Філософський аналіз наукового передбачення у військовій сфері

На підставі проведеного філософського аналізу наукового передбачення у військовій сфері та узагальнення викладеного матеріалу формулюються такі

Висновки:

1. Визначальними факторами, що зумовлюють специфіку військово-наукового передбачення є:

- докорінна зміна філософських підходів до вирішення проблем війни та миру з ідеологічних на цивілізаційно-культурні, що є результатом усвідомлення людиною можливих фатальних наслідків військової діяльності. Це призвело до усвідомлення необхідності формування підходів, спрямованих на самозбереження, концентрації уваги переважно на миротворчій функції армії та надання їй домінуючого статусу;

- зміна наукових парадигм та методологічних основ сучасної військової прогностики, класичний тип якої є недостатньо ефективним у неврівноважених станах соціальних систем (криза, війна, збройний конфлікт).

2. Особливості наукового передбачення у військовій сфері простежуються у зміні об'єкта та мети військово-наукового прогнозування. Об'єктом прогнозування розглядається не сама війна (збройний конфлікт), а воєнна загроза, можливість виникнення війни (збройного конфлікту), що має сприяти недопущенню трансформації конфліктів у збройну фазу.

3. Специфіка військово-наукового передбачення визначається характером і тенденціями розвитку сучасних війн (збройних конфліктів). Поширення збройного насильства з боку різних військових організацій національно-визвольного, релігійного, мафіозного, наркотичного, терористичного характеру вимагає комплексного залучення досягнень різних галузей наукових знань (культурологічних, соціологічних, релігієзнавчих, військових тощо) для надання своєчасних та адекватних відповідей на небезпечні виклики.

4. Важливими завданням військової науки є проведення прогностичних досліджень для досягнення воєнної безпеки України, розробки напрямів військового будівництва та змісту реформ у Збройних Силах, підвищення ефективності військового управління. Актуальною проблемою системи військової освіти з питань підготовки військових професіоналів є формування у них прогностичної культури та прогностичного стилю мислення.

 

 

1. Гудков С. О. Прогнозування в мілітарній сфері держави: проблеми змісту та логіки // Мультиверсум. – Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В. В. Лях, – Вип. 5. – К. : Укр. Центр духов. культури, 1999. – С. 153-161.

2. Гудков С. О. Воєнно-прогностична діяльність в Україні: наукові засади та аналіз сучасного стану // Мультиверсум. – Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В. В. Лях, – Вип. 13. – К. : Укр. Центр духов. культури, 2000. – С. 193-202.

3. Гудков С. О. Прогностичне мислення військового фахівця: філософський погляд на проблеми формування // Мультиверсум. – Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В. В. Лях, – Вип. 18. – К. : Укр. Центр духов. культури, 2000. – С. 209-219.

4. Гудков С. О. Місце прогнозування у військовій сфері в системі наукового передбачення // Збірник наукових праць. Випуск 4. – КВГІ. – 1998. – С. 13-24.

5. Гудков С. О. Самотворчість людини на підґрунті загальнолюдських цінностей // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Українознавство в системі вищої освіти”. – Кн. 2. – К. : ВГІ НАОУ, 2001. – С. 109-114.

6. Гудков С. О. Наукове передбачення в галузі підготовки військових фахівців// Матеріали науково-практичного семінару “Сучасні системи зв'язку і АСУВ та їх подальший розвиток. Напрями удосконалення підготовки фахівців для військ зв'язку в умовах реформування Збройних Сил України”. – К. : ВІТІ НТУ України “КПІ”, 2002. – С. 118.

 

 

Гудков С. О. Філософський аналіз наукового передбачення у військовій сфері. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09. 00. 09 – філософія науки. – Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України, Київ, 2002.

У дисертації проведено філософський аналіз головних факторів, що зумовлюють сутність та особливості військово-наукового передбачення. Виявлено зв'язок між сучасними філософськими та науковими концептуальними підходами до вирішення проблем передбачення із прогностичною діяльністю військових фахівців у сфері воєнної безпеки держави. Розроблено практичні рекомендації щодо формування прогностичної культури, прогностичного стилю мислення військовослужбовців у системі військової освіти України.

Ключові слова: передбачення, наукове передбачення, військово-наукове передбачення, прогнозування, прогноз, прогностична культура, прогностичний стиль мислення військовослужбовця.

 

Гудков С. А. Философский анализ научного предвидения в военной сфере. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09. 00. 09 – философия науки. – Институт философии имени Г. С. Сковороды НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертации путём философского анализа факторов, которые определяют развитие процесса военно-научного предвидения, исследуются особенности современной трансформации научного предвидения в военной сфере. Эволюция общих философских подходов к решению проблемы войны и мира с идеологических на цивилизационно-культурные, а также смена научных парадигм, при которой неклассические и постнеклассические методологические подходы набирают черт фундаментальности, оказывают трансформирующее воздействие на выполнение военной наукой своей прогностической функции.

Отмечается, что вероятность социальных, экологических, производственных, антропогенных, природных, гуманитарных катастроф значительно возрастает вследствие непрогнозируемой военной деятельности. В связи с этим значительно повышается роль военно-научного предвидения по выявлению направлений эволюции социального насилия, негативных последствий современных форм вооруженной борьбы, предупреждению трансформации социальных конфликтов в вооруженные формы и т. д. Решение этих задач невозможно без развития военной прогностики – теории и методологии прогностической деятельности. Отмечается, что классический тип прогностики оказывается недостаточно эффективным в нестабильных состояниях общества, таких как кризис, война, вооружённый конфликт.

В основе современных военно-научных подходов к проблемам предвидения прослеживается тенденция не столько надёжно описать будущее событие, сколько обосновать альтернативы развития настоящего, дать возможность субъектам военного управления свободного сознательного выбора решения с последующей ответственностью за его реализацию. Военно-научное прогнозирование рассматривается как составная часть военно-научного предвидения, специальное научное исследование перспектив развития конкретного существующего в военной сфере объекта. Военно-научное прогнозирование составляет необходимый элемент эффективной системы военного управления.

Высокие требования предъявляются к профессиональной подготовке военных кадров в системе военного образования в Украине, призванной формировать высокую прогностическую культуру, прогностический стиль мышления военнослужащих.

Ключевые слова: предвидение, научное предвидение, военно-научное предвидение, прогнозирование, прогноз, прогностическая культура, прогностический стиль мышления военнослужащего.

 

S. A. Gudkov. The Philosophical analysis of scientific prevision in the military sector. – Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree, Philosophy, speciality 09. 00. 09. – Philosophy of Science. – Institute of Philosophy named after G. Skovoroda, the NAS of Ukraine. – Kyiv, 2002.

Thesis investigates the main factors, which determine essence and directions of modern development of scientific prevision in the military sector. Connection between using of modern philosophical and scientific conceptual approaches in solving the problems of prevision and efficiency of forecasting activity of military specialists in the sphere of military safety of a state is revealed. Recommendations for military educational practice in Ukraine are proposed to shape forecasting culture, forecasting style of thinking of a serviceman.

The keywords: prevision, scientific prevision, scientific prevision in the military sector, forecasting, forecast, forecasting culture, forecasting style of thinking of a serviceman.