Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економічна соціологія

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">економічна теорія – це частковий випадок теорії систем і теорії соціальної дії;

обмін між економічною підсистемою та іншими підсистемами – це обмін діями за принципом “внесок-результат”;

конкретний економічний процес завжди детермінований неекономічними чинниками;

економічна теорія – це гілка поведінкових наук.

Отже, економічна соціологія як спеціальна соціологічна теорія, вивчає економічні процеси, економічні відносини, явища економічного життя суспільства, соціальні інститути, соціально-економічні процеси, взаємодію економічної та соціальної сфер. Економічна соціологія – міждисциплінарний науковий напрям, який інтегрує соціологію та економіку, вивчає дії економічних та соціальних законів.

 

Категорії економічної соціології

 

Як і кожна наука, економічна соціологія має власний категоріально-понятійний апарат, який застосовується для опису та пояснення досліджуваних об'єктів. Погляд на економіку як соціальний процес обумовлює багаторівневу систему категорій економічної соціології. Структуру головних категорій економічної соціології складають різноманітні категорії і поняття: загальнонаукові, загальносоціальні, специфічні.

Загальнонаукові категорії (структура, функції, процес, механізм, елемент, зв'язок, стійкість, мінливість, розвиток тощо), запозичені з загальної методології та відображають зміст процесів, що відбуваються на стику економіки та суспільства в цілому. В економічній соціології вони використовуються як засіб опису: 1) економічної та соціальної сфер; 2) соціального механізму регулювання економіки і окремих соціальних механізмів; 3) для виокремлення і аналізу специфічних “підсистем” суспільства (соціально-територіальна, соціально-професійна, соціально-управлінська тощо).

Загальносоціальні категорії мають міждисциплінарний характер. Вони запозичені економічною соціологією з різних наук соціально-економічного та гуманітарного напрямів, зокрема:

економічної теорії (власність, продуктивні сили, виробничі стосунки, засоби виробництва, розподіл, обмін, споживання тощо) ;

філософії (суспільна свідомість, суспільні відносини) ;

соціальної психології (колектив, особистість, мотивація, ідентифікація, адаптація, конформізм, конфліктність тощо) ;

соціології (взаємодія, соціальна група, соціальна структура, соціальна організація, соціальна мобільність, соціальний статус, соціальна роль, соціальний престиж) ;

соціології праці (зміст, характер, умови праці, ставлення до праці, трудова поведінка, мотивація праці тощо).

Специфічні категорії економічної соціології виникли і розробляються у рамках економічної соціології й відображають її власне бачення суспільного життя. Головні категорії цієї групи:

соціальний механізм регулювання економіки;

окремі соціальні механізми регулювання соціально-економічних процесів;

економічна свідомість;

економічне мислення;

економічна культура;

економічний інтерес;

соціально-економічний стереотип;

економічна поведінка.

Структуру основних категорій економічної соціології можна також представити як багаторівневу ієрархію, що включає три рівні. Перший рівень складають дві категорії – економічна сфера і соціальна сфера. Другий рівень складають категорія “соціальний механізм регулювання економіки” і окремі соціальні механізми регулювання окремих соціально-економічних процесів. Третій рівень складають категорії, що конкретизують зміст соціальних механізмів: економічна свідомість, економічне мислення, соціально-економічні стереотипи, економічна поведінка, економічна культура тощо.

Розвиток економічної соціології, що активно відбувається останнім часом, залучає до її предметного поля поняття ринкової економіки – ринкова економіка, власність, зайнятість, безробіття, ринок праці, сегментація ринку праці, ринкова трудова поведінка тощо.

Розглянемо основні категорії економічної соціології.

Економічна сфера є цілісною підсистемою суспільства, головним призначенням якої є виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для життєдіяльності людей. Вона включає в себе значну кількість складних підсистем, які в свою чергу утворюють ряд секторів, зокрема: первісний сектор (промисловість) ; вторинний сектор (сільське господарство) ; третинний сектор (послуги).

Взаємодія наведених підсистем відбувається шляхом перетину їх функцій, через взаємодію їх соціальних інститутів та організацій. Економічна сфера взаємодіє з політикою, культурою, освітою, побутовими послугами та іншими елементами системи. Вона виконує в суспільстві наступні соціальні функції: генетичну, ціннісно-нормативну, виховну, інтегративну, регулятивну, творчу, адаптаційну.

Соціальна сфера – це сфера підтримання життя, задоволення різноманітних людських потреб привласненням матеріальних умов життєдіяльності та існування. Іншими словами йдеться про привласнення (засвоєння і оволодіння) предметно-речових засобів (матеріальних, духовних, інформаційних) і умов відтворення людини (природних, територіальних соціальних, культурних) як суб'єкта суспільних відносин, які носять конкретно-історичний характер.

Важливим для розуміння соціальної сфери є той факт, що ці соціальні процеси відбуваються між індивідами, групами, спільнотами, які мають у суспільстві різний соціально-економічний статус (високий, середній, низький), займають різне місце у суспільній організації праці (керівники та підлеглі), розрізняються за відношенням до власності (підприємці та наймані працівники), засобів виробництва (фізична та розумова праця), джерелами (прибуток, заробітна плата, пенсія) та рівнем доходів (багаті, бідні, злиденні) тощо. В цьому розумінні соціальна сфера віддзеркалює найважливіший аспект суспільного життя – соціальну нерівність

Соціальна сфера – це відносини і взаємодія індивідів, соціальних груп, спільнот, що мають різне соціально-економічне становище в суспільстві

На межі економічної та соціальної сфер внаслідок їх взаємодії виникають соціально-економічні процеси. Ядром і суб'єктом цих процесів є людина – особистість, як елемент соціальних спільнот (професійних, демографічних, територіальних, етнічних та ін.), включена у систему економічних і соціальних відносин (діяльність щодо виробництва, розподілу, обміну матеріальних цінностей), а також міжгрупові соціальні взаємодії.

Таким чином, сутність взаємовідносин між економічною і соціальною сферою виявляється у взаємовпливах економічних відносин на соціальну структуру суспільства, на активність соціальних груп, їх поведінку та системи соціальної нерівності на соціально-економічні процеси. Особливу роль у цих взаємовідносинах відіграє людський фактор, який є активною силою розвитку економіки через соціальний механізм.

Соціальний механізм розвитку економіки – це стійка система взаємодії соціально-економічних груп у сферах виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних

Фото Капча