Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Філософський аналіз наукового передбачення у військовій сфері

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

перевантаженість, окремі методологічні положення того часу, можуть бути використані в сучасних умовах, звичайно з урахуванням тих змін, що відбулися в світі та науці за останні 20-25 років.

В Україні проблеми військово-наукового передбачення висвітлені у працях В. Антонця, В. Богдановича, П. Демчука, В. Косевцова, Г. Костенка, В. Кохна, О. Кузьмука, І. Лосєва, Є. Марчука, М. Матюха, М. Мірошниченка, М. Пальчука, Г. Перепелиці, В. Радецького, І. Руснака, Г. Ситника, В. Троцька, В. Телелима, М. Цюрупи, В. Чорного, В. Шевченка, В. Юдакова та ін. У Росії в цьому напрямі працювали В. Баринькін, М. Борчєв, І. Воробйов, М. Гарєєв, В. Гулін, Л. Зотов, В. Круглов, В. Серебрянніков, М. Сосновський, М. Шахов та інші. Контент-аналіз праць цих авторів свідчить, що ґрунтовну розробку мають проблеми з питань передбачення соціальних конфліктів, зміни структури соціального насильства, в тому числі й збройного, розглянуті нові моделі ймовірних війн та збройних конфліктів. Велика увага приділялась осягненню системи існуючих та можливих загроз, розроблені наукові підходи дослідження воєнно-політичної обстановки.
Незважаючи на це, окремі аспекти проблеми наукового передбачення у військовій сфері, що пов'язані з парадигмальними змінами у науці, досліджувались недостатньо. Нині в Україні не існує фундаментального філософського дослідження в галузі теорії військово-наукового передбачення. Таким чином, з одного боку, створені необхідні передумови, а з іншого – не вичерпана можливість для узагальнення матеріалу та наукової творчості в цьому напрямі.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження проводилось у проблемному полі проекту “Етнополітичні пріоритети суспільного розвитку і державотворення в Україні” Національного інституту стратегічних досліджень. Робота виконана в межах пріоритетних напрямів наукової діяльності Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, якими є: будівництво і розвиток Збройних Сил України (наукове забезпечення формування та виконання Державної програми будівництва і розвитку Збройних Сил України) ; розвиток способів і форм підготовки, застосування та всебічного забезпечення Збройних Сил України (2001 рік) ; розвиток теорії соціального управління військами (силами) та обґрунтування шляхів його удосконалення, а також дослідження проблеми військової дисципліни та профілактики правопорушень, обґрунтування шляхів удосконалення теорії військового навчання та виховання, інформаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-виховної та просвітницької роботи у Збройних Силах України (2002 рік).
Об'єктом дослідження є наукове передбачення у військовій сфері.
Предметом дослідження є особливості військово-наукового передбачення в сфері військового будівництва та підготовки військ.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення специфіки функціонування сучасної системи військово-прогностичних знань на підставі аналізу основних тенденцій розвитку науки та військової сфери в Україні. Досягнення цієї мети передбачається шляхом вирішення низки науково-дослідницьких завдань. До найважливіших з них ми відносимо:
- філософське осмислення сучасних наукових підходів до проблем передбачення та їх впливу на прогностичну діяльність у сфері військового будівництва та підготовки військ;
- визначення сутності наукового передбачення у військовій сфері;
- розробка категоріального апарату прогностичної діяльності та уточнення змісту фундаментальних прогностичних понять “наукове передбачення”, “прогнозування”, “прогноз” тощо у військовій сфері;
- виявлення специфіки військово-прогностичної діяльності у мирний та воєнний час на основі аналізу системи військово-наукового передбачення;
- розробка науково-практичних рекомендацій для підвищення ефективності наукового передбачення у військовій сфері, формування прогностичної культури, прогностичного стилю мислення військовослужбовців Збройних Сил України.
Теоретична та методологічна основа дослідження. Теоретичну базу дисертаційного дослідження складають філософські та військово-наукові концептуальні положення стосовно сутності процесу наукового передбачення та особливостей форм його практичної реалізації у військовій сфері. В його основу покладені підходи провідних представників філософії науки, “київської” філософської школи та окремих західних футурологів. Емпіричну базу складають військово-наукові факти, які висвітлені у матеріалах української публіцистичної та воєнно-мемуарної літератури, приклади розробки прогнозів у військовій сфері, що знайшли відображення у відкритих для загального доступу літературних джерелах.
Під час дослідження використовується широкий спектр методологічних підходів, а саме: текстуальний аналіз першоджерел, аналіз системи наукового передбачення у військовій сфері на підставі досягнень феноменології, герменевтики, синергетики, семантики тощо.
Наукова новизна дослідження. Особливість цього дослідження полягає в тому, що воно відбувається у перспективному науковому напрямі – військовій прогностиці, ґрунтованій на сучасних філософських концепціях науки. Інноваційний характер дослідження виявляється в наступних положеннях.
- З'ясовано сутність наукового передбачення у військовій сфері, яке полягає в створенні концепції можливої у майбутньому збройної боротьби на підставі виявлення закономірностей еволюції великомасштабної війни у локальні війни і численні збройні конфлікти різної інтенсивності на аналізові існуючих воєнних загроз та прогнозуванні шляхів їх реалізації.
- Виявлено основні фактори, що зумовлюють специфіку наукового передбачення у військовій сфері на сучасному етапі розвитку наукових та філософських знань: зміну філософських підходів у вирішенні проблем війни та миру з ідеологічних на цивілізаційно-культурні; зміну наукових парадигм та поширення в сучасній науці некласичних та постнекласичних підходів.
- Доведено, що класичний тип прогностики є недостатньо ефективним у неврівноважених станах соціальних систем – криза, війна, збройний конфлікт. Основу сучасних військово-наукових підходів до передбачення складає намагання обґрунтувати альтернативи та наслідки різних сценаріїв розвитку воєнно-політичної ситуації.
- Встановлено посилення тенденції трансформації насильства з фізичного у психологічне, інформаційне, економічне тощо, яке в подальшому еволюціонує у різних формах збройного насильства, як правило, динамічних короткотривалих воєнних акціях. Це зумовлює необхідність запровадження нових наукових підходів до попередження збройних конфліктів, недопущення досягнення конфліктом воєнної
Фото Капча