Економічна і соціальна географія україни

 

 

1. Економічна і соціальна географія України як наука.
2. Визначні українські економіко-географи. 
3. Економіко-географічне положення України і його господарська оцінка. 

1. Соціально-економічна географія (СЕГ) наука про загальні та специфічні закони й закономірності територіальної організації суспільства, механізм дії та форм прояву їх територіальних суспільних системах, що функціонують у просторово-часовому аспекті. 

Загальним об’єктом дослідження є антропосфера: земна сфера, де живе людство; сфера Землі, що її прямо чи опосередковано видозмінила людина; використовувана й видозмінена людиною частина біосфери. Конкретним об’єктом дослідження соціально-економічної географії є господарство, його галузі, населення та природні ресурси. Спеціальними об’єктами дослідження є територіально-виробничі комплекси, економічні райони, системи розселення, урбанізовані ареали, територіальні міжгалузеві комплекси тощо. Предметом дослідження економічної і соціальної географії є географічні проблеми просторової організації суспільства, територіальні суспільні системи.

Це самостійна географічна дисципліна, що входить до системи географічних наук, поєднуючи в собі елементи географії, економіки та соціології. Як географічна наука, вона використовує в дослідженнях загально географічні підходи й методи та працює в тісному контакті з природничими дисциплінами – фізичною географією та картографією.

2. Економічну і соціальну географію України вивчали і розвивали багато вітчизняних та зарубіжних вчених. Павло Чубинський (1839-1884) був фольклористом, етнографом, займався статистикою. Він автор національного гімну України. Засновник українського географічного товариства (1873). Степан Рудницький (1877-1937) – основоположник економічної і політичної географії, розвивав антропогеографічний напрямок досліджень, обґрунтував положення України на політичній карті світу. Костянтин Воблий (1876-1947) – економіко-географ, економіст видав книгу «Економічна географія України»,вивчав природні ресурси України, розвиток і розміщення промисловості, провів економічне районування. Валентин Садовський (1886-1947) – економіст, демограф, економіко-географ. Вивчав господарство держави, розробив теорію економічного району, здійснив огляд економічного районування економічних земель, вивчав демографічні особливості України. Антін Синівський (1866-1951) – український географ, історик, автор праць з політичної географії зарубіжних країн, теорії економічної географії. 

3. Географічне положення (ГП) — це одна із фундаментальних категорій географічної науки. Воно являє собою просторове (у межах земної поверхні) відношення певного об’єкта (країни, міста, гірського масиву, природної територіальної системи тощо) до географічних даностей, що лежать поза ними і мають чи можуть мати на нього суттєвий вплив.

Територія України (603,7 тис. км.кв.) складає тільки 0,4% загальної площі суходолу. Об’єктивно Україна має сприятливе ЕГП, вона розташована у Східній Європі. За площею країна є найбільшою в Європі, за чисельністю населення посідає п’яте місце. Україна знаходиться на перетині шляхів Європи в Азію. Україна має широкий, понад 2590-кілометровий вихід до країн Центральної і Західної Європи. Геополітичне положення (ГПП) України проявляється в глобальному, регіональному та сусідському аспектах. Україна – індустріально-аграрна країна зі значними економічними ресурсами. Частка нашої держави у світовому виробництві промислової і сільськогосподарської продукції перевищує 1%. Водночас кількість її населення становить менше 1% від населення планети. Україна посідає перше місце у світі за збором цукрових буряків і соняшнику. За абсолютним розмірами видобутку сировини і виробництва деяких видів продукції Україна входить до десятки найбільших виробників. Це стосується видобутку залізної, марганцевої руди, вугілля, збору картоплі і зерна тощо. 

 

1. Що є об’єктом і предметом дослідження економічної і соціальної географії?
2. Яке місце займає економічні і соціальна географія в системі наук?
3. Охарактеризуйте діяльність економіко-географів та основних наукових центрів.
4. Яке значення та розвиток господарства відіграє ЕГП України?

 

 

1. Українська державна територія та її етнічні землі. 
2. Основні етапи формування сучасної державної території України
3. Сучасний адміністративно-територіальний устрій України.

 

1. Географічний простір — це простір у якому відбувається політичне, соціальне, економічне та духовне життя суспільства. Він є частиною земної суші і водної поверхні з усім складним природним середовищем та ландшафтом, які впливають на господарське життя, соціальні відносини у суспільстві. Український географічний простір складається з трьох частин, які послідовно входять одна в одну: 1) територія держави; 2) українські етнічні землі; 3) глобальний простір. 

Географічним ядром глобального простору українства є державна територія — чітко окреслена у просторі і визнана міжнародними угодами площа земної поверхні і земних надр під нею, а також дванадцятимильна (22,2 км) зона морських вод і дна (акваторія), та товща атмосфери над ними (аероторія). 

Українські етнічні землі (етнічна територія) — це простір земної поверхні, який компактно заселений і господарські