Фізична і розумова працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості

Аналiз науково-методичної лiтератури свідчить про те, що сьогоднi зустрiчаються тiльки окремi відомості щодо впливу психофiзiологiчних i психiчних показникiв на фізичну і розумову працездатність студентів.

Крім того, встановлено, що здатнiсть до навчання, засвоєння рухiв та їх виконання залежить, у першу чергу, вiд типу нервової системи, тому необхiдно враховувати переважання того чи iншого процесу нервової дiяльностi (збудження або гальмування) у студентів.

У другому розділі „Методи та організація дослідження” описано використання вказаних методів дослідження, обраних для вирішення поставлених завдань. 

Методологія досліджень передбачала проведення поетапного педагогічного експерименту. Дослідження проводилися п’ятьма етапами.

На першому етапі (вересень 2001 р. – червень 2002 р.) нами проаналізовано і узагальнено дані науково-методичної літератури з обраної проблеми. Це дозволило визначити мету і завдання дослідження. На цьому етапі були визначені експериментальна база (ПВНЗ „Європейський університет” Рівненська філія), контингент досліджуваних (студенти I-IV курсів факультету економіки та менеджменту, інформаційних систем і технологій) і стратегія дослідження.

На другому етапі (вересень 2002 р. – червень 2003 р.) підібрано ефективні методи і розроблено програму дослідження, проведено констатуючий експеримент, метою якого було вивчення особистісних та фізкультурно-спортивних даних як чинників, що впливають на фізичну та розумову працездатність студентів. У дослідженнях було задіяно 195 студентів чоловічої статі I-IV курсів Європейського університету Рівненської філії.

На третьому етапі дослідження (вересень – грудень 2003 р.) продовжено проведення констатуючого експерименту, а саме вивчено вплив фізичного виховання на стан здоров’я студентів I-IV курсів та їх морфофункціональний стан, досліджено соматичне здоров’я студентів I-IV курсів і дано йому кількісну оцінку, вивчено обсяг рухової активності, вікову характеристику фізичної підготовленості як чинників впливу на розумову та фізичну працездатність студентів. Проведено математико-статистичну обробку отриманих даних.

На четвертому етапі дослідження (січень – червень 2004 р.) продовжено констатуючий експеримент з метою вивчення вихідного рівня показників розумової та фізичної працездатності. Проведено математико-статистичну обробку отриманих результатів. На цьому етапі була розроблена експериментальна програма підвищення рівня розумової і фізичної працездатності.

На п’ятому етапі дослідження (вересень 2004 р. – травень 2005 р.) було перевірено в експериментальних умовах ефективність авторської програми, проведено впровадження в практику фізичного виховання фрагментів експериментальних досліджень та методичних рекомендацій щодо підвищення та збереження розумової працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості. На цьому етапі дослідження у формуючому педагогічному експерименті брали участь 56 студента з низьким рівнем фізичної підготовленості. Здійснено літературне оформлення та апробацію дисертації.

У третьому розділі „Загальна характеристика чинників, що обумовлюють розвиток розумової і фізичної працездатності студентів” подано результати констатуючого експерименту. Встановлено, що вихідні показники морфофункціонального стану студентів I – IV курсів Рівненської філії Європейського університету відповідають прийнятим нормам за класифікацією Національного інституту здоров’я США (1993).

Так, за тотальними розмірами тіла довжина тіла в абсолютної більшості студентів за період навчання не змінилася і дорівнює 176,8 – 177,2 см (Р > 0,05). На відміну від довжини, маса тіла ймовірно збільшилася з П до Ш курсу на 8,7 кг, з III до IV курсу темпи дещо знижуються, але достовірність різниці зберігається – Р0,01. В обводі грудної клітки спостерігається аналогічна картина: студенти молодших курсів значно поступаються старшокурсникам.

За показниками серцево-судинної системи студентів у більшості випадків імовірні відмінності виявлені між першим та третім-четвертим і другим та третім курсами, де третьокурсники мають вищі результати (Р  0,01), в інших випадках вони відсутні. Показники життєвої ємності легень студентів молодших курсів значно нижчі, ніж у старшокурсників, що відповідає аналогічним результатам А.І. Драчука (1998), В.В. Пильненького (2002) та інших, отриманих на чоловічому контингенті студентів різних клімато-географічних зон України.

Встановлений рівень фізичного розвитку визначив стан соматичного здоров’я студентів, який оцінювався за методикою Г.Л. Апанасенка (2000). Показники індексів (індекс Руф’є та Робінсона, життєвий, силовий, індекси „вага-зріст”, „зріст-вага” та індекс пропорційності) у більшості випадків не виявили певних тенденцій: за одними показниками якісних величин мають деяку перевагу студенти молодших курсів, за іншими – старшокурсники. Оскільки у науково-методичній літературі відсутні аналогічні дані, ми не маємо можливості порівняти отримані результати з даними інших авторів. Тому вважаємо їх вихідними для подальшого порівняння. Переважна більшість показників студентів I – IV курсів були віднесені до середнього рівня соматичного здоров’я (7 – 11 балів).

За даними багатьох авторів (В.К. Бальсевич, В.А. Запорожанов, 1987; Т.Ю. Круцевич, 1999; М.А. Годик, В.Н. Тимошкин, 2000; П.В. Зайцев, 2001 та ін.) фізичний стан людини значною мірою залежить від обсягу рухової активності. Це положення знайшло підтвердження і в наших дослідженнях. Підтвердилися результати дослідження В.І. Ільницького (1991), В.И. Козлова (1995), О.С. Куца (1993) та інших про те, що з роками навчання обсяг рухової активності студентів знижується.

Як свідчать отримані дані, у всіх випадках між студентами I –