Фізична і розумова працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості

Отримані дані були використані для розробки програми основного експерименту.

За даними ряду дослідників (В.А. Грибков, 1995; В.І. Завацький, 1996; А.І. Ємець, 1987 та ін.) розумова та фізична працездатність значною мірою залежать від рівня фізичної підготовленості. Тому ми вивчили рівень розвитку окремих фізичних якостей та їх оцінку за Тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості студентів (із Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України). Так, наприклад, у розвитку силових можливостей студентів I – IV курсів (згинання та розгинання рук в упорі лежачи) між І та ІІ, ІІІ та ІV курсами не встановлені вірогідні відмінності, у всіх інших випадках вони були значними (Р 0,001). Проте за оціночними таблицями Державних тестів і нормативів фізичної підготовленості студентів України вони відповідають 3 балам. Аналогічна картина спостерігається і за іншими тестами (у швидкості, витривалості, швидкісно-силових якостях, спритності та гнучкості).

Вперше було вивчено фізичну і розумову працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості. Оцінку кількісних та якісних показників розумової працездатності ми здійснювали за методикою В.Я. Анфімова з використанням коректурної буквеної таблиці.

Як показали результати дослідження, за швидкістю переробки зорової інформації, коефіцієнтами ефективності та продуктивності у переважній більшості випадків між студентами I – IV курсів відсутні ймовірні відмінності.

Дослідження розумової витривалості проводилося за методикою Шульте та показало, що високі темпи розумової стомлюваності властиві першокурсникам.

Фізична працездатність визначалася за індексом Гарвардського степ-тесту, результати дослідження подані у таблиці 1.

Порівняння отриманих результатів зі стандартами (Т.Ю. Круцевич, 1999) показало, що рівень фізичної працездатності студентів І – ІV курсів не перевищує 70 балів та характеризується як середній. Спираючись на отримані результати, ми розробили рівні загальної та відносної фізичної працездатності студентів I – IV курсів для оцінки динаміки фізичної працездатності у основному педагогічному експерименті.

Характеристика фізичної працездатності студентів I-IV курсів Рівненської філії Європейського університету (2003 -2004 н.р.)

У четвертому розділі „Дослідження ефективності запропонованої програми фізичної і розумової працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості” подано авторську програму підвищення фізичної і розумової працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості, яка складалася з трьох складових: принципів оздоровчого тренування, триступеневої форми фізичних навантажень та комплексно-колової форми організації навчальних занять (рис. 1).

В експерименті були реалізовані такі методичні принципи оздоровчого тренування, як поступовості та безперервності фізичних навантажень, адекватності фізичних навантажень індивідуальним особливостям студентів, усебічної направленості засобів фізичного виховання, ритмічності застосування вправ.

Триступенева форма фізичних навантажень передбачала три варіанти навантажень, які відрізнялися періодичністю, інтенсивністю та обсягом фізичних навантажень.

На першому ступені (вересень – грудень 2004 р.) використовували переважно вправи циклічного характеру, які виконувалися безперервним методом упродовж 40 – 60 хв і довше з навантаженням, яке складало 50 – 60 % від максимального. У комплекси входили загальнорозвиваючі, спеціальнопідготовчі, а також спеціальні вправи на тренажерах з переважним спрямуванням на розвиток тих фізичних якостей, які відстають за нормативними вимогами Державних тестів.

На другому ступені (січень – березень 2005 р.) використовували переважно швидкісно-силові вправи, які виконувалися в інтервальному режимі. Інтенсивність навантажень або темп виконання досягав 60–70 % від максимуму цих величин, а тривалість інтервалів роботи – від 3 до 15 хв., періоди роботи чергувалися з періодами відпочинку – від 3 до 10 хв., кількість вправ не перевищувала 8 – 10 разів, кількість повторів – 5 – 6 разів. У процесі розвитку окремих фізичних якостей це співвідношення дещо змінювалося.

На третьому ступені (квітень-травень 2005 р.) використовувався комплексний підхід до вибору вправ, які б стимулювали як аеробну, так і анаеробну продуктивність, були спрямовані на розвиток основних фізичних якостей, необхідних для успішної діяльності економіста. Використовували загальнорозвиваючі та прикладні вправи, стрибки, елементи акробатики, вправи з гантелями, еспандерами, на тренажерах, біг на короткі та середні дистанції, кросову підготовку та ін. Послідовність розвитку рухових якостей була такою: спочатку виконували вправи на швидкість, потім на силу, а в кінці на витривалість.

Для контролю за динамікою фізичної підготовленості та окремих її показників ми зіставляли результати кожного студента з вимогами Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості студентів.

Для досягнення поставленої мети ми розробили комплексно-колову форму організації навчальних занять, яка отримала свою назву від методів і форм, які входять до її складу:

комплексні заняття та її складові;

метод колового тренування;

Складові комплексних занять:

організація занять з переважною спрямованістю на розвиток витривалості та швидкісно-силових якостей;

підбір вправ, які дозволяють удосконалювати фізичну та технічну підготовку;

використання елементів видів спорту та оздоровчого тренування;

зміна тимчасових співвідношень між окремими частинами занять на користь основної частини.

Експериментальна програма, в основу якої були покладені ефективні форми, методи та засоби підвищення розумової та фізичної працездатності, позитивно вплинула на фізичний стан студентів експериментальної групи.

В контрольній групі (КГ), де проводилися заняття зі спрямованістю на розвиток швидкісно-силових якостей,