47, 8% відповідно. Чистий дохід від застосування фастака та діміліна становить 2673, 3 та 2003, 2 грн. / га, а шерпи – 498, 8 грн. /га. Прибавка врожаю горіхів на суму від 28, 1 до 498, 9 грн. на 1 вкладену гривну свідчить про доцільність обприскування плантацій навіть за урожайності до 20 кг /га.

 

1. Щорічно рекомендується проводити не менше одного обприскування плантацій фундука інсектицидами (базудин 60% в. е., 0, 6 л/га, шерпа 25% к. е., 0, 1 л/га, фастак 10% к. е., 0, 1 л/га, дімілін 25% с. п., 0, 1 л/га) для попередження пошкодження горіхів при додатковому живленні жуків ліщинового довгоносика та відкладанні ними яєць у зав'язі горіхів.

2. Перше обприскування плантацій фундука для захисту від ліщинового довгоносика слід проводити під час додаткового живлення жуків на зав'язях при накопиченні 1000С позитивних температур, а за переважання ранніх сортів – 884С, коригуючи дату обробки за початком опадіння незапліднених зав’язей при безпосередніх спостереженнях. Останнє обприскування необхідно проводити до затвердіння шкаралупи горіхів.

 

 

1. Аль-Бадарат Омар. Трофічні зв’язки комах-шкідників фундука і ліщини // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 103. – С. 69-72.

2. Аль-Бадарат Омар, Мєшкова В. Л. Сезонний розвиток ліщинового довгоносика Сurculio nucum L. // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 102. – С. 128- 135.

3. Аль-Бадарат Омар, Мєшкова В. Л., Слюсарчук В. Є. Сезонний розвиток плодів різних сортів фундука й ліщини та їх пошкодження ліщиновим довгоносиком Curculio nucum L. // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2003. – Вип. 104. – С. 199-206.

4. Гамаюнова С. Г., Аль-Бадарат Омар. Поширення комах – шкідників листя ліщини у різних екологічних умовах // Вісник ХДАУ (Серія ентомологія та фітопатологія). – 2002. – Вип. 3. – С. 33-40.

5. Аль-Бадарат Омар, Мєшкова В. Л. Комахи, трофічно пов’язані з фундуком і ліщиною у Харківській області // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 8-11 вересня 2003 р.) – Ніжин, 2003 – С. 4.

6. Аль-Бадарат Омар, Стовбуненко Д. В., Слюсарчук В. Є. Захист фундука й ліщини від пошкодження комахами // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України: Матеріали Восьмих Погребняківських читань (м. Харків, 3-5 жовтня 2002 р.) – Харків, 2002. – С. 121-125.

 

Аль-Бадарат Омар. Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16. 00. 10 – ентомологія. – Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2004.

На ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області виявлено 141 вид комах фітофагів і 18 видів ентомофагів листогризних шкідників фундука та ліщини. Найбільше видове різноманіття комах-фітофагів встановлено на ліщиновому підліску лісових насаджень лісостепової частини Харківської області, а найменше – на плантаціях фундука в степовій частині (індекс Жаккара -18, 8%).

Виявлено механізми, що визначають розвиток ліщинового довгоносика за однорічним або дворічним циклом. Встановлено, що пошкоджуваність горіхів жуками при додатковому живленні залежить від тривалості періоду від запліднення горіхів до затвердіння шкаралупи, а пошкоджуваність внаслідок відкладання яєць і розвитку личинок – від тривалості періоду від початку інтенсивного росту ядра до затвердіння шкаралупи.

Експериментально доведено, що