Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами

Урожайність фундука у перерахунку на 1 га становила на ділянках, тричі оброблених фастаком, 348, 5 кг, діміліном – 287, 3 кг, а на ділянках, двічі оброблених шерпою, – 143, 6 кг. Непошкоджені горіхи становили у цих варіантах досліду 85, 9; 82, 4 і 47, 8% відповідно. Чистий дохід від застосування інсектицидів становив у варіантах 3-разового застосування фастака та діміліна – 2673, 3 та 2003, 2 грн. у перерахуванні на 1 га, а у варіанті 2-разового застосування шерпи – 498, 8 грн. Висока окупність витрат на застосування інсектицидів (збільшення урожаю горіхів на суму від 17, 9 до 90, 3 грн. на кожну вкладену гривню) свідчить про доцільність проведення обприскування навіть за урожайності до 20 кг /га.

 

 

1. Необхідність дослідження видового складу, трофічних зв'язків і шкодочинності комах, що пошкоджують фундук і ліщину, встановлення причин відмін за ступенем пошкодження різних сортів фундука ліщиновим довгоносиком, визначення переліку та норм витрати сучасних інсектицидів, обґрунтування термінів їх застосування обумовлена важливим господарським і екологічним значенням цих рослин, недостатньою вивченістю зазначених питань і відсутністю рекомендацій стосовно захисту врожаю горіхів.

2. У 2001-2003 роках на ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області нами виявлено 141 вид комах фітофагів, що належать до 107 родів, 39 родин і 7 рядів. Переважна більшість виявлених видів (91, 5%) – поліфаги.

Поодиноко зустрічалися 115 видів (81, 6%), звичайно – 23 (16, 3%), а масово – 3 (2, 1%) : ліщиновий довгоносик (Curculio nucum L.), п'ядуни зимовий (Operophthera brumata L.) і обдирало (Erannis defoliaria Cl.).

3. Листя фундука та ліщини пошкоджують 95 видів комах (67, 4%), корені – 10 (7, 1%), гілки та стовбури -8 (5, 7%), генеративні органи – 2 (1, 4%). Решта 25 видів (18, 4%) живляться бруньками, пагонами та зав’язями.

4. Подібність ентомофауни є найменшою при порівнянні лісових насаджень у лісостеповій частині Харківської області та плантацій фундука у степовій її частині (індекс Жакара 18, 8%). Найбільшу кількість видів знайдено у природних лісових насадженнях – 113 (80, 1% від усіх видів), а найменшу – на плантації фундука у Лозівському районі (39 видів, або 27, 7%). У всіх 4 екосистемах відмічено 19 видів (13, 5%), виключно у лісових насадженнях – 60 (42, 6%), лише у дендропарку ХНАУ – 12 (8, 5%), тільки на плантації у Лозівському районі – 6 (4, 3%).

5. Важливішим шкідником плодів фундука та ліщини є ліщиновий довгоносик. Виліт жуків із місць зимівлі збігається з розкриттям бруньок ліщини, додаткове живлення жуків на ліщині – з початком росту ядра, відкладання яєць у горіхи – з періодом інтенсивного росту ядра.

Розтягнутість термінів розвитку плодів у межах насадження обумовлює якісні зміни в популяції ліщинового довгоносика. Личинки, що виходять із горіхів до середини липня, у той же рік лялькуються та перетворюються на жуків, а ті, що виходять пізніше, зимують на стадії личинки та лялькуються лише у червні-липні наступного року. Одержані дані пояснюють наявність однорічного циклу розвитку ліщинового довгоносика в південних регіонах, дворічного – у північних, проміжного – в умовах східної та центральної України.

6. Виявлені на ліщині та фундуку в Харківській області 11 видів клопів зимують у підстилці лісових насаджень, живляться на молодих органах і тканинах дерев і чагарників, а потім перелітають на сільськогосподарські культури. Протягом усього сезону на ліщині зустрічаються зелений деревний щитник та клоп ягідний. Пошкодження цими клопами може бути причиною опадання 24, 4% зав'язей і появи горіхів із плямистими ядрами.

7. Трубкокрути та мінери у середньому пошкоджують 0, 3 та 1% листків ліщини, листокрутки – 6, 3%, листоїди – 9, 8%, п'ядуни та довгоносики – 43, 5%. Найбільшу кількість видів шкідників листя відмічено в ліщинниках на зрубі, а максимальну пошкоджуваність листя – у ксерофітних місцях.

8. Пошкоджуваність плодів окремих сортів фундука ліщиновим довгоносиком відрізняється і залежить від термінів розвитку горіхів. Найбільшою мірою пошкоджувалися у 2001-2003 роках плоди раннього сорту Сріблястий: жуками при додатковому живленні – на 30%, личинками – на 4, 9%.

Пошкоджуваність горіхів жуками ліщинового довгоносика залежить від тривалості періоду доступності зав’язей для додаткового живлення (r=0, 6; P<0, 01), тобто періоду від запліднення (що збігається з початком швидкого росту оплодня) до затвердіння шкаралупи. Пошкоджуваність горіхів личинками ліщинового довгоносика залежить від тривалості періоду, коли можливе відкладання яєць жуками (r=0, 6; P<0, 01), тобто періоду від початку інтенсивного росту ядра (що збігається з датами досягнення горіхом 50% максимального розміру, закінчення росту пагонів і початку утворення сережок) до затвердіння шкаралупи.

9. У насадженнях ліщини і на плантаціях фундука виявлено 18 видів ентомофагів. Тахіни заражали до 2% гусениць листокруток і п'ядунів, їздці – 3, 2% лялечок зимового п'ядуна і 0, 6% – американського білого метелика. Знайдені хижі комахи: шкірястокрилі, красотіли, чотирикрапковий мертвоїд, бура м'якотілка,