Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Філософський аналіз наукового передбачення у військовій сфері

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

партизанською війною, терористичними актами, що є наслідком приналежності конфліктуючих сторін до різних культур, різного рівня соціально-політичного та економічного розвитку.

За типом зброї війни ХХІ століття можуть бути війнами шостого покоління, головну роль в яких буде відігравати високоточна зброя та зброя, розроблена на нових фізичних принципах, яка, як вважається, буде екологонебезпечною.
Наукове передбачення ґрунтується на тому, що характер майбутніх війн буде зумовлений наступними факторами:
- причини локальних війн та збройних конфліктів будуть задаватись цивілізаційно-культурними та гуманістичними чинниками. Передбачаються війни (збройні конфлікти) між державами, що належать як до однієї, так і до різних цивілізацій;
- підвищення ролі військової науки, перетворення її на дієву силу не тільки у збройній боротьбі, а й у забезпеченні миру та стабільності;
- зростання ролі міжнародного права в регулюванні ведення бойових дій, посилення впливу загальнолюдських моральних цінностей на характер збройної боротьби.
Встановлено, що характерними ознаками майбутніх війн (збройних конфліктів) можуть бути:
- спрямованість не стільки на фізичне знищення противника під час збройної боротьби, скільки на послаблення його воєнного та економічного потенціалу, придушення волі чинити опір;
- поліфункціональність збройних сил, підвищення ролі сил швидкого реагування, миротворчих сил та сил спеціальних операцій;
- об'ємний наземно-повітряно-космічний характер збройної боротьби, охоплення нею усієї території ворогуючих держав незалежно від їх географічного розміщення, відсутність чіткого розподілу на фронт та тил;
- поширення використання нетрадиційної, електромагнітної, екологічної та інших видів зброї;
- зміна функцій військовослужбовців у зв'язку з застосуванням найновітніших технологій, автоматизованих систем управління тощо, виведення людини з “безпосередньої” збройної боротьби, управління не тільки військами, а й збройною боротьбою в цілому;
- посилення ролі інформаційної, психологічної складової воєнних дій;
- зменшення терміну ведення активних бойових дій у зв'язку з великими витратами на їх організацію та всебічне забезпечення.
У другому підрозділі третього розділу “Воєнно-політичне прогнозування та військове будівництво в державі” зазначається, що вибрати оптимальну модель розвитку збройних сил та створити надійну систему воєнної безпеки неможливо без урахування особливостей глобального політичного прогнозування та використання теорії військово-наукового передбачення. Воєнно-політична обстановка у світі характеризується існуванням регіонів (дуг) нестабільності, перерозподілом центрів сили, самостійною роллю України на геополітичному та геостратегічному просторі Європи і Азії. Це вимагає посилення заходів колективної безпеки та створення надійної системи воєнної безпеки.
Загальний підхід щодо розробки комплексного воєнно-політичного прогнозу може спиратися на логічну схему, яка відбиває процес розвитку воєнно-політичної обстановки в напрямі: “воєнна безпека”Ю “воєнна небезпека” Ю “воєнна загроза” Ю “війна” (“збройний конфлікт”).
У стані “воєнна безпека” головною ознакою є коопераційні відносини між суб'єктами воєнної політики. Цей стан ідеально розглядається як початковий для воєнно-політичного прогнозування. Наявність коопераційно – конфронтаційних відносин під час вирішення суперечностей є ознакою стану “воєнної небезпеки”. “Воєнна загроза” характеризується ситуацією, коли сторони не можуть знайти шляхів мирного вирішення конфліктної ситуації, а між суб'єктами воєнної політики встановлюються конфронтаційні воєнно-політичні відносини, ескалація яких може привести до розв'язання війни (збройного конфлікту). Зазначена класифікація станів воєнно-політичної обстановки корелює з системою, яка прийнята світовою практикою та позначається термінами “ризик”, “виклик”, “небезпека”, “загроза”.
Воєнно-політичні прогнози складають підґрунтя процесу реформування Збройних Сил України. В основу воєнної реформи покладені принципи прогнозування та порівняльного аналізу альтернатив розвитку військової справи; пріоритету беззбройних засобів вирішення конфліктів; реалізму в оцінці воєнних загроз, наявних сил, засобів та ресурсів; пріоритетного розвитку сил та засобів стримування конфліктів на ранніх стадіях; поліфункціонального використання сил та засобів, їх достатність для виконання визначених завдань; недопущення падіння боєздатності військ під час реформування; цивільного контролю над військовою сферою тощо. Важливим практичним завданням є створення прогнозів тенденцій розвитку функціональних структур Збройних Сил України з метою оптимізації їх чисельності, переходу до професійної армії.
В третьому підрозділі третього розділу “Наукове передбачення в системі військової науки та підготовки військових фахівців” зазначається, що світоглядну та методологічну основу функціонування системи військово-прогностичної освіти складають досягнення сучасної науки. В межах військової науки формується перспективний військово-прогностичний напрям досліджень, який ставить за мету створити наукове підґрунтя військового управління. Ефективність осягнення прогностичних проблем залежить від наявності комплексних фундаментальних досліджень та розуміння необхідності військовим керівництвом мати науково обґрунтовані рішення. Важливе значення має набуття здатності до прогностичної діяльності на основі прогностичної культури військовослужбовців – рівня засвоєння прогностичної практики, яка втілена у прогностичних знаннях, як інтелектуальних засобах прогностичної діяльності (поняттях, категоріях, законах, принципах, методах, технологіях тощо), прогностичних уміннях, прогностичних навичках.
Прогностичний спосіб мислення – сукупність прогностичних прийомів (методів), які використовує прогнозист. Під прогностичним стилем ми розуміємо індивідуальне використання прогнозистом різних прогностичних концепцій, інтелектуальних засобів прогностики. Сучасний стиль мислення військових фахівців орієнтується на комплексний системний підхід, який поєднує регулятивне значення класики з некласичними та постнекласичними підходами. Класичний (об'єктний) стиль наукового мислення військовослужбовців є достатнім для тактичного рівня підготовки, некласичний (суб'єктний) виявляється переважаючим на оперативно-тактичному рівні, постнекласичний (ціннісно-цільовий) є необхідним для стратегічного рівня підготовки військових фахівців.
Актуальним науковим завданням є розробка для вищої ланки управління Збройними Силами механізму, що забезпечить можливість оперативного аналізу кризової обстановки, прогнозування розвитку складних соціальних процесів та прийняття обґрунтованих рішень у сфері воєнної безпеки держави. Передумовою виконання цього завдання є гуманітаризація військової освіти, яка спирається на
Фото Капча