Економічна і соціальна географія україни

Економіко-географічна класифікація (за М.М. Паламарчуком). За цією класифікацією усі ПР поділяються на дві групи: міжрайонного значення та внутрішньорайонного значення. Кожна група складається з двох частин. Зокрема, ресурси міжрайонного значення поділяються на ті, що: суттєво впливають на структуру комплексу регіону і дають масову продукцію для вивезення в інші райони; мало впливають на галузеву структуру комплексу регіону, але визначають його спеціалізацію у міжрайонному поділі праці.

Ресурси внутрішньорайонного значення поділяються на ті: на базі яких розвиваються виробництва, що суттєво впливають на галузеву структуру регіону, але дають мало продукції для вивезення; які суттєво впливають на територіальну структуру господарства.

2. Природно-ресурсний потенціал території має таку структуру: 

• компонентну;
• функціональну;
• територіальну;
• організаційну.

Компонентна структура ПРП – це внутрішньовидові та міжвидові співвідношення природних ресурсів (лісових, земельних, водних, мінеральних, біологічних тощо). 

Найбільшу частку в компонентній структурі ресурсів України займають земельні (44,4% усього ресурсного потенціалу) і мінеральні (28,3%) ресурси. Найнижчим є потенціал фауністичних (0,5%) і лісових (4,2%) ресурсів.

Функціональна структура ПРП відображає класифікацію природних ресурсів за їхньою здатністю до формування комплексів та участі в територіальному поділі праці. Природні ресурси поділяються на чотири групи: міждержавного, загальнодержавного, регіонального та місцевого значення.

Територіальна структура ПРП характеризує різні форми просторової організації природно-ресурсних комплексів.

Організаційна структура ПРП розглядає природні ресурси під кутом зору їхньої самоорганізації, самовідтворення, а також щодо ефективності їхньої експлуатації, охорони й відтворення.

3. Мінеральні корисні копалини України.

Паливні (горючі) корисні копалини.

Кам’яне і буре вугілля. Основні запаси зосереджені в трьох вугільних басейнах: Донецькому і Львівсько-Волинському кам’яновугільному та Дніпровському буровугільному. 

Питома вага України у видобутку нафти країнами Європи складає 0,2%, природного газу – 1,6%. Основні родовища вуглеводнів зосереджені в трьох нафтогазових районах – Дніпровсько-Донецькому, Прикарпатському та Причорноморсько-Кримському (Південному). 

Торф, горючі сланці. Промислові запаси торфу в Україні оцінюються в 3,5 млрд. т (з них балансові – 660 млн. т). Основні запаси торфу сконцентровані в Українському Поліссі. В Україні на півночі Кіровоградської і на півдні Черкаської області є значні запаси горючих сланців. Прогнозні запаси горючих сланців складають 3,7 млрд. т. Найбільший інтерес має Бовтишське родовище. 

Рудні корисні копалини.

Залізна руда. Основними басейнами залізних руд є Криворізький та Керченський, а районами – Кременчуцький і Білозерський. 

Марганцеві руди. Україна посідає друге місце в світі за запасами марганцевої руди. Їх добувають в одному з найбільших у світі Нікопольському марганцеворудному басейні. Загальні запаси – 2,3 млрд. т. Вміст марганцю в рудах становить в середньому 25-30%. Певний інтерес можуть представляти марганцеві руди Українських Карпат, зосереджені в Чивчинських горах, але залягають вони у труднодоступних районах. 

Україна має значні запаси титанових руд. Найбільшими родовищами титанових руд є Іршанське в Житомирській області та Самотканське в Дніпропетровській області.

Солі магнію є в Сиваші, а також у складі калієвих солей Калусько-Голинського родовища. Запаси нікелевих руд є в Придніпров’ї і на Побужжі. 

Запаси ртутних руд (кіновар) – Микитівське родовище (Донецька обл.), невеликі запаси руд є в Криму і Закарпатті. За запасами ртутної руди Україна посідає друге місце в світі.

Україна небагата алюмінієвою сировиною – боксити Дніпропетровської обл., Черкаської обл.; нефеліни Запорізької обл.; алуніти Закарпатської обл. 

В Закарпатті, на Донбасі є поліметалічні руди (свинцево-цинкові).

На Волині та Рівненщині виявлено родовища міді. 

Україна займає перше місце в світі за запасами германію як супутного розсіяного елемента в кам’яному вугілля Донецького і Львівсько-Волинського басейнів.

Україна перспективна на золото. Зусиллями геологів в Україні відкрито ряд великих родовищ у золоторудних районах: Придніпровському, Кіровоградському, Побузькому, Закарпатському та Донецькому. 

В Україні є значні запаси уранових руд. «Урановим Донбасом» України називають Кіровоградську область. З 1951 р. уран добувається в Жовторіченському родовищі на околицях м. Жовті Води (Дніпропетровська область).

Нерудні корисні копалини.

Кухонна соль. Найбільшими є Слов’янське і Артемівське родовища в Донецькій області, ропні води Сиваша та Сакського озера в Криму, соляні озера та лимани Азово-Чорноморського узбережжя, Солотвинське родовище в Закарпатській області. Балансові запаси твердих солей України становлять близько 16,7 млрд. т.

Запаси калійних солей в Україні невеликі. Розташовані в Прикарпатті – у Львівській та Івано-Франківській областях. Промислові запаси зосереджені в Калусько-Голинському (Івано-Франківська обл.) і Стебниківському (Львівська обл.) родовищах. Балансові запаси 13 розвіданих родовищ становлять майже 2,4 млрд. т.

Самородна сірка. Основні запаси розміщені у Львівській обл. Балансові запаси сірки становлять 526 млн. т.

В Україні є також незначні поклади фосфоритів – сировини для виробництва добрив. Важливою сировиною є мінеральні барвники (кольорові глини, окислені залізні руди, малахіт, кіновар, лазурит, кольорові туфи тощо). За запасами мінеральних барвників Україна займає значне місце в СНГ. Розвідано 8 родовищ, з них систематично розробляються три: Цілик (Дніпропетровська область), Суха Кам’янка (Харківська), Яснопольське (Донецька). 

Графіт. Наша країна має значні ресурси графіту (126 млн. т балансових запасів). Найбільше родовище – Завалівське (Кіровоградська обл.). 

Основні родовища флюсових вапняків (40%) розташовані в Донецькій області — Новотроїцьке, Первомайське, Північно-Шевченківське, Каракубське, Єленівське, в Дніпропетровській області і Криму. Запаси флюсових вапняків Україні дорівнюють 3,3 млрд. т.