Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економічна соціологія

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

навколишнього середовища. Тоді ж відбулася інституціалізація економічної соціології як наукової дисципліни.

Важливе значення для становлення економічної соціології на цьому етапі відіграли наступні три напрями управлінського підходу: індустріальна (промислова соціологія), соціологія організацій, теорія соціальної стратифікації і соціальної мобільності. Перші два напрями пов'язані з пошуками шляхів ефективного управління людським фактором економіки, що знайшло вираження у створених в цей період концепцій “людських стосунків” (Е. Мейо), теорії лідерства, керівництва (Д. Макгрегор). Третій напрям – теорія соціальної стратифікації і соціальної мобільності (П. Сорокін, Я. М. Блау, О. Д. Дункан) – зосередився на дослідженнях економічного статусу різних соціальних груп, соціальної мобільності у контексті статусних досягнень. Що стосується управлінських підходів у системі економічної соціологічної теорії, то слід відзначити також вагомий внесок Г. Файоля, Л. Шелдона, Р. Тейлора, Г. Саймона, які своїми працями сприяли виокремленню економічної соціології з системи економічного знання й становленню її як самостійної галузевої соціології.

Найбільший внесок у розвиток цього напряму вніс відомий американський соціолог Н. Смелзер. Його вважають засновником економічної соціології як науки в її західному варіанті. За визначенням Н. Смелзера «економічна соціологія є додатком загальної системи відліку соціологічних змінних і пояснювальних моделей соціології до дослідження комплексу різних видів діяльності, що стосуються виробництва, розподілу, обміну і споживання обмежених матеріальних ресурсів». Для пояснення специфіки об'єкту цієї науки Н. Смелзер користується двома класифікаціями. По-перше, підрозділяє суспільне життя на дві сфери: економічну і неекономічну (політику, культуру, етнічні спільності і спорідненість, стратифікацію). По-друге, вводить поняття «соціологічні змінні», розділяючи їх на дві групи: 1) діючі у сфері економіки; 2) діючі в неекономічних сферах. Застосування соціологічної системи відліку дозволяє Н. Смелзеру вивчати за допомогою соціологічних змінних як об'єктивні ролеві функції спільностей і груп в економічній і неекономічній сферах, так і суб'єктивну сферу мотивації їх поведінки в цих сферах.

Наступне десятиріччя (70-ті роки ХХ ст.) було кризовим для розвитку економічної соціології внаслідок занепаду структурного функціоналізму. Це стимулювало пошук інших методів дослідження економічної системи суспільства. Сучасна економічна соціологія постійно наповнюється і синтезується завдяки різним підходам вивчення і осмислення соціально-економічних процесів і явищ, що відбуваються як на макро-, так і на мікросоціологічному рівні суспільного життя.

Сучасна економічна соціологія має певний самостійний статус із відповідним колом досліджуваних проблем. Спеціалісти у галузі економічної соціології (О. Вудворт, Ч. Арджіріс) вважають за необхідне доповнити економічні та соціологічні змінні психологічними характеристиками. Для сучасної економічної соціології Заходу є характерними (за В. Пилипенко) :

психологічна редукція економічної науки;

перехід на рівень поведінкових теорій;

використання категорій, що дозволяють окреслити зміст та мотиви

економічної поведінки;

врахування впливу неекономічних чинників на економічну поведінку;

прогнозування реакції груп населення на економічні інновації;

дослідження впливу масової свідомості і масової поведінки на ринкові зміни.

Що ж до основних напрямів досліджень сучасних західних соціологів,

то має сенс відзначити доробки Ф. Іріберна (вивчення споживацької поведінки), Р. Гордона та П. Телока (вплив урядової політики на динаміку потреб), Б. Леменішера (поведінка сім'ї). Говорячи про сучасну західну соціологію, не можна залишити поза увагою й так звану «нову економічну соціологію», яка є вельми популярною серед американських та європейських соціологів, яка найбільшою мірою спирається на три напрями соціологічного теоретизування: «теорію меж», «культурну соціологію», «організаційну соціологію».

У 80-ті роки ХХ ст. оживилася економічна соціологія і на теренах колишнього СРСР. Значний резонанс справили праці російських фахівців Т. Заславської та Р. Ривкіної. Серед українських дослідників виділялися своїми працями А. Ручка, Є. Суїменко, С. Макеєв, О. Якуба, І. Попова.

Сучасний розвиток економічної соціології в Україні зумовлений складними соціально-економічними перетвореннями, пошуком шляхів подолання суспільно-економічної кризи, інтегрування у світове господарство. Відомий український учений В. Пилипенко наголошує на винятковій значимості розробки нової міждисциплінарної галузі суспільствознавства – економічної соціології, що пов'язано, на його думку, з двома обставинами. Перша обумовлена реальним розривом між економічною і соціальною політикою, наслідком чого є слабка орієнтація економічних перетворень, реформ (і в методологічному, і в практичному відношенні) на соціально-психологічну реакцію населення. Друга, пов'язана з певною відстороненістю економічної теорії і практики від реального економічного життя, в якому крім речових, товарно-вартісних стосунків, економічних законів, діють живі особистості, головні діячі економічних відносин.

Загалом сучасна українська економічна соціологія зосереджується на вирішенні таких завдань.

Дослідження соціальних механізмів, що визначають розвиток

економічної сфери суспільства, регулюють економічну діяльність індивідів, спільнот і груп.

Вивчення складу, якісних особливостей та мотивації тих

суспільних груп, взаємодія яких становить основу соціального механізму розвитку економіки.

Дослідження економічних закономірностей, форм і способів

економічної поведінки суспільних груп, включаючи поведінку у сфері приватного підсобного і домашнього господарства, а також епізодичні форми зайнятості.

Аналіз умов і чинників, від яких залежить економічна поведінка

груп, їхнє соціально-економічне становище, можливість участі в управлінні господарством та її реалізація.

Вивчення соціально-економічної свідомості людей і соціальних

груп, їхніх інтересів, запитів, ціннісних орієнтирів, життєвих планів, уявлень про шляхи вдосконалення суспільних відносин, у тому числі розвитку демократії, самоствердження і соціальної ініціативи тощо.

Розроблення системи соціально-економічного управління

господарством, яка забезпечує інтеграцію інтересів різних груп; обґрунтування конкретних шляхів ефективного використання трудового, виробничого та соціального потенціалу особистості і

Фото Капча