Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

максимальні відміни між сортами у 2001 році становили 10 днів (20-30. 06, у середньому – 26. 06), у 2002 – 12 днів (11-23. 06, у середньому – 17. 06), а у 2003 – 15 днів (20. 06-5. 07, у середньому – 28. 06). Це явище також відбувалася раніше у 2002 році, коли швидше накопичувалися позитивні температури. Закінчення росту оплодня також відбувалося найраніше у 2002 році (10. 07), при чому відміни за сортами становили майже місяць (11. 07-12. 08). У 2003 році на процес затвердіння шкаралупи впливала надмірна вологість – тому навіть у горіхів ранніх сортів воно відбувалося пізніше, ніж у попередні роки.

Найбільшу пошкоджуваність горіхів жуками під час додаткового живлення відмічено у 2002 році, коли найбільш рано починався інтенсивний ріст оплодня та ріст ядра. Найменше жуки пошкоджували плоди ліщини та фундука сорту Урожайний, у якого ріст оплодня починався пізніш. Найбільше у всі роки спостережень пошкоджувалися ранні сорти – Сріблястий (у середньому 30%, а у 2002 році – 31, 2%), Давид (27, 6 та 18, 9%).
Встановлено достовірний зв'язок між часткою пошкоджених жуками горіхів (за сукупністю даних для всіх сортів за три роки) та датою початку їх інтенсивного росту (r=0, 58; P<0, 01)  (рис. 3). Через більш ранній початок інтенсивного росту оплодня ранні сорти більшою мірою пошкоджуються жуками при додатковому живленні.
За роки наших досліджень личинками ліщинового довгоносика в середньому було пошкоджено від 4, 9 (Сріблястий) до 13, 6 (Превосходний) відсотків горіхів. Період, коли жуки можуть відкладати яйця в горіхи, обмежений, з одного боку, термінами початку росту ядра, а з іншого – термінами затвердіння шкаралупи. Чим більший проміжок часу проходить між цими явищами, тим більшу кількість яєць можуть відкласти жуки в горіхи, що підтверджує кореляційний аналіз (r=0, 614; P<0, 01).
Проведені дослідження свідчать, що перше обприскування плантацій для захисту від ліщинового довгоносика слід проводити під час додаткового живлення жуків на зав'язях при накопиченні 1000С позитивних температур, а при наявності ранніх сортів – при 884С, коригуючи дату обробки при безпосередніх спостереженнях. За аналізом багаторічних метеорологічних даних, у Харківській області дата першого обприскування насаджень може коливатися від 27 травня до 25 червня, а відкладання яєць – від 6 червня до 6 липня. Останнє обприскування доцільно проводити до затвердіння шкаралупи горіхів. Через мінливість термінів цього явища та залежність їх від вологості повітря для прийняття рішення щодо доцільності останнього обприскування плантацій потрібні спостереження за станом шкаралупи горіхів окремих сортів.
У лісових насадженнях та на плантаціях фундука нами виявлено 18 видів ентомофагів, що уражають шкідників ліщини. Тахіни заражали до 2% гусениць листокруток та п'ядунів, їздці – 3, 2% лялечок зимового п'ядуна та 0, 6% – американського білого метелика. З хижаків виявлено Forficula auricularia L., великого і малого красотілів, мертвоїда Xylodrepa quadripunctata L., буру м'якотілку, хижих клопів, сонечок та золотоочку. Ентомофагів ліщинового довгоносика нами не виявлено.
Застосування препарату фастак 10% к. е. (50 г/га) забезпечило зниження чисельності п'ядунів і листокруток на 96, 3%. Після застосування діміліна 25% з. п. (100 г/га) загибель гусениць становила 92, 2%, лісозахисний ефект – 88, 9%, а також знизилася чисельність листоїдів і клопів, завдяки овіцидній дії препарату.
У 2001 році 4 червня (у перші дні додаткового живлення жуків ліщинового довгоносика на ліщині) було випробувано інсектициди. Високу ефективність забезпечило застосування препаратів регент 80% в. г. (0, 02 г/га), базудин 60% в. е. (0, 6 л/га), шерпа 25% к. е. (0, 1 л/га) та фастак 10% к. е. (0, 1 л/га). Застосування діміліна 25% з. п. (0, 1 л/га) не викликало загибелі жуків, але запобігало розвитку яєць у їх черевцях, тоді як плідність самок у контролі, визначена у такі самі терміни (третя декада червня), становила 25, 67, 1 штук.
У 2002 році ефективним виявилась обробка плантацій фундука шерпою 25% к. е. за норми витрати 0, 1 л/га, проведена 17 червня (у період додаткового живлення жуків на ліщині) та 2 липня (у період масового відкладання яєць самками). Відміни за ефективністю 1-разової та 2-разової обробки виявилися несуттєвими (89, 7 та 90, 6%), тому що значна частина горіхів була пошкоджена до обприскування при додатковому живленні жуків.
У 2003 році триразове обприскування плантацій (4 червня – на початку додаткового живлення жуків ліщинового довгоносика на ліщині, 26 червня – на початку відкладання яєць і 8 липня – у період масового відкладання яєць) препаратами фастак 10% к. е. (0, 05 л/га) та дімілін 25% з. п. (0, 1 л/га) забезпечило меншу пошкоджуваність горіхів жуками при додатковому живленні на 23, 1 і 13, 4%, а личинками – на 24, 2 і 30, 4% відповідно порівняно з контролем (табл. 4).
У варіанті, де застосовували фастак, пошкоджених жуками горіхів було менше, через те що цей препарат викликав загибель жуків. У варіанті, де застосовували дімілін, суттєво зменшилося пошкодження горіхів личинками, що пояснюється овіцидною дією діміліна.
 
Таблиця 4
Ефективність застосування інсектицидів проти ліщинового довгоносика (Харківська область, 2003 рік) 
 
Дворазове обприскування плантацій шерпою 25% к. е. (100 г/га) 20
Фото Капча