Фізична і розумова працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості

встановлено експериментальним шляхом взаємозв’язок фізичної і розумової працездатності з показниками рухової активності і фізичної підготовленості студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості;

доповнено новими даними відомості про фізичний стан студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості;

запропоновано та експериментально обґрунтовано організацію і методику використання дозованих засобів фізичного виховання з метою підвищення фізичної і розумової працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості.

Практичне значення проведеного дослідження:

розроблено методичні рекомендації щодо підвищення фізичної і розумової працездатності студентів у процесі фізичного виховання у вищих навчальних закладах;

використання у фізичному вихованні студентів розроблену програму дозволяє за один навчальний рік суттєво підвищити і цілеспрямовано оптимізувати рівень фізичної та розумової працездатності; 

розроблені рекомендації, які подані у методичному посібнику “Методика підвищення розумової і фізичної працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості”, можуть бути використані у процесі фізичного виховання студентів на кафедрах фізичного виховання вищих навчальних закладів різних профілів, а також при вивченні курсу теорії і методики фізичного виховання, рекреації та оздоровчої фізичної культури у спеціалізованих вищих навчальних закладах фізкультурного профілю, на курсах підвищення кваліфікації викладачів фізичного виховання.

Ефективність використання методики підвищення розумової і фізичної працездатності відображено в актах упровадження результатів дослідження у практику діяльності приватного вищого навчального закладу „Європейський університет” Рівненської філії (акт від 24.06.2005), на кафедрі теорії і методики фізичного виховання Рівненського державного гуманітарного університету (акт від 7.06.2005), Луцького інституту розвитку людини університету „Україна” (акт від 11.05.2005), Вінницького державного аграрного університету (акт від 29.08.2005).

Особистий внесок автора полягає у самостійному визначенні напряму, мети, завдань дослідження, нагромадженні теоретичного та експериментального матеріалів, в організації і проведенні експериментального дослідження, в обробці одержаних результатів, їх аналізі й описі, а також у розробці методики підвищення фізичної і розумової працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості. У роботах, виконаних у співавторстві, дисертантові належать експериментальні дані та їх аналіз.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, експериментальні дані та висновки були представлені й обговорювалися на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи” (Дрогобич, 2003); ІII Міжнародній науково-практичній конференції „Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку руху „Спорт для всіх” у контексті Європейської інтеграції України” (Тернопіль, 2004); VI Міжнародній конференції „Фізична культура, спорт і здоров’я” (Харків, 2004); VIIІ, IX Міжнародних науково-практичних конференціях „Молода спортивна наука України” (Львів, 2004, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції „Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві” (Луцьк, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (Дніпропетровськ, 2004); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи” (Донецьк, 2004); V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України” (Суми, 2005), II Всеукраїнській наукової конференції „Біосоціокультурні аспекти фізичного виховання і спорту” (Суми, 2005); III Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми юнацького спорту” (Херсон, 2005), а також на засіданнях кафедри соціально-гуманітарних наук ПВНЗ „Європейський університет” Рівненської філії.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у методичному посібнику “Методика підвищення розумової і фізичної працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості” (2005) та у 13 наукових працях, п’ять з яких надруковані у наукових фахових виданнях України, 11 написано одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Матеріали дослідження викладені на 227 сторінках друкованого тексту, містять 32 таблиці, 27 рисунків, 19 додатків. У дисертації використано 217 літературних джерел, з яких 25 – іноземних авторів.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито його новизну, практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача, відображено апробацію результатів дисертації.

У першому розділі „Сучасні уявлення про розумову і фізичну працездатність студентів та чинники, які сприяють їх розвитку” проведено аналіз науково-методичної літератури, який показав, що сучасний навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах висуває підвищені вимоги до розвитку розумової і фізичної працездатності студентів.

Результати проведених досліджень свідчать про те, що рівень розвитку аеробних і анаеробних функціональних можливостей, які є найбільш інтегральними показниками працездатності всього організму людини, визначає ефективність навчальної діяльності студентів. Проте відсутні відомості, які дозволили б скласти чітку картину динаміки змін показників аеробної та анаеробної продуктивності студентів на заняттях фізичного виховання; не вивчено взаємозв’язок функціональних можливостей з показниками фізичної підготовленості; не з’ясовано інтеркореляційні співвідношення між окремими параметрами аеробної та анаеробної продуктивності.

Дотепер не існує єдиної думки щодо кількісної оцінки стану здоров’я людини. Дослідження, проведені з метою визначення інформативності найпоширеніших методів, що використовуються для кількісної оцінки здоров’я, показали, що найбільш значущий кореляційний зв’язок та достатній ступінь надійності мають методи Г.Л. Апанасенка (рівень фізичного здоров’я), Р.М. Баевского (рівень адаптаційного потенціалу), К. Купера (максимальна потреба кисню). 

Однією з найбільш актуальних і в той же час ще не до кінця розв’язаною є проблема нормування рухової активності людини, визначення мінімальних і максимальних величин фізичних