Економічні аспекти регіональної політики США

В цілях пом'якшення кризи іпотечного кредитування адміністрація Обами запропонувала програму стабілізації ситуації на ринку житла. Зокрема, була розроблена програма рефінансування домовласників, мають хорошу кредитну історію, а також програма, спрямована на зниження іпотечних платежів.

Крім перерахованих заходів, була запущена фінансова реформа, спрямована на підвищення прозорості сфери фінансів і введення додаткових заходів щодо її регулювання в цілях запобігання в майбутньому виникнення подібних криз.

Реалізація антикризової програми по стимулюванню американської економіки і поліпшення стану ринку праці не повною мірою виправдала покладених на неї надій: економічне відновлення йшло повільніше, ніж очікувалося, і не супроводжувалося достатнім зростанням робочих місць в економіці США. Рівень безробіття, який становив на початку 2009 року 8, 5%, досяг на початку 2010 року 10, 6% і знизився до 9, 1% в серпні – вересні 2011 року. Незважаючи на зусилля, восени ситуація у сфері зайнятості суттєво не покращилася, посилюючи страхи насування нової рецесії.

В цілях подолання безробіття та стимулювання американської економіки Барак Обама у вересні 2011 року представив перед конгресом новий законопроект під назвою «Закон про робочі місця в Америці» (AmericanJobs Act3), на реалізацію якого потрібно близько 450 млрд. доларів. Запропонований законопроект покликаний створити нові робочі місця і підтримати середній клас. Його основними елементами є продовження терміну пільгового оподаткування заробітної плати та податкове стимулювання найму нових працівників, а також виділення коштів на інфраструктурні проекти. Запропоновано вдвічі знизити прибутковий податок, який американці відраховують у систему соціального забезпечення. В даний час його розмір становить 6, 2% від заробітної плати для компаній і 4, 2% від одержуваного доходу для співробітників (до 2011 року останній становив 6, 2%). [7]

 

Табл. 1

Індекс Dow Jones Industrial Average

місяц-рікзначення

05-201212709. 51

06-201212544. 90

07-201212820. 00

08-201213134. 90

09-201213402. 12

10-201213356. 87

11-201212893. 74

12-201213143. 94

01-201313594. 59

02-201313968. 05

03-201314425. 89

04-201314675. 91

 

План передбачає введення різних податкових пільг за умови найму нових працівників або збільшення заробітної плати найнятим працівникам. Для надання податкових пільг роботодавцям, які наймають нових співробітників, потрібно 240 млрд. доларів. Президент пообіцяв, що даний пакет не призведе до збільшення розмірів державного боргу США.

План президента викликав неоднозначну реакцію. Республіканці, які мають більшість у Палаті представників і блокуюча меншість в Сенаті, піддали його критиці, вважаючи, що створення робочих місць заважають завищені державні витрати, надмірна зарегульованість американського ринку і діючі податкові правила. Одержимі ідеєю економії, вони побоюються чергових невиправданих витрат і розглядають його новий план як передвиборний хід у світлі зниження рівня підтримки Обами американцями. Його пропозиції щодо збільшення інвестицій в інфраструктуру і підвищення податків не знаходять підтримки в опозиції, проте за іншим заходам в рамках даного законопроекту може бути вироблена спільна позиція.

У жовтні 2011 р. розроблений адміністрацією Обами пакет заходів по боротьбі з безробіттям був заблокований Сенатом США. У відповідь на це президент звинуватив республіканців у саботажі і заявив, що проведе план, виставивши його на голосування по частинах. Таким чином, боротьба навколо нових пропозицій Обами триває.

Рецесію кінця першого десятиліття XXI століття нерідко порівнюють з кризою 30-х років минулого століття, однак очевидно, що за своїми соціальними наслідками вони непорівнянні. Уряд США, як і більшості інших розвинених і багатьох країн, прийняв безпрецедентні заходи і витратив величезні фінансові кошти для того, щоб Велика рецесія не переросла у Велику депресію. Проте до цих пір всі спроби адміністрації Обами оживити американську економіку не дали очікуваних результатів: економічне зростання залишається слабким, країна балансує на межі рецесії і поки не вдалося забезпечити умови для створення нових робочих місць.

Величезні вливання в американську економіку державних коштів, спрямованих на її підтримку, а також на соціальні програми і боротьбу з безробіттям в умовах істотного зниження податкових надходжень значно погіршили фінансовий стан США. Конфлікти, які вийшли на поверхню в ході дебатів про підвищення стелі держборгу, підірвали довіру до всіх політичних інститутів, а також оголили гостроту фінансових і соціально – економічних проблем.

В умовах навислої загрози технічного дефолту необхідність підвищення стелі держборгу змусила адміністрацію Обами піти на компроміс з конгресом і прийняти жорсткий план скорочення бюджетних витрат. Прийнявши в терміновому порядку закон про підвищення порогу держборгу, американські власті зробили перший крок на шляху взяття під контроль фінансів і вироблення плану заходів, які в подальшому дозволили б США жити за коштами. Зазначений закон передбачає скорочення бюджетних витрат більш ніж на 2 трлн дол. протягом 10 років і створення міжпартійного комітету в конгресі, якому належить вирішити, які саме статті витрат повинні потрапити під скорочення.

 

Табл. 2. Темпи зросту ВВП США, %

рікзначення

20032. 5

20043. 5

20053. 1

20062. 7

20071. 9

2008-0. 3

2009-3. 5

20103. 0

20111. 5