Фармако-токсикологічна оцінка дії Фенарону

У модельних дослідах із використанням вітаміну А вивчено антиоксидантні властивості фенозан-кислоти у комплексі із цеолітами різної кількості, отриманих із трьох родовищ та зроблена оцінка їх дії, порівняно з відомими антиоксидантами (сантохіном, ділудіном, фенозан-кислотою). Встановлено найвищу протиокиснювальну дію препаратів у співвідношенні: фенозан кислоти – 70% і цеоліту 30%, яка отримала назву фенарон.

Фенарон забезпечував найбільше збереження вітаміну А в олійних розчинах при t= 700 С протягом 15 діб – 98, 7%, порівняно з фенозаном 1 (метиловий ефір фенозан кислоти) – 91, 2%; фенозан-кислотою – 84, 2%; сантохіном – 79, 8%; ділудіном – 73, 8%, контролю без антиоксидантів – 43, 2%.

Установлено оптимальні кількості щодо антиоксидантної дії фенарону в оліях – 0, 02%, преміксах – 1, 2%, м’ясо-кістковому та кістковому борошні відповідно – 0, 02 і 0, 1% (порівняно з різними дозами сантохіну), та виявлено позитивний його вплив на зменшення закиснення м’ясо-кісткового борошна різних гатунків.

Виявлено, що фенарон відноситься до помірно небезпечної групи препаратів (3 клас безпеки), не проявляє здатності щодо кумуляції (коефіцієнт кумуляції 6, 2), не впливає на репродуктивні функції тварин, проте в дозі 1/5 ЛД50 (106 мг/кг-токсична) порушує функціональний стан нирок і печінки в лабораторних тварин.

За умов тривалого введення (56 діб) в раціон курчат-бройлерів фенарону (85 г/т корму) не виявлено в їх організмі негативних змін з боку показників фармакодинаміки та загибелі курчат. Установлено підвищення приростів живої маси (8 - 10%) без кумуляції фенозан кислоти в тканинах внутрішніх органів і зниження якісних показників м’яса.

У дослідах на білих щурах не виявлено негативних змін з боку біологічної оцінки якості м’яса курей-бройлерів (після згодовування їм фенарону), про що свідчать фізіологічні параметри величин гематологічних і біохімічних показників крові щурів, порушення функцій внутрішніх органів, у тому числі за умов навантаження етанолом, а також відсутність загибелі тварин. Фенарон не впливав на тучні клітини печінки щурів, репродуктивну функцію самок, про що свідчить нормальне народження і розвиток молодняку.

Установлено, що додавання фенарону до основного раціону корів знижує у молоці концентрацію свинцю, стронцію, хрому, нікелю, міді, вольфраму, марганцю, кобальту, цезію, порівняно з початком досліду, а у крові підвищує кількість високорезистентних еритроцитів і відбувались зміни в бік покращення закисно- відновних процесів в організмі.

Застосування фенарону молодняку худоби у перші дні після народження. викликало в їх організмі підвищення активності гуморальних і клітинних факторів неспецифічної резистентності – високого рівня у крові та рідинах організму комплексу білка сироватки, бактерицидних субстанцій – лізоциму.

 

 

Пропонуємо спеціалістам тваринницьких господарств, вітамінних, комбікормових та біохімзаводів України при використання у практиці тваринництва та ветеринарної медицини нового антиоксиданту “Фенарон” керуватися “Настановою щодо застосування препарату”, яка підготовлена за результатами наших досліджень і затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України №15-14/330 від 30. 12. 1997р.

Фенарон вносити в таких кількостях: премікси для сільськогосподарських тварин і птиці - 12, 5 кг/т. ; розчини ретинолу ацетату, ретинолу пальмітату і мікровіту А - 0, 02%; каротину в трав’яному борошні - 0, 015%; жирів у м’ясо-кістковому і кістковому борошні - 0, 02%. Введення в комбікорми для сільськогосподарської птиці в кількості 85 г/т, для свиней – 50-60 г/т. З метою зменшення негативної дії важких металів на організм худоби додавати 370 мг препарату на 1 тону корму, а також для підвищення неспецифічної резистентності, прискорення росту і профілактики вільнорадикальних патологій телятам віком 21-45 діб фенарон випоювати з молоком у дозі 70 мг на голову в добу.

 

 

1. Параметри крові корів при згодовуванні антиоксидантів. /Назар Б. І., Юрчук Є. Ф., Гривул Т. М., Коробов В. М., Телегус Я. В. / //. Матеріали науково-практичної конференції “Неінфекційна патологія тварин” Білоцерківський державний сільськогосподарський інститут м. Біла Церква 1995. Ч. 1. С. 192-193.

Дисертантом проведено планування дослідів, узагальнено результати і оформлено статтю.

2. Ефективність застосування антиоксиданту фенарон. / М. В. Косенко, Б. І. Назар, Є. Ф. Юрчук, Т. Р. Левицький/ / // Збірник праць співробітників ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок м. Львів – 1996. С. 69 – 70.

Дисертант спланував дослід, узагальнив матеріали і оформив статтю.

3. Фенарон стимулятор неспецифічної резистентності організму. /І. Я. Коцюмбас, Б. І. Назар, Т. М. Гривул та ін. // Збірник праць співробітників ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок м. Львів – 1996. С. 80-81.

Дисертант спланував дослід, узагальнив матеріали і оформив статтю.

4. Назар Б. І. Вплив антиоксидантного препарату “Фенарон” на продуктивні якості курчат-бройлерів. // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва. ” Львівська академія ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького 1997. С. 70-72.

5. Контроль вмісту вітамінів у преміксах і кормових добавках. /Косенко М., Юрчук Є., Левицький Т., Назар Б. / Ветеринарна медицина України. 1998. №8 С. 27.

Дисертант узагальнив матеріали щодо стабільності вмісту вітамінів, приймав участь у підготовці роботи до друку.

6. Назар