Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економічна соціологія

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

працівників передбачає певний рівень економічної культури як суспільства загалом, так і економічної культури виробників та споживачів, управлінського персоналу.

Економічна культура – це стала система цінностей, норм, стереотипів поведінки, культурних еталонів, традицій, звичаїв та умінь, які є регуляторами економічної поведінки людей і відтворюють домінуючі в суспільстві зразки та моделі соціоекономічної діяльності.

Головними особливостями економічної культури є такі:

Вона охоплює лише ті цінності, норми, потреби, які виникають з потреб економіки і суттєво впливають на неї.

Основним каналом впливу на економіку є економічна поведінка, на яку суттєво впливає політична влада.

Вона більше, ніж інші види культур, орієнтована на управління поведінкою людей, спонукаючи їх до певних дій, підвищення їх віддачі.

Економічна культура виконує такі функції:

соціальної пам'яті – виокремлює цінності і норми, необхідні для подальшого розвитку економіки;

регулюючу – виступає одним з механізмів управління соціально-економічною поведінкою;

зберігачу – накопичує еталони відповідної економічної діяльності, інноваційної активності (наприклад, збереження традицій економічної взаємодопомоги, освоєння кращих елементів прогресивних трудових моделей тощо) ;

транслюючу – передає з минулого в сучасність цінності та норми, що лежать в основі трудового процесу, процесів споживання, розподільчих та інших економічних дій та відносин;

креативну – оновлює цінності та норми, що регулюють розвиток економіки, презентує нові економічні уявлення, нові зразки поведінки.

Економічну культуру складають цінності та норми як інституціонального, так і особистісного характеру. Вони є взаємопов'язаними – культурні особливості економічних інститутів формують культурні риси населення, останні, в свою чергу, впливають на інституціональну культуру. Завдяки взаємозв'язку інституційного та особистісного аспектів економічна культура набуває цілісного характеру. Зміни в економічній культурі відбуваються повільно, під впливом різних внутрішніх і зовнішніх факторів.

До внутрішніх факторів відноситься економічна свідомість, яка базується на систематизованих наукових знаннях, заснованих на свідомому використанні соціально-економічних законів.

Економічна свідомість – погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення і переконання стосовно економічних процесів і явищ, ставлення до власності тощо.

З економічною свідомістю тісно пов'язане економічне мислення, яке ґрунтується на економічній практиці.

Економічне мислення – 1) система поглядів індивіда на закономірності економічного розвитку, сутність економічних явищ і процесів та причини їх виникнення; 2) діалектичне поєднання і взаємодія економічних знань, ідей, теорій тощо в економічній системі.

Економічне мислення – структурний елемент мислення людини взагалі. Зміст економічного мислення людини зумовлений типом існуючих суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, культурних, характером законодавчої бази), умовами її життя, місцем у соціальній структурі та ін.

Визначальним фактором змісту економічного мислення є характер існуючих відносин власності, уміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого підприємства, галузі, народного господарства варіанти розвитку, оволодіння найновішими прийомами технологічних, проектно-конструкторських розробок, техніко-технологічна культура, орієнтація на найраціональніше використання економічних і природних ресурсів тощо. Правильне економічне мислення забезпечує раціональне управління діями людини на робочому місці, в масштабі підприємства (об'єднання), галузі, народного господарства.

Розрізняють економічне мислення шаблонне (рішення приймається на рівні здорового глузду) і творче (пов'язане з виробленням нових методів розв'язанні певних завдань та досягнення мети, критичний підхід до існуючих економічних форм тощо). Економічне мислення і економічна практика перебувають у діалектичній взаємодії, тобто взаємообумовленості, взаємозбагаченні. Визначальною стороною в цій взаємодії є економічна практика. Водночас економічне мислення справляє активний зворотний вплив на практику, стимулює економічну діяльність людей, реалізується в ній. Важливою умовою формування правильного економічного мислення є усвідомлення людиною національної ідеї, духу народу, національна свідомість. Особливо важливе значення цієї умови у формуванні економічного мислення в Україні.

У процесі пізнання реальних причин корінних стимулів економічної діяльності й економічної поведінки людей використовують категорію «економічний інтерес».

Економічні інтереси – усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об'єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їх потреб, місцем у суспільному поділі праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею.

Визначаються вони місцем людини в економічній системі, еволюцією відносин економічної власності, спонукають людину (групу, спільноту) до певної соціально-економічної діяльності, сприяючи узгодженню взаємодії індивідів, груп, верств. Економічні інтереси, відображаючи роль конкретних суб'єктів у системі суспільного поділу праці, є об'єктивними, належать реальним суб'єктам, що вступають у відносини між собою. Їх структура настільки різноманітна, наскільки різноманітні суб'єкти господарських зв'язків. Вони змінюються із зміною ролі їх носіїв у суспільному поділі праці, стають рушійною силою суспільного розвитку економічних відносин.

Економічні інтереси – найконкретніша форма вияву відносин економічної власності. Відповідно до трьох основних типів власності (приватної, колективної, суспільної) виділяють індивідуальні (особисті), колективні та суспільно-економічні інтереси.

У суспільстві, що перебуває на стадії трансформації, постійно відбувається інституціалізація економічних поглядів, утвердження нових економічних ролей і норм поведінки. Це пов'язано з утворенням нових організаційних структур, посад.

Економічна соціальна роль – виконувані соціальними суб'єктами функції, які визначаються їх місцем у системі економічних відносин, пануванням певного типу економічних відносин

Вони залежать від системи власності, методів управління економікою, умов економічної мобільності тощо.

Аналіз економічних ролей різних соціальних суб'єктів потребує з'ясування категорії «економічна активність».

Економічна активність – вияв індивідуальності, самореалізації особистості у сфері виробництва, обміну та споживання, рівень її економічної взаємодії із зовнішнім середовищем

 

Становлення економічної соціології як науки

 

Кожна наука

Фото Капча